1.3 Розвиток творчих здібностей учнів початкових класів

Основними принципами реформування змісту сучасної шкільної освіти в Україні є гуманітаризація, диференціація та інтеграція. Їх реалізація має на меті формування творчої особистості як умови й результату повноцінного результату навчання інформатики.

Роль творчості в навчально-виховному процесі обумовлюється низкою важливих міркувань. По-перше, творчість допомагає виробляти вміння вирішувати нові задачі, орієнтуватися в нових умовах, долати різноманітні труднощі. По-друге, творчість пробуджує та стимулює розвиток інтересів до діяльності, оскільки завжди пов’язана з відкриттям нового, знаходженням чогось раніше невідомого.

Творчий труд - найскладніший, тому навчання в умовах творчої праці певною мірою гарантує в майбутньому успішну діяльність у менш складних умовах, а також постійну спрямованість на раціоналізацію своєї праці, покращення її якості та ефективності [2].

Розробка методичних принципів, дидактичних вимог та методів трудового навчання молодших школярів, які б сприяли ефективному оволодінню різнобічними гнучкими вміннями, які легко переносяться на обробку різноманітних листових матеріалів, і зараз є першочерговим завданням психолого-педагогічних досліджень.

У цьому зв’язку виникає необхідність постановки нових та впровадження раніше розпочатих досліджень, які допомагають виявити суб’єктивні та об’єктивні умови, за яких оволодіння вміннями стане ефективним засобом естетичного та морального виховання особистості. Адже формувати позитивне ставлення до праці можна лише тоді, коли навчання має творчий характер, коли воно допомагає постійному збагаченню змісту пізнавальної та трудової діяльності учнів, гармонійному їх розвиткові.

Але нам слід визнати, що й досі ми не маємо достатнього обсягу дидактичних засобів, розрахованих на формування в молодших школярів формотворних та загальнотехнічних умінь.

Розв’язувати ці важливі завдання необхідно в умовах, де суттєве значення мають ритм, порядок, чіткість у організації трудової діяльності, доцільність інтер’єру робочого приміщення, кольорове вирішення обладнання та стін приміщення, зовнішній вигляд - одяг. Турбуючись про це, турбуємося про авторитет праці, про те, щоб і радістю від умов праці стверджувати образ життя, в якому праця - його основа.

Результат діяльності, його краса - ще один зі стимулів до праці. По-перше, в ньому явно представлено перед суспільством, як і перед тим, хто працює, його здібності, старанність та майстерність. Це також можливість самооцінки та суспільної оцінки, які є важливим виховним фактором. По-друге, формувати потяг до краси продукту праці в сучасних умовах - це робити радість людям, що само по собі гуманно.

Тому вихідним для нас є положення про пріоритетність особистої праці в трудовій діяльності в системі навчання інформатики та виховання особистості, де праця виступає як засіб усебічного та гармонійного розвитку людини, як основа виховання моралі, як засіб громадянського виховання, як умова формування загального світогляду, філософії, як виток формування колективістської спрямованості, як засіб підготовки учнів до підприємницької та суспільної діяльності, як сфера самоствердження та досягнення високих показників інтелектуального та фізичного розвитку, як міра соціальної значущості та змісту життя кожної людини.

Щоб праця для виконавця стала бажаною, потрібна «творчість у праці, вільна гра фізичних та інтелектуальних сил, що є найдосконалішою формою трудового процесу, найсуттєвішим елементом його краси».

Школа може сприяти розвитку в дітей широкого спектру здібностей, даючи можливість молодшому школяреві проявити себе в активній діяльності з самого початку навчання.

Одним з ефективних шляхів розвитку індивідуальних творчих здібностей є залучення учнів 1-4 класів до формотворної діяльності. Формотворна діяльність молодшого школяра - це створення ним оригінального продукту праці, витвору, в процесі роботи над яким самостійно використовуються засвоєні ним знання, вміння, навички, в тому числі здійснено їх перенос, комбінування відомих способів діяльності та створення нового для учнів підходу до розв’язання тієї чи іншої задачі.

Відомі випадки, коли образ у своєму результативному вираженні (малюнку, конструюванні, відтворенні) стає набагато біднішим, ніж був у момент його задуму. На наш погляд, це пов’язано з тим, що учні у своєму арсеналі не мають достатньої кількості та різноманітності засобів для відтворення форм, образів, предметів, сюжетів тощо.

