Тема 15 Держнагляд і громадський контроль за станом охорони праці…..147

15.1 Органи державного нагляду за охороною праці…………………147

15.2 Повноваження Державного комітету України з промислової

безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд)……….148

15.3 Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду…149

15.4 Громадський контроль за додержанням законодавства про ОП..151

Тема16. Соціальне страхування від нещасного випадку та

професійного захворювання на виробництві………………………………….151

16.1 Загальні положення………………………………………………….151

16.2 Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку…………153

16.3 Страховий ризик і страховий випадок……………………………..154

16.4 Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання...154

16.5 Фонд соціального страхування від нещасних випадків…………..155

16.6 Страхові експерти з охорони праці…………………………………157

16.7 Фінансування страхових виплат, соціальних послуг

та профілактичних заходів……………………………………………………….157

16.8 Права і обов’язки застрахованого і страхувальника……………..159

Список джерел…………………………………………………………….162

ВСТУП

Праця – це цілеспрямована діяльність, у процесі якої людина, використовуючи спеціальні знаряддя: різноманітні інструменти, прилади, устаткування, машини тощо, впливає на природу з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.

Праця має особливий характер і потребує певної організації. З фізіологічної точки зору, це витрати фізичної і розумової енергії людського організму. Праця є необхідним і корисним процесом, за якого, проте, при певних умовах діяльності людина може піддаватися дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого процесу, що негативно відбивається на її здоров’ї. Проблеми створення безпечних і нешкідливих умов праці мають таку ж давню історію, як й історія людства. Однак сьогодні вони набувають особливого значення, адже ціна кожної аварії істотно зростає. Статтею 3 Конституції України людина та її здоров’я оголошені найбільшою цінністю держави.

У процесі праці людина взаємодіє з виробничим середовищем, яке, в свою чергу, розглядається як соціальне явище, що включає крім речових елементів технічний і природний фактори (інструменти, обладнання, будинки, споруди, світло, повітря, температура робочого приміщення тощо) і спеціальні елементи, які формуються під сумісною дією виробничих сил і виробничих відносин, а сама людина підлягає дії багатьох факторів, різних за своїм походженням, формами, проявом, характером дії тощо, які у ряді випадків можуть бути шкідливими. Це може статися, наприклад, коли система «людина – виробниче середовище» не збалансована, характеристики виробничих факторів відхиляються від нормованих рівнів і не відповідають психофізіологічним вимогам людини.

З ростом кількості автоматизованих виробництв і комп'ютерних систем набувають змін фактори, які впливають на формування умов праці, що в свою чергу призводить до негативної дії на фізіологічну систему людини, знижуючи її працездатність і провокуючи на неправильні дії. Відомо, що число нещасних випадків, викликаних небезпечними діями, значно більше, ніж число нещасних випадків, викликаних небезпечними умовами.

Поява складних умов трудової діяльності, обумовлених технічним прогресом, веде до підвищення вимог до швидкості виконання людиною трудового процесу, точності, надійності та інших психофізіологічних характеристик людини.

Україна приділяє велику увагу питанням охорони життя і здоров’я своїх громадян, створенню безпечних умов праці роботодавцями та керівниками підприємств, установ і організацій, проте кількість нещасних випадків, що трапляються на виробництві або у ході виконання службових обов’язків, залишається дуже великою. Так, на виробництві щоденно травмуються у середньому 160 осіб, з них понад 20 стають інвалідами, а 4-5 – гинуть. Кожен мільйон тонн вугілля, видобутого в Україні, коштує життя до п’яти шахтарів.

У своїй практичній діяльності спеціалісти спеціальностей «Менеджмент організацій і адміністрування», «Готельна і ресторанна справа», «Туризмознавство», «Логістика» повинні враховувати, що вимоги безпеки праці є органічною частиною процесу створення нової техніки і технології, а не прикладатися до неї, як дещо стороннє і самостійне. Необхідне вміння аналізувати потенційні небезпеки на різних етапах проектування, виготовлення, експлуатації устаткування, визначати заходи усунення небезпек, впроваджувати вимоги нормативних документів стосовно нових розробок.

За останні роки проведена значна робота з оздоровлення умов праці робітників міського господарства, організацій енергетично-паливного комплексу і будівельних організацій, підприємств готельного, курортного і туристського сервісу, приділена велика увага питанням охорони праці при проектуванні і будівництві об'єктів і споруд, зниженню питомої ваги важких робіт.

Покращенню стану охорони праці на підприємствах, організаціях та установах значною мірою сприятиме впровадження у навчальний процес вищих закладів освіти дисципліни «Охорона праці в галузі», яка має на меті формування у майбутніх спеціалістів і магістрів необхідного рівня знань і вмінь з правових та організаційних питань охорони та гігієни праці, виробничої санітарії, безпеки технологічних процесів, пожежної безпеки, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності життя та здоров’я людини щодо результатів виробничої діяльності.