11. Ґенеза, природа і розвиток античної філософії

1. Філософія і мистецтво, філософія і релігія

2. Математика і астрономія запозичені з Єгипту і Вавилону, тому є певний східний вплив на Греків на цьому базувалась філософія і частково на релігії, а не як у сході повністю на релігії

3. Міфологія, Поліси, Гесіод і Гомер

4. Для раннього періоду в цілому характерні натурфілософія (філософія природи) і космоцентризм, тобто центральною проблемою філософії було питання про Космос: його пристрої (космологія) і походить ¬ ходінні (космогонія). Питання про походження Космосу був не-посередньо буття пов'язаний з уявленнями про вихідний першооснову (або першооснову).

5. Гомер – немає чогось потворного, деформованого в поемах, гармонія, міра, пропорція

6. Гесіод – сутність справедливості.

7. Філософія і релігія: релігія суспільна – все божественне і відбувається із волі Богів(війна і мир – воля богів) релігія містерій(езотерична) – безсмертя душі, дуалізм душі і тіла, очищення душі через усамітнення, мета - очищення душевного від тілесного

12. Періодизація античної філософії

1 Натуралістичний 6-5ст.до.н.е. – ключові проблеми космосу, природи – іонійці, піфагор.,елеати, атомісти.

2 Космологічний(антропологічний) 5 ст.до н.е. – перші спроби визначити сутність і природу людини – софісти, Сократ.

3 Синтетичний 5-4 ст.до н.е. – відкрита реальність надчуттєвого світу. Органічне формування основних філос ідей – Платон, Арістотель.

4 Елліністичний 4ст. до н.е.-2-3ст.н.е. – епоха А.Македонського, створ.еллініст.шкіл:кінізм, епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

5 Релігійний 3-5ст. н.е. – період античної язичницької думки. Ключова ідея – неоплатонізм. Наступним був етап зародження і формування догматів християнства.

Основные периоды развития античной философии

Период	Время
Ранний период греческой философии – єдине і кількісне, зовнішні й світ, пошук елемента	VII в. до н.э. — сер. V в. до н.э.
Классический период греческой философии	втор. пол. V — нач. IV в. до н.э.
Эллинистический период2 греко-римской философии	втор. пол. IV в. до н.э. — 529 г. н.э.

13. Роль Гомера і Гесіода у формуванні давньогрецького світогляду

1. Гомер «Іліада», «Одіссея»

1. Люди покликані забезпечити справедливість

• Діке – вічна справедливість

• Темес – справедливість, права людей

2. Фаталізм

3. В поемах немає потворного, деформованого

4. Гармонія, міра, пропорція

5. Причини і мотиви подій, воля до находження мотивів

2. Гесіод «Теогонія», «Праці і дні»

1. Зевс і Феміда породили три дочки:

• Діке - справедливість

• Ейрена – мир

• Еномія – порядок

2. Для забезпечення справедливості всі повинні тяжко працювати

14. Перші іонійці: натурфілософія Мілетської школи

Першою історичною формою філософії є натурфіло­софія. Мислителі цього періоду вдаються до природи, кос­мосу, ще не протиставляючи людину світові. Те, що гре­цькі мислителі розпочали свої філософські шукання зі спроб осягнення світу

Загалом натурфілософи розмірковували над такими ос­новними проблемами:

— що є основою (субстанцією) світу, як вона співвід­носиться з конкретними речами (співвідношення загаль­ного та одиничного, єдиного та множинного);

— як пояснити зникнення і виникнення речей за не-знищуваності субстанції;

— як поєднати мінливість та усталеність речей, рух і спокій.

Поєднанням філософії та зародків науки в натурфі­лософії можна пояснити те, що греки послідовно, через логічні обґрунтування і заперечення висунули геніальні здогадки, які довелося поглибити або відкинути фунда­торам науки Нового часу. Цим поєднанням зумовлена підвищена увага до логічної аргументації, яка відрізняє давньогрецьку філософію від східної. Філософія, що перебуває в лоні міфології, не знає такої аргументації. Осо­бливо відчутним був взаємовплив філософії та матема­тики, починаючи від Фалеса, який був філософом і математиком, до Евкліда, який був послідовником однієї з сократівських шкіл. Цей взаємозв'язок сприяв плідному розвитку обох галузей знання.

Шукали щось постійне в вічно змінному світі

Фалес 6 ст до н е

15. Філософія Фалеса

1. Перший поставив питання про першооснову

2. Астрономія(затемнення, колодязь), виміряв висоту пірамід, виноград

3. «Вода це найкраще з усього»

4. Перше цеглина – вода

5. Три агрегатні стани – лід, рідина, пара

6. Вода – основа усього живого – без вологи ніщо не існує

7. Душа у Магніті

16. Вчення про апейрон Анаксимандра

1. Безмежжя – апейрон – первісна субстанція, яка перетворюється у все інше

2. Апейрон – вічна і нестаріюча субстанція

3. Безмежжя світів – наш один з небагатьох

4. Людина вийшла з рибоподібної істоти

5. Вологе, сухе і холодне взаємодіють і борються – так усе виникає – якби вода, вогонь чи повітря перемагали вони б нічого не утворювали

6. Все вертається в апейрон, бо в боротьбі є несправедливість, яка повинна покаратись

7. «Звідки речі беруть своє походження, туди ж вони повинні повернутись, згідно з необхідністю, чи повинні платити пенні за свою несправедливість, згідно встановленого часу» - циклічність і справедливість