
- •Предмет історії філософії. Три аспекти: історія ідей, історія понять, історія впливів.
- •Природа філософського знання, його місце у світогляді
- •Карл Ясперс – осьовий час «Смисл і призначення історії»
- •Філософська культура стародавнього сходу. Основні особливості
- •Проблеми страждання у Буддизмі
- •Чотири буддистські благородні істини
- •Жень як центральна категорія конфуціанства
- •Вчення Конфуція про виправлення імен, людські взаємини і етикет
- •Ґенеза, природа і розвиток античної філософії
- •Міфологія, Поліси, Гесіод і Гомер
- •Періодизація античної філософії
- •20. Діалектика Геракліта Ефеського
- •Він стверджував: все тече, все змінюється; не можна двічі ввійти в одну й ту ж річку, оскільки і води будуть не ті, та й людина стане іншою.
- •Логосу — космічної закономірності, розуму, порядку. Він надавав великого значення мірі, яку логос (доля) відвела кожній речі.
- •21. Геракліт і вчення про Логос
- •Атомістична теорія Демокріта
- •Софістика і зміщення осі філософського пошуку з космосу на людину
- •Особливості філософського стилю Сократа: Іронія і Маєвтика «я знаю, що я нічого не знаю…» «самі не можуть народити»
- •Переоцінка Сократом традиційних цінностей
- •Постать Сократа. Історико-філософські наслідки.
- •Філософія кініків. Діоген Сінопський
- •«Друга навігація» та її наслідки для античної філософії
- •Вчення Платона про ідеї
- •Структура платонівського світу ідей
- •Гносеологічні погляди Платона: теорія анамнезису
- •Проблема людини у Платона: дуалізм душі і тіла
- •Діалог Платона Федон. Основні теми і проблеми твору
- •Критика Аристотелем Платонівського вчення про ідеї
- •Філософська система Арістотеля
- •Історичний підхід
- •Класифікація наук
- •Арістотелівська теорія чотирьох типів причин
- •Вчення Арістотеля про три природи душі
- •Вегетативная душа и ее функции
- •Чувственная душа, чувственное познание, вожделение и движение
- •Понимающая душа и рациональное познание
- •Три типи
- •Етика Арістотеля. Вчення про середину
- •Дві парадигми розуміння природи мистецтва: Платон і Арістотель
- •Вчення Арістотеля про Катарсис
- •Александр Македонський і перехід від класичної до елліністичної епохи. Міна орієнтирів
- •Філософські напрямки елліністичної епохи(епікуреїзм, стоїцизм, еклектизм)
- •Філософія скептицизму
- •Утримуватися від суджень. – суб’єктивізм не позволяє пізнати істину
- •Основні риси філософії стоїків
- •Епіктет
- •Марк Аврелій 2 ст
- •Стоїцизм. Періодизація і загальна характеристика
- •Філософія неоплатоніків
- •Вчення Плотіна про еманацію. Тріада неоплатонізму
- •Луцій Анней Сенека. «моральні листи до Луцилія»
- •Етика неостоїцизму – Сенека
- •Феномен християнства в історичному контексті(юдейські корені християнства і значення греко-римської традиції)
- •Філософсько-богословські теорії Філона Александріївського. Теологічне переосмислення вчення про Логос. Гносеологічний принцип містичного екстазу
- •Періодизація патристики
- •Апологетика перших століть християнства. Фідеїзм Тертуліана
- •Антагонізм граду земного і граду Божого Августина Блаженного «Про град Божий»
- •Філософські і богословські погляди Августина блаженного
- •«Сповідь» Августина. Ключові проблеми
- •Пізня патристика Северин Боецій
- •«Розрада від філософії» Северина Боеція
- •"Бог- это само счастье, как высшее счастье".
