1.5. Планування й розвиток кар’єри

Планування кар’єри полягає у визначенні цілей розвитку кар’єри і шляхів, що ведуть до їхнього досягнення. Шляхи реалізації цілей розвитку кар’єри – це послідовність посад, на яких необхідно попрацювати, перш ніж зайняти цільову посаду, а також набір засобів, необхідних для здобуття необхідної кваліфікації – курсів професійного навчання, стажування, вивчення іноземної мови й т. д. Розвитком кар’єри називають дії, до яких вдається співробітник задля реалізації свого плану [23].

Для досягнення поставлених професійних цілей необхідно проаналізувати їх реальність за допомогою алгоритму, що складається з наступних п’яти кроків [23].

Крок 1: пошук інформації. Варто провести глибокий пошук всієї наявної інформації про різні професії й спеціальності. Бажано знайти професіонала, який би зорієнтував у цьому потоці інформації.

Крок 2: складання реального списку вибору. Роздобувши необхідну інформацію про різні кар’єри, що представляють інтерес, необхідно критично її оцінити. Наприклад, важко знайти роботу за деякими спеціальностями, якщо ви переступили певну вікову межу; можливо за деякими спеціальностями спостерігається надлишок робочої сили. У результаті необхідно обрати кар’єру за професією, що має перспективу, в якій ви маєте реальний шанс домогтися успіху.

Крок 3: здобуття необхідної кваліфікації й проходження відповідної підготовки.

Крок 4: набуття відповідного досвіду. Кваліфікація повинна бути підкріплена практичним досвідом, якщо ви хочете домогтися прогресу в кар’єрі. У цьому можуть допомогти спеціалізовані курси навчання. Деякі з них мають значну практичну спрямованість, іноді навіть із елементами «дійсної роботи».

Крок 5: початок кар’єри (або нової кар’єри). Тут знадобиться вміння представити себе роботодавцям і клієнтам, переконати їх, що ви підходите для виконання конкретної роботи і власне розумієте те, що від вас вимагається. Необхідно створити собі репутацію надійного, компетентного фахівця, якому можна довіряти.

Вихідним етапом у створенні кар’єрної стратегії є критична оцінка власних переваг і недоліків.

Вивчаючи успішні стратегії побудови кар’єри відомих людей, М. Корда дійшов висновку, що кар’єру необхідно будувати до 40 років, і визначив певні орієнтири цього процесу [9]:

1. Необхідно вивчити все, що стосується твого бізнесу або професії.

2. Намагайся зрозуміти, що саме надає тобі впевненість у своїх силах і розкутість у роботі (чи то стиль одягу або якісь нюанси поведінки, що роблять тебе несхожим на інших). Необхідно чітко виробити свій власний стиль, тому що ніхто не виглядає настільки невпевненим у собі, як людина, що намагається змінити свій імідж у середині кар’єри.

3. По-можливості розберися у своїх щиросердечних переживаннях. Щаслива в особистому житті людина набагато легше піднімається службовими сходами, ніж та, яка виявляється утягненою в емоційну кризу.

4. Вивчи свої недоліки. Усвідом для себе, що в тебе погано виходить, чого ти не можеш виносити, чого не хочеш робити. Якщо, приміром, ти не любиш працювати з цифрами, якщо тобі подобається творча праця, не змушуй себе виконувати рахункову роботу тільки тому, що за неї краще платять, або тому, що від тебе цього чекають інші. Знайди роботу, що радує тебе.

5. Знай свої сильні сторони. Ти сам краще можеш вирішити, що в тебе краще виходить, а також усвідом, яка робота приносить тобі задоволення і що ти робиш краще, ніж будь-хто інший.

6. Почни відкладати гроші, щоб мати можливість сказати: «Я звільняюся». Ніщо так не гнітить, як повна залежність, свідомість того, що ти не можеш собі дозволити піти з роботи або ризикнути перемінити кар’єру. (У теорії фінансового консалтингу вважається достатнім вихідна сума, що потрібна на не менш, ніж півроку у випадку, коли припинилися всі фінансові постачання).

7. Створи власне товариство друзів або хоча б людей, які покладаються на тебе, і до яких ти можеш звернутися за потреби в скрутний час.

8. Учися перекладати частину відповідальності й справ на інших виконавців. Багато людей не роблять цього, а в результаті вони приречені завжди займати підлегле положення. Уміння перекладати частину відповідальності на інших – половина успіху.

9. Умій промовчати, коли це необхідно. Легковажна балаканина погубила більше кар’єр, ніж будь-що інше. Надійна людина, якій можна довірити таємницю, значить набагато більше, ніж популярність, досягнута легко тими, хто розносить плітки. На більш високих керівних постах уміння зберігати таємницю цінується на вагу золота.

10. Стань надійною й вірною людиною. Якщо до 40 років за тобою не закріпиться репутація абсолютно стовідсотково надійної людини, цей недолік буде переслідувати тебе до кінця твоєї кар’єри [9].

Більшість фахівців в успішності стратегій побудови кар’єри першочерговим уважають розробку плану кар’єрного зростання. Планування вважається стрижнем успішної кар’єри. Де б людина не будувала свою кар’єру, без планування вона не зможе домогтися поставленої мети. А помилки під час планування кар’єри можуть мати негативні наслідки як для суб’єкта, так і для інших людей.

Для кожного типу кар’єри існує початковий етап, що закладає фундамент всієї наступної кар’єри. У більшості випадків кар’єра починається з низів