
Результати розв’язання першого етапу задачі
Код можливого місця локації підприємств |
Ціна одиниці продукції франко-виробник, грн. |
Відмітка про доцільність спорудження підприємства |
Споживачі ринкової зони та їх попит |
Потужність споруджуваного підприємства, млн. од. прод. |
Причини недоцільності побудови |
Аі, i = 1...n |
Ціф-в |
доцільно "+" недоцільно "-" |
Bj (Qj), j = 1…m |
Vi |
ПK або ВС |
Примітка. ПK - поглинання конкурентом; ВС - відсутність споживачів.
Етап 2. Визначення оптимального місця розташування потенційних підприємств коли в регіоні функціонує одне підприємство.
Крок
2.1. Приймаємо, що потенційне підприємство
яке має найбільшу потужність (
)
серед інших є існуючим. Потужність
даного підприємства зменшується на
%. Попит в зоні функціонуючого виробника
стає більшим від його потужності (∑
),
що приводить появи дефіциту і відповідно
дане підприємство стає дефіцитним.
2.1.1. Визначаємо потужність існуючого виробника, за наступною формулою 9.
,
(9)
2.1.2.
Розраховуємо дефіцит існуючого виробника
(
),
за формулою 10.
,
(10).
Крок
2.2. Визначаємо для дефіцитного виробник
запас ефекту (
)
по кожному з номінальних споживачів.
При цьому, у ролі конкурентів слід
враховувати усі потенційні підприємства
в т.ч. і "поглинуті". Результати
розрахунків зводимо в табл. 11-К.
Таблиця 11-К.
Розрахунок мінімум запасу ефекту
Код споживача |
Ціна франко-споживач,
|
Мінімальне
значення
|
Запас
ефекту виробника з
|
Мінімум
для кожного
|
|
|
|
|
|
Крок
2.3. Будуємо вниз спадаючий ранжир
дефіцитного виробника
в
порядку зростання загрози конкурентів
(табл. 12-К.)
Таблиця 12-К.
Ранжир мінімуму запасу ефекту дефіцитного виробника
Код споживача |
Попит споживачів продукції виробника |
Показники мінімуму запасу ефекту і-го виробника у спадаючому ранжирі |
|
окремого |
кумулятив |
||
Код
виробника
|
|||
|
|
∑ |
|
Крок 2.4. Збалансовуємо попит і пропозицію дефіцитного виробника.
2.4.1.
Дефіцитний виробник, дефіцит якого
становить -
,
збільшує ціну франко-виробник (
на
мінімальне значення запасу ефекту
,
формула 11.
11.
2.4.1.
При новій ціні
визначаємо споживача, який буде
постачатися повністю або частково
виробником конкурентом.
Випадок
1. Коли,
,
то дефіцитний виробник стає врівноваженим,
його ціна
стає
,
споживачу Bj
продукцію постачатиме тільки
виробник–конкурент Аі,
якому належить мінімальне
значення запасу ефекту
.
Випадок
2. Коли,
,
то дефіцитний виробник стає врівноваженим,
його ціна
стає
.
В цьому випадку, споживачу Bj
свою продукцію постачатиме два виробника,
перший існуючий виробник
,
буде постачати продукцію
а другий виробник–конкурент, якому
належить мінімальне
значення запасу ефекту
постачатиме свою продукцію обсягом
Випадок
3. Коли,
,
то дефіцитний виробник і надалі
залишається дефіцитним. В цьому випадку,
його ціна
стає
,
споживачу Bj
свою продукцію постачатиме тільки
виробник–конкурент Аі,
якому належить мінімальне
значення запасу ефекту
.
А дефіцит існуючого виробника зменшиться
на величину
,
і становитиме
Подібна ітерація здійснюється стільки разів, скільки, буде необхідно для збалансування попиту та пропозиції у межах відповідної зони.
Крок
2.5. Підняття ціни франко-виробник
дефіцитним
підприємством завжди
потрібно здійснювати додаючи запас
ефекту
до
початкової ціни франко-виробник
.
Крок
2.6. Остаточна ціна франко-виробник
буде
рівна сумі вартості початкової ціни
франко-виробник (
і останньої цінової надбавки
Крок
2.7. За кінцевим збалансованим результатом
(коли потужність виробництва існуючого
виробника відповідає попиту в його
ринковій зоні ∑
)
здійснюється фактичне зонування
території регіону та перерахунок цін
франко-споживач
для усіх споживачів, які знаходяться в
зоні існуючого виробника. Результати
обчислень зводимо в табл. 13-К.
Таблиця 13-К.
Результати розв’язку завдання
Код можливого місця локації підприємств |
Відмітка про доцільність спорудження підприємства |
Споживачі ринкової зони та їх попит |
Потужність споруджуваного підприємства, млн. од. прод. |
Причини недоцільності побудови |
Аі, i = 1...n |
доцільно "+" недоцільно "-" |
Bj (Qj), j = 1…m |
Vi |
ПK або ВС |