- •Загальна характеристика схоластики і її періодизація
- •Полеміка реалізму і номіналізму в середньовічній Схоластиці
- •Рання схоластика(Ансельм Кентерберійський)
- •Ансельм Кетерберійський і онтології доказу буття Бога
- •Зріла Схоластика. Тома Аквінський
- •Антропологія Томи Аквінського. Людина як компосітум душі і тіла
- •Пять раціональних Доказів Буття Божого для Теології Аквіната
- •Пізня схоластика. Вільям Оккам
- •«Бритва Оккама» і специфіка пізньої схоластики
- •Натурфілософські ідеї мислителів доби Відродження(Микола кузанський)
- •Скептицизм Мішеля Монтеня
- •Зародження протестантизму(Мартін Лютер)
- •Емпіризм Френсіса Бекона, його гносеологія і вчення про ідоли
- •Емпірико-сенсуалістична лінія в теорії пізнання Нового Часу(Френсіс Бекон, Томас Гоббс, Джон Локк)
- •Суб’єктивістське перетлумачення людського пізнання. Протиставлення суб’єкта і об’єкта у філософії Рене Декарта
- •Принципи раціоналістичного методу Рене Декарта, їхнє значення для новочасної філософії
- •Філософія Баруха Спінози. Етика, побудована в геометричний спосіб.
Карл Ясперс – осьовий час «Смисл і призначення історії»
В різних частинах світу в один час 800-200 років – буддизм, конфуціанство, зороастризм, Палестина, філософські школи Греції – нові релігії, індивідуалізм осьовий час – пошук істини, природне і індивідуальне вище за колективне і духовне одночасність, революційний характер вчень До того часу міф, родові норми, людина частина колективу – жертва ритуалів, традицій, індивідуалізація особистості
Східні і західна філософії(Карл Гюстав Юнг)
Західна
Європейській філософії — вчення про світ (онтологія) і пізнання (гносеологія).
У Європі ж, попри те, що в певні періоди (наприклад, у середньовіччі) філософія була тісно пов'язана з релігією, а упродовж усієї історії існують релігійні філософські течії, філософія не розчинялася в релігії, а в Давній Греції була відокремлена від міфології. Європейська філософська традиція тісно пов'язана з наукою. На Сході такого зв'язку між філософією та наукою не існувало, Схід взагалі не знав теоретичної науки.
Екстраверти
Іноді необмежена взаємодія з світом – приставляє до себе світ
Життєво-буттєвий світ(прилаштування світу до себе
Строкатість, відкритість до діалогу - свобода слова демократія
Мала територія різні народи
Східна
Домінування етичної (Індія) і соціально-етичної (Китай) проблематики
Нечіткому розмежуванні між міфологією та філософією, релігією та філософією на Сході. Індійська філософія тривалий час перебувала в лоні міфології, пізніше тісно перепліталася з релігійними течіями. Зокрема, важко сказати, наприклад, чим є буддизм — філософією чи релігією
Інтроверти – заглиблення в себе
Морально етична людина – гармонія світу(традиція, консерватори)
Моно культурність – авторитаризм, деспотизм
Філософська культура стародавнього сходу. Основні особливості
Творче завдання, розказати тре про Індію і Китай – Індія величезна територія, кастовий поділ і сильна влада, релія – багатобожжя. Китай – величезна територія – каст в принципі нема, важливіше – правитель сім’я, чоловік, дружина – величезна кількість царств тому можливість філософів реалізовувати свої ідеї. Як і у всіх філософія виходить із релігії, основні категорії, поняття, природа, бачення світу.
Основні засади Буддизму(Гаутама, Сайка Муні)
6 ст. Непал – брахманізм, закритість і все таке
Царевич і палац, аскет, Будда
Старець, хворий на чуму, похоронний процес, аскет - розуміє що стане таким
Світ страждання (мара, 33 жінки – спокуса) – не вгамовувати бажання(все нові і нові) – зло – бажання, потрібно вбити всіх їх і знищити ілюзію(Нірвана – абсолютний спокій)
Мара – є у людині
Поринути в себе за допомогою вправ
Нірвана – шлях до неї всередині нас, досягнути може кожен
Реінкарнація
Перша світова релігія яка не сповідує Бога - нема ні Бога ні Диявола
Метафізичні думки непотрібні