Як відомо, не можна оперувати тим, чого не маєш. Тому, чим більшим та різноманітнішим є запас вихідних форм, образів, чим повнішим є їх зміст, тим більше можливостей у дітей працювати творчо, отримуючи ефективні результати своєї праці.

Навчаюча формотворна діяльність виступає в нас, насамперед, як така, що допомагає розвиткові цілого комплексу якостей творчої особистості: розумової активності, швидкості навчання, винахідливості, самостійності у виборі задачі, прагненню здобувати знання, здатністю бачити загальне в різних та різне в схожих предметах, формах, образах, явищах. Іншими словами, мова йде про оволодіння мінімальним обсягом знань, необхідних для ефективної творчої роботи в умовах наукомісткого інформаційного суспільства.

Раннє залучення дітей до художньо-конструкторської діяльності з використанням цих засобів, ігрових атрибутів, головоломок з використанням творчих завдань є передумовою появи в майбутньому талановитих творчих працівників, художників, дизайнерів, тощо. Дитяче художнє конструювання припускає приведення до певного взаємного розташування окремих елементів, деталей, їх частин тощо.

Для розв’язання задач, які пов’язані із залученням учнів до такої діяльності, необхідно дати їм такі засоби, які в результаті забезпечили б успіх кожному з них.

Геометричні форми здавна приваблювали людей можливістю за їх допомогою створювати стилізовані зображення навколишнього світу, який легко впізнати. Йдеться про такі ігри, що пов’язані з формотворною діяльністю на основі комбінування геометричних форм. Вони з’явились на межі XVIII-XIX ст. Це «Танграм», або мозаїчний квадрат, який складається з 7 геометричних форм, овал Колумба з десяти частин тощо. Таким чином, ми маємо приклад того, що ці ігрові образи, концентруючи в собі геометричні форми, стають для учнів так би мовити «малими конструкторами».

Учні, по-перше, навчаються планувати власні дії, а по-друге, виготовляють для себе необхідний за кількістю комплект засобів для оперування ним та створення більш привабливих зображень задуманих предметів та об’єктів.

Шукаючи засоби тренування уяви та фантазії учнів молодшого шкільного віку, ми використовуємо спеціально розроблені засоби, розуміючи, що добре розвинута уява є неодмінною умовою розширення обсягу знань та інтересів дітей.

Тренінгова система може вдало поєднувати в собі елементи технічної та художньої творчості, допоможе учням, спираючись на вирізані ними напівформи та пристосування, широко проявляти вигадку, винахідливість у процесі створення корисних творчих продуктів праці.

Отже, сказане вище дозволяє зробити такі висновки:

. Для розвитку мислительних творчих процесів у молодших школярів (вміння аналогізувати, комбінувати, реконструювати і т. ін.) потрібні спеціальні опорні засоби, посильні учням даного віку та органічно пов’язані з навчальним процесом. Одним з таких засобів може бути комп’ютер.

. Навіть найдосконаліші засоби без відповідної методики їх використання або технології їх застосування, як правило, не дозволяють досягти поставленої мети.

. Певною мірою розкриті позитивні якості такого засобу, як комп’ютерний, за допомогою якого можна активізувати творчу діяльність молодших школярів: багатоцільове та багатопланове використання його в трудовій діяльності молодшого школяра; встановлення за його допомогою природного зв’язку між учбовою та трудовою діяльністю учнів початкової ланки освіти; підтверджено простоту та безпечність роботи з ним учнів цього віку; експериментально доведено, що в умовах творчого тренінгу спеціально розроблені прилади допомагають виготовленню не тільки корисного продукту праці, але й сприяють отриманню естетично оздобленого продукту праці, допомагають покращити сприймання форм та формотворення в цілому.

. Зроблено спробу показати створені пристосування як засіб, який допомагає формувати творчий стиль діяльності учнів. Пристосування надане як абстракція, але в певному змісті опредмечена Його бачать утіленим у конкретному листовому матеріалі, його виготовляють, з ним працюють. Пристосування існує як об’єктивно, так і чуттєво (в образному світі дитини), тому воно може виступати в ролі так званого інтерпретатора мислительних образів учнів - каталізатора процесу пізнання об’єктивної дійсності.

В процесі формування інформаційних уявлень і необхідних навиків не останню роль грає фактор часу - тривалість і поступовість. Для досягнення цього вчитель повинен піклуватись про включення майже у кожен урок (і не тільки урок інформатики!) використання комп’ютерних технологій. Важливо урізноманітнювати характер діяльності учнів на уроці. Неможливо признавати «нормальним», наприклад, якщо весь урок діти тільки рахують чи тільки пишуть виконання завдань геометричного складу.

