Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького
Природничо–географічний факультет
Кафедра економічної і соціальної географії
та методики навчання географії
Бойко Лілія Сергіївна
Д И П Л О М Н А Р О Б О Т А
(За освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст») географічні аспекти формування рекреаційної агломерації велика ялта
Керівник - канд. геогр. наук,
доцент Байтеряков Олег Зуфарович
МЕЛІТОПОЛЬ 2013
З
МІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………..….….3
РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ
АГЛОМЕРАЦІЇ ………………….…………..…..……………….....6
Поняття «рекреаційна агломерація»..…………………….……..…6
Підходи до вивчення рекреаційної агломерації….……………..11
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ
АГЛОМЕРАЦІЇ ВЕЛИКОЇ ЯЛТИ…...……..………………….…15
2.1. Природні передумови…..…………………………………………...15
2.2. Культурно-історичні ресурси…..…………………………….…….20
2.3. Соціально-економічні умови……………………………………….22
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ
ВЕЛИКОЇ ЯЛТИ…..……………………………………………….24
3.1. Етапи формування рекреаційної агломерації Велика Ялта………24
3.2. Функціональна структура Ялтинської рекреаційної
агломерації……………………………………………………….…..31
3.3. Територіальна структура Ялтинської рекреаційної
агломерації………….……………………………………………….38
3.4. Рекреаційно-екскурсійні зв'язки в рекреаційній агломерації
Великої Ялти..……………………………………………………….42
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….……51
ВСТУП
Актуальність дослідження пояснюється тим, що рішення проблеми задоволення рекреаційних потреб населення, на основі раціонального використання ресурсів, тісно пов'язане з рішенням задачі раціональної територіальної організації господарського комплексу. Рекреаційні системи, що формуються в процесі історичного розвитку на конкретній території, вступають в зв'язок з раніше сформованими спеціалізованими системами - промисловими, сільськогосподарськими, транспортними, розселенням і ін. Розвиток системи розселення на рекреаційній території значно підвищує рівень її організації. Це, як правило, супроводжується зниженням місткості рекреаційної системи, порушенням природного ландшафту і нераціональним використанням рекреаційних ресурсів. При цьому основною формою організації рекреаційної діяльності є рекреаційні селища і «міста-курорти».
На сучасному етапі розвитку в організації рекреаційної діяльності відбуваються значні просторові зміни. На приморських територіях формуються курортні агломерації, що є системами функціонально взаємозв'язаних міст і селищ, що спеціалізуються на організації рекреаційної діяльності. Як територіально-господарські форми розселення, рекреаційні агломерації виникають в курортних районах, що мають високу рекреаційну спеціалізацію, значний рівень територіального освоєння, інтенсивний тип рекреаційного господарства.
Проблеми нераціонального використання територіальних ресурсів рекреаційних районів (забудова рекреаційних територій нерекреаційними об'єктами), загострюють екологічні проблеми і проблеми формування територіального рекреаційного комплексу. Тому актуальним представляється вивчення функціональної і територіальної організації рекреаційних утворень у взаємозв'язку з вивченням географічних аспектів розвитку.
Об'єктом дослідження є рекреаційна агломерація Великої Ялти.
Предмет дослідження – географічні фактори формування функціональної і територіальної організації Ялтинської рекреаційної агломерації.
Мета дослідження - проведення географічного аналізу формування і розвитку рекреаційної агломерації Великої Ялти.
Для досягнення даної мети в роботі були поставлені наступні завдання:
Провести теоретичний аналіз літературних джерел і визначити підходи до вивчення рекреаційної агломерації.
Виявити природні, культурно-історичні і соціально-економічні передумови формування і розвитку рекреаційної агломерації Великої Ялти.
Проаналізувати основні етапи формування і розвитку рекреаційної агломерації Великої Ялти.
Виявити функціональну і територіальну структури рекреаційної агломерації Великої Ялти.
Гіпотеза роботи полягає в тому, що на Південному березі Криму сформувалась рекреаційна агломерація Велика Ялта. Складові агломерації використовують загальну інфраструктуру, мають єдині центри формування рекреаційних потоків і являють собою єдину, взаємопов’язану спеціалізовану систему розселення, що об’єднує територію Південного берега в єдиний рекреаційний комплекс. Ефективне використання і подальший розвиток агломерації потребує ретельного вивчення на підставі аналізу географічних чинників її формування.
Робота виконана на основі аналізу літературних джерел, картографічних матеріалів і особистих спостережень автора. Як теоретична основа використовувалися праці І.Т. Твердохлебова, М.С. Міроненко, В.С. Преображенського, М.М. Баранського, Д.І. Богорада, Ю.А. Веденіна, Г.М. Лаппо і ін.
Основними методами дослідження з'явилися метод системно-структурного аналізу, історичний, економіко-географічного аналізу, картографічний.
Новизна роботи полягає в наступному:
виявлено вплив географічних чинників на формування рекреаційної агломерації Велика Ялта;
визначено сучасну функціональну і територіальну структури рекреаційної агломерації Велика Ялта
Практична значення роботи полягає в можливості використання моделі і підходів до вивчення рекреаційної агломерації при вивченні інших рекреаційних утворень. Матеріали роботи також можуть використовуватися в шкільному курсі географії 9-го класу при вивченні тем, пов'язаних з питаннями рекреаційної галузі, системи розселення Криму, а також на заняттях географічних факультативів і гуртків.
Апробація роботи. Результати роботи докладалися на внутрішньовузівській конференції викладачів і студентів в грудні 2012 р.
Структура роботи. Робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота містить 51 сторінку тексту, 2 рисунки.
РОЗДІЛ 1
ГЕОГРАФІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ
АГЛОМЕРАЦІЇ