2. Практичне моделювання та проведення занять основ інформатики в початкових класах, розвиток творчих здібностей школярів

2.1 Діагностика рівнів пізнавальної активності, самостійності і творчого мислення при вивченні основ інформатики та обчислювальної техніки молодших школярів

Вивчивши і проаналізувавши теоретичний аспект проблеми «Використання нових інформаційних технологій для розхвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку» постала необхідність впровадження експерименту відповідно меті, завданням, гіпотезі дослідження. Як стверджував Лобачевский Н.І., людина народилася бути паном, володарем, царем природи, але мудрість, з якою він має керувати, не дана від народження: вона набувається навчанням. Тому на педагогічній практиці у 3-Б класі м. Сніжне ЗОШ №3 перевірявся рівень творчиїх здібностей як на початку так і наприкінці практики, щоб перевірити рівень успішності педагогічної діяльності в цьому класі. Всього виконували завдання 15 учнів з них хлопчиків - 8, дівчаток - 7. Було проаналізовано рівень сформованості інформаційної культури учнів третього класу та готовність їх до вивчення основ інформатики у четвертому класі.

Перше завдання передбачало виявити, як учні орієнтуються в напрямках «угору», «униз», «праворуч», «ліворуч». Для розпізнання учням були представлені зображення фігур, з якими вони ознайомилися в 2 класі.

Перші досліди показали, що загальний рівень самостійності у дітей на уроках інформатики досить низький -60%, лише у деяких дітей він високий - 20%. Це було виявлено під час виконання багатьох завдань з інформатики.

Завдання 1. Намалюй круг праворуч квадрата, але ліворуч трикутника.

Завдання виконали вірно 11 учнів.

Простим та доступним для школярів було друге завдання, в якому потрібно було виконати дії, для зображення малюнку.

Майже всі учні виконали це завдання правильно. Проте описати принцип побудови виявилось для учнів набагато складнішим, незважаючи на те, що вони вивчали. Лише третя частина учнів вказала шлях малюнку, п’ята частина - пояснила як шлях, так і виконала завдання, решта нічого не сказати про зображення.

У третьому завданні (мал. 2), яке можна віднести до творчого рівня, учні мали не лише порахувати предмети, а й записати їх. Кожний четвертий учень побачив правильну кількість, а решта вказувала меншу кількість. У наступному завданні учням необхідно було показати роботу з множинами (мал. 3). Два учні з трьох виконали це завдання вірно.

Нескладним виявилось для учнів і наступне завдання (мал. 4).

У цьому завданні учні мали показати відмінності. Лише 7 учнів з 15 назвали правильно всі відмінності.

В інших варіантах учням пропонувалися наступні завдання.

1. У кожному рідку викресли зайві предмети.?

2. Не відриваючи олівець від зошита, намалюй малюнок.

. Порівняй числа, незнаючи лдеяких цифр

Майже всі учні правильно відповіли на перше запитання.

Більше половини учнів правильно відповіли на друге запитання

Найменше правильних відповідей отримали на третє запитання.

На основі цих даних виділились три рівні розвитку дітей і це дало можливість диференційовано підходити до керування розумовим розвитком дітей. Так, діти з високим і вище середнього рівня розвитку мають достатній рівень інтелектуальних здібностей, що характеризується високим рівнем пізнавальної активності і діяльності, виявляють інтерес до завдань вчителя. Охоче підтримують спілкування. До виконання завдань включаються одразу, прикладаючи зусилля до подолання перешкод. При виконанні тестів охоче включаються в ігрову ситуацію, вносячи елементи ініціативи, фантазування, творчості. Діти з середнім рівнем активності не проявляють особливого інтересу до завдань, але в роботу включаються порівняно охоче. Є варіанти, коли до завдання проявляється підвищений інтерес, але він швидко згасає. Особистої ініціативи в спілкуванні з вчителем у виконанні завдання не вносить. Діти з низьким рівнем пізнавальної активності: інтерес обмежується цікавістю до обстановки, в якій проходить обстеження. До виконання завдань переходить тільки після додаткових звертань, а під час роботи відволікається. При виконанні завдань робить багато помилок.

У процесі диференціювання завдань та індивідуальних занять для дітей молодшого шкільного віку використовувала такі способи:

Диференціація завдань:

 Зміст однаковий для всього класу, а для дітей високого рівня - зменшення часу виконання завдання, збільшення обсягу або ускладнення способу виконання.

 Спільне завдання для усієї групи, а для дітей низького рівня допоміжний матеріал, що полегшує його виконання (наочність, зразок, схема, тощо).

 Використання на одному з етапів заняття завдань різного змісту і складності для дітей усіх рівнів розвитку. Самостійний вибір дітьми завдання з кількох запропонованих педагогом та етапі закріплення тощо.

Індивідуальні заняття:

 Навчальне індивідуальне заняття з однією дитиною, яке дозволяє реалізувати принцип індивідуального підходу до дитини.

 Розвиваюче індивідуальне заняття проводиться з метою поглиблення та поширення знань.

 Корекційне індивідуальне заняття проводиться з метою усунення деяких недоліків у знаннях дітей.

 Контрольно-діагностичне індивідуальне заняття проводиться з метою контролю та аналізу сформованості пізнавальних процесів, потреб, обсягу знань. Комбіноване індивідуальне заняття планується з декількома дітьми, які мають недоліки в знаннях із різних розділів програми. Тоді до роботи з кожною дитиною висуваються різні цілі.

Таким чином основні заняття з дітьми давали можливість успішного здійснення зовнішньої диференціації за умов, коли треба:

 передбачати труднощі, які можуть виникнути у дітей під час засвоєння матеріалу;

 врахувати загальну та потенційну готовність дітей до наступної діяльності, тобто рівень сформованості знань, здатність самостійно працювати;

 використовувати диференційовані завдання з подальшими індивідуальними заняттями різних типів.

А внутрішня диференціація дає можливість вивчення і розкриття індивідуальності кожної дитини, визначити структуру, в межах якої ця індивідуальність буде найбільш оптимально розвиватися. Характеристика поетапного розвитку основних типів розумової діяльності дітей переконує, що творчий розвиток мислення є головним для віку 6 - 9 (10 - 11) років, а тому молодший шкільний вік є найкращим для формування просторового мислення.

При завершені експерименту була проведена повторна перевірочна робота з результатами: Н - 20% С - 53% В - 26%.

Роблячи висновок з цих уроків можна сказати, що застосування інформаційних технологій дуже ефективно допомагає в розвитку творчих здібностей учнів. Усі діти працюють з великим задоволенням, дисціпліна на занятті відмінна, діти дуже уважні. Всі діти, включаючи і самих слабких, не бояться помилитись, працюють з інтересом.

За час проведення заняття негативних змін у динаміці розумової працездатності учнів не помічено. Фізичної стомленості учнів не спостерігається. На кінець уроку активність, бажання працювати залишаються на достатньо високому рівні.

Але комп’ютер повине використовуватися не для підміни (заміни) традиційних засобів навчання, а для інтесифікації та раціоналізації навчальної діяльності. Тобто, вони можуть застосовуватися тоді, коли учні вже мають знання про сутність поставленої задачі, усвідомлені і сформовані відповідні уміння та навички їх розв’язування за допомогою реальних засобів та способів. Це допоможе встановити органічні зв’язки між реальними й віртуально-абстрактними знаннями, уміннями та навичками, які є найбільш типовими та необхідними у реальній діяльності.