Можна приділити інформаційним технологіям декілька хвилин майже на кожному уроці, намагаючись пов'язати його з вивченням останніх питань.

Цілеспрямована діяльність вчителя по формуванню інформаційних уявлень створюють сприятливі умови як для успішного засвоєння курсу інформатики, так і для оволодіння у подальшому основами знань по іншим предметам.

Завдяки заняттям-завданням учні початкової школи опановують і закріплюють у процесі гри знання про властивості й особливості інформації, розвивають у дитини творчу уяву, природні задатки, увагу, пам'ять, технічне мислення, допитливість, художній смак, фантазію. Це, зокрема, дає їй можливість вільного вибору, оригінального мислення у формах, темах і композиціях.

Крім того, під час гри учні отримують відомості про форму й будову річних предметів, збагачують свій словниковий запас, розширюють кругозір. Конструюючи на площині, вони навчаються відчувати вагу й розмір речей, предметів, розуміти симетрію, розвивати просторову орієнтацію, логіку конструювання, висловлювати думки, координувати свої рухи, планувати дії, аналізувати, порівнювати й робити висновки.

Заняття-завдання побудовані за принципом - від простого до складного, але залежно від вікової категорії учнів та потреби вчителя закріпити знання учнів, здобуті на уроках, вчитель може обирати окремі теми, що збігаються з темою уроку.

У структуру занять включено матеріал для бесіди, де у доступній формі монологу викладено ті знання, які вчитель може використовувати перед практичною роботою і які потрібно давати учням для їхнього розвитку.

Зважаючи на різнорівневий розвиток учнів, заняття передбачають застосування репродуктивних шаблонів для наймолодших, репродуктивно-творчих і для творчих учнів, які починають вносити в сам процес і у свої вироби елементи творчості.

Наприклад, вивчаючи тему «Алгоритм» у 4 класі, розвиваються творчі здібності.

Тема. Алгоритм.

Мета: повторити і розширити знання учнів про алгоритм і виконавців; ознайомити з властивостями алгоритмів; навчити складати лінійні алгоритми; розвивати увагу, творчі здібності; виховувати зацікавлення до предмета.

Обладнання та програмне забезпечення: програма «Скарбниця знань», плакат з алгоритмом для проведення фізкультхвилинки.

Вимоги до учнів: знати поняття «алгоритм», поняття «виконавець», властивості алгоритмів.

Хід уроку

I. Розминка (3 хв).

Назвіть дії, які необхідно виконати:

- для того, щоб відрізати четверту частину від пирога. (Узяти ніж, розрізати пиріг навпіл, отриману половину розрізати ще навпіл);

- для того, щоб із хустки отримати дві косинки. (Скласти хустину по діагоналі, узяти ножиці, розрізати хустину по лінії згину).

II. Перевірка домашнього завдання (3 хв).

III. Пояснення нового матеріалу (10 хв).

Мільйони людей в усьому світі обробляють інформацію і на кожному робочому місці виконують різні операції, необхідні для керування різними процесами. Така робота потребує великих затрат праці. Щоб полегшити виконання цієї роботи, її автоматизують.

Уявіть собі роботу касира у великому супермаркеті. Кожен товар, який продається в такому магазині, має свій код. Касир, до якого підходить покупець, повинен за кодом товару знайти його вартість і підрахувати вартість усієї покупки. Складемо послідовність дій касира (алгоритм бажано записати на дошці).

1. Узяти товар.

2. Подивитися його код.

3. Знайти цей код у переліку всіх товарів.

4. Подивитися його вартість.

5. Додати вартість товару до суми вартостей товарів, придбаних покупцем.

Така послідовність дій називається алгоритмом. Алгоритм. - це послідовність дій (команд), виконання яких приводить до отримання очікуваного результату.

Усі дії (команди) в алгоритмі записують у формі наказу.

Кожен алгоритм складає автор (людина або група людей); він розрахований на конкретного виконавця. Виконавцем може бути будь-яка істота або якийсь пристрій (комп'ютер, робот). У прикладі з касиром найбільш трудомістка частина алгоритму - це знайти код товару в списку (який може складатися з мільйонів назв), тому цей пункт, а також два наступні, автоматизували і доручили здійснювати виконавцю - комп'ютеру.

Алгоритм складають так, щоб виконавець зміг його виконати й отримати результат. Тому не кожну послідовність дій можна назвати алгоритмом.

Ознайомимося із властивостями алгоритмів.

1. Результативність.

