63. Полеміка реалізму і номіналізму в середньовічній Схоластиці

Суттєве значення для подальшого розвитку європейсь­кої філософії мала дискусія між номіналістами і реаліста­ми, яка тривала в схоластиці протягом кількох століть. Центральна проблема дискусії — природа загальних понять. Почалося все як теологічна суперечка.підгрунтя – догмату Святої Трійці. Ортодокси вваж., що Трійця – це єдине і святе, а інші – що цетри окремі іпостасі. Ті, хто говорив про єдність – реалісти, хто про окремість – номіналісти.Ця проблема споріднена з проблемою співвідношення за­гального і одиничного, що хвилювала давньогрецьких філо­софів, але їй властиве дещо інше смислове забарвлення.

Реалізм — філософський напрям, згідно з яким загальні поняття існують реально як сут­ності речей.Вони є первинні, існують незалежно від нашого мислення, поза свідомістю.

Ансельм Кентерберійський,Тома Аквінський був поміркованим реалістом, вважав, що загальне існує нерозривно від одиничного, що людина осягає сут­ності в поняттях розуму. Є 3 аспекти універсалій,ланцюжок: ідея, що існує в Бога — сутність — ідея в розумі людини. Ієрархічна побудова сущого

Номіналізм— філософське вчення, що запе­речує онтологічне значення універсалій (загальних понять), ствер­джуючи, що універсали існують не в дійсності, а тільки в мисленні людини.Універсалії – це лише імена речей, а дійсним існуванням володіють лише одиничні речі.

Номіналісти — Вільям Оккам, Жан Буриданне при­ховують ніяких універсалій.

Така відмінність у співвідношенні одиничного і за­гального в світі речей передбачала різні тлумачення спо­собу їх творення. Реалісти — прихильники платонівсько-арістотелівської традиції, для якої Бог є передусім розу­мом — вважали, що ідеї (загальне) як думки Бога передують творінню (є своєрідним планом творіння) і в самому творінні, в речах складають їх сутність. Усе це зу­мовлює , Що постала в концепції Аквінського, зумовлена різним спо­собом втілення ідеї — форми.

Номіналісти щодо розуміння Бога схилялись до біб­лійної традиції, яка тлумачить його як вищу волю. На їх думку, Бог творить речі за своєю волею, вони не є втілен­ням ідей. Речі одиничні. Це є підставою для заперечення принципу ієрархічності побудови світу. Обидві концепції по-різному інтерпретують і пізнан­ня.

Реалісти і Номіналісти

Співвідношення загального і конкретного(ідеї до речей буття існує. Від бутя будує ідеальні поняття)

Реалізм

Крайній Реалізм(Гільйом із Шампо) – людяність не залежить від конкретних речей.поміркований реаліз(Альберт великий і Тома Аквінський) – загальне форма одиничного – універсалії існують до речей у Божествинному розумі як прообрази, в окремих речах як субстванційні форми, в людському розумі як поняття.. через матерію універсалії виступають як окремі речі. В окремих речах. Первинно існують універсалії, а конкретні речіє історичними.

Номіналізм Універсалії – імена, вони існують в розумілюдини,а не реально. Універсалії- лише звуки голосу, сконцентровані Людиною ми їх утворюєм із синтезу конкретних речей.індивідуальні речі існують конкретно чуттєво

Причащання(реалісти – кров Господа, реалісти – конкретна річ, трійця – розділяються не є єдиним