7.4 Вимоги безпеки щодо організації робочих місць

У виробничий процес для підвищення продуктивності праці та її безпеки слід впроваджувати досягнення ергономіки. Ергономіка (від грецьк. «ergos» робота, «nomоs» закон) – наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві, виявляє можливості і закономірності створення оптимальних умов для високопродуктивної праці, вдосконалення умінь та навичок працюючих.

Усі технологічні процеси, операції мають відповідати системі стандартів безпеки праці, мати відповідні сертифікати і ґрунтуватись на сучасних досягненнях науки і техніки.

Конструкція робочого місця, його розміри і взаємне розташування його елементів повинні відповідати антропометричним, фізіологічним і психофізіологічним характеристикам людини, а також характеру роботи. Обладнане відповідно до вимог стандартів робоче місце забезпечує зручне положення людини. Це досягається регулюванням положення крісла, висоти і кута нахилу підставки для ніг за умови їх використання, а також висоти і розмірів робочої поверхні. Повинно забезпечуватися виконання трудових операцій в зоні моторного поля (оптимальній досяжності, легкій досяжності і досяжності) залежно від необхідної точності і частоти дій.

Організація робочих місць повинна забезпечувати стійке положення і свободу рухів працівника, безпечне виконання трудових операцій, виключаючи або допускаючи лише в деяких випадках роботу в незручних позиціях, які обумовлюють підвищену стомлюваність.

Загальні принципи організації робочого місця полягають в наступному:

- на робочому місці не повинно бути нічого зайвого; всі необхідні для роботи предмети повинні знаходитися поряд з працівником, але не заважати йому;

- ті предмети, якими користуються частіше, розміщують ближче, ніж ті предмети, якими користуються рідше;

- коли використовують обидві руки, те місце розташування пристосувань вибирають з врахуванням зручності захвату його двома руками;

- безпечне, з точки зору можливості травмування працівника, устаткування повинне розміщуватися вище, ніж менш безпечне. Проте слід враховувати, що важкі предмети під час роботи зручніше і легше опускати, чим підіймати;

- робоче місце не повинне захаращуватися заготовками і готовими деталями;

- організація робочого місця повинна забезпечувати необхідний кругозір.

Засоби відображення інформації мають бути розміщені в зонах інформаційного поля робочого місця з врахуванням частоти і значущості інформації, типа засобів відображення інформації, точності і швидкості спостереження і прочитування.

У створенні безпечних умов праці широко застосовуються технічні засоби безпеки.

Засоби захисту можуть бути об’єктивними (огородження, блокування, захисне укриття, запобіжні та вимикаючи пристрої, ізоляція, герметизація, заземлення) і суб’єктивними (таблички, сигнальні пристрої, застережливі написи). Останні не можуть гарантувати надійного захисту від дії вражаючих факторів, тому що загальний стан людини та її увага внаслідок втоми, шуму, вібрації, недостатнього освітлення та з інших причин можуть погіршуватися, що спричиняє підвищення ймовірності виникнення нещасного випадку. Об’єктивні засоби захисту є більш надійними, оскільки вони запобігають контакту людини з джерелами небезпечних факторів.