У разі виконання алгоритму ми повинні отримати очікуваний результат.

2. Масовість.

За алгоритмом, який склали для одного касира, можуть працювати всі касири цього супермаркету. А за програмою пошуку коду і підраховування суми вартостей товарів, придбаних покупцем, - усі комп'ютери цього супермаркету.

Тобто, масовість дозволяє використовувати один алгоритм для різних вхідних даних.

3. Скінченність.

Наприклад, Василь вирішив помити голову. Для цього він узяв склянку з шампунем, уважно прочитав інструкцію і приступив до дій. Друзі чекали на Василя вже третю годину, а він так і не виходив із ванної кімнати. Що ж сталося із хлопцем? Прочитаємо інструкцію до шампуню Василя:

1) Відміряти один ковпачок шампуню.

2) Вилити його на голову.

3) Намилити.

4) Змити.

5) Повторити дії.

Чому ж не виходить Василько з ванної кімнати? А коли він вийде? (Коли скінчиться шампунь.) А якщо уявити, що склянка з шампунем чарівна і шампунь не закінчується ніколи, то така послідовність дій не може бути алгоритмом, тому що вона не приводить до результату.

4. Однозначність.

Потрібно запам'ятати, що виконавець не повинен думати. Усі команди повинні мати чіткі вказівки. Наприклад, дівчинка Марійка дала вказівку хатньому роботу: піди на кухню, почисти банан і принеси. Робот приніс Марійці шкірки від банана. Чому?

. Ефективність.

Алгоритми намагаються скласти так, щоб результат досягався за найменшу кількість кроків і з найменшою кількістю зусиль.

IV. Робота із зошитом. Розібрати наведені приклади алгоритміь і запропонувати учням скласти свої алгоритми (6 хв).

V. Фізкультхвилинка (1 хв).

Дітям пропонується стати виконавцями алгоритму:

1. Витягнути вперед праву руку.

2. Витягнути вперед ліву руку.

3. Присісти.

4. Встати.

5. Опустити руки.

6. Зігнути в коліні праву ногу.

7. Опустити.

8. Зігнути в коліні ліву ногу.

9. Опустити.

Повторити 3 рази.

VI. Пояснення домашнього завдання. (Зміст завдання: прочитати теоретичну частину, записану в зошиті, та виконати письмове завдання) (1 хв).

VII. Робота з комп'ютерною програмою, зупинка «Алгоритми» («Порядок дій») (12 хв).

VIII. Релаксація (1 хв).

IX. Підсумок уроку (3 хв).

Зміст зошита-конспекту учня

Основними поняттями інформатики є інформація та алгоритм. Термін «алгоритм» походить від імені давнього філософа і математика із Хорезму - Аль-Хорезмі (IX століття), який описав правила додавання, віднімання, множення, ділення багатоцифрових чисел.

Кожна людина щодня зустрічається з безліччю задач - від найпростіших і добре відомих до дуже складних. Для багатьох задач існують визначені правила (інструкції, команди), що пояснюють виконавцю, як розв'язувати дану проблему. Ці правила людина може вивчити чи заздалегідь сформулювати сама в процесі розв'язування задачі. Чим точніше описані правила, тим швидше людина опанує їх і буде ефективніше їх застосовувати.

У нашому житті ми постійно складаємо опис певної послідовності дій для досягнення бажаного результату, тому поняття алгоритму не є для нас чимось новим і незвичайним. Так, вранці, перед твоїм виходом до школи мама дає вказівку: «Коли прийдеш зі школи, одразу пообідай і вимий посуд. Після цього замети підлогу, сходи до магазину і можеш трохи погуляти. Гуляти дозволяю не більше години, а потім одразу за уроки». Ця інструкція складається з послідовності окремих вказівок, які визначають твою поведінку після повернення зі школи. Це і є алгоритм.

Алгоритм - це скінченна послідовність інструкцій (вказі-вок), виконання яких приводить до правильного розв'язання поставлених задач і отримання певного результату.

Алгоритми складають для виконавців.

Під виконавцем алгоритму ми розуміємо будь-яку істоту або механізм, які спроможні виконати алгоритм. Усе залежить від того, якої мети ми намагаємося досягти. Наприклад: риття ями (виконавці - людина або екскаватор), купівля певних товарів (один із членів родини), розв'язування математичної задачі (учень або комп'ютер) тощо.

Будь-який виконавець (і комп'ютер зокрема) може виконувати тільки обмежений набір операцій (екскаватор риє яму, учитель учить, калькулятор виконує арифметичні дії). Тому, складаючи алгоритм, потрібно враховувати вміння виконавця.

Наприклад: Мамі потрібно купити в магазині їжу. Виконавцем цього алгоритму може бути хтось із родини: батько, син, бабуся, дочка тощо. Зрозуміло, що для тата достатньо сказати, які продукти купити, а далі деталізувати алгоритм не потрібно. Сину-підлітку необхідно детальніше пояснити, у яких магазинах можна придбати потрібний товар, що можна купити замість відсутнього товару і таке інше. Маленькій дочці алгоритм необхідно деталізувати ще більше: де взяти сумку, щоб принести товар, як дійти до магазину і як там поводитись (якщо дитина вперше йде по покупки), яка решта грошей залишиться після покупки.

Властивості алгоритмів

1. Результативність.

2. Масовість.

3. Скінченність.

4. Однозначність.

5. Ефективність.

Приклад алгоритму.

«Як зліпити снігову бабу».

1. Із снігу сформувати кулю

. Покласти зроблену кулю на сніг і катати по снігу, доки куля не набере потрібних розмірів

3. Покласти кулю на землю

4. Виконати 1 і 2 крок алгоритму

5. Покласти отриману кулю на першу

6. Виконати 1 і 2 крок алгоритму

7. Покласти отриману кулю на другу

8. Встромити дві гілки з протилежних боків другої кулі

9. З камінців викласти на верхній кулі очі, ніс, рот

10. Надіти на верхню кулю відро

Домашнє завдання.

Напиши алгоритм на побутову тему (кулінарний, прибирання кімнати, виконання уроків тощо).

Тема. Ознайомлення зі способами представлення алгоритмів.

Мета: ознайомити учнів зі способами представлення алгоритмів; вчити обирати алгоритм, за яким створено даний ряд чисел; розвивати логічне й алгоритмічне мислення, творчі здібності учнів; виховувати зацікавлення до предмета.

Обладнання та програмне забезпечення: програма «Скарбниця знань»; плакат з алгоритмом для проведення фізкультхвилинки.

Вимоги до учнів: знати поняття «алгоритм»; поняття «виконавець»; способи представлення алгоритмів.

Хід уроку

I. Розминка (3 хв).

Дайте відповіді на запитання.

- Що можна розбити та отримати за це подяку? (Яйце, намет)

- У кого є шапка без голови і нога без чобота? (Гриб)

- Удень спить, уночі літає, людей лякає. Хто це? (Сова)

- Чапля, яка стоїть на одній нозі, важить 10 кг, скільки важить чапля, що стоїть на двох ногах. (10 кг)

- 7 олівців дорожчі за 8 зошитів. Що дорожче - 8 олівців чи 9 зошитів? (8 олівців)

- Стоять у полі сестри, плаття білі, зачіски зелені. Що це? (Берези)

II. Перевірка домашнього завдання (4 хв).

III. Пояснення нового матеріалу і робота із зошитом (12 хв).

IV. Фізкультхвилинка (1 хв).

Дітям пропонується стати виконавцями алгоритму:

1. Підняти праву руку в сторону.

2. Підняти ліву руку в сторону.

3. Повернути тулуб ліворуч.

4. Повернути тулуб праворуч.

5. Опустити обидві руки. Повторити 6 разів.

V. Пояснення домашнього завдання (1 хв).

VI. Робота з комп'ютерною програмою, зупинка «Алгоритми» («Вибір алгоритму для ряду чисел 1») (15 хв).

VII. Релаксація (1 хв).

VIII. Підсумок уроку (3 хв).

Зміст зошита-конспекту учня

Існує кілька способів запису алгоритмів, вибір яких залежить від виконавця та того, хто його задає.

1. Перший спосіб - це словесне представлення алгоритму. Наприклад, алгоритм «Як відкрити двері».

1. Дістати ключ

2. Вставити ключ в отвір

3. Повернути ключ два рази

4. Вийняти ключ

2. Другий спосіб - це подання алгоритму у вигляді таблиць, формул, схем, малюнків тощо.

Наприклад, алгоритм «Як скласти паперовий стаканчик».

. Третій спосіб - запис алгоритмів за допомогою блок-схеми. Цей метод був запропонований в інформатиці для наочності представлення алгоритму за допомогою набору спеціальних блоків.

Використовуючи дані блоки, можна подати, наприклад, алгоритм «чищення картоплі» в такому вигляді:

Таким чином, заняття-завдання мають три напрями:

 репродуктивний,

 репродуктивно-творчий,

 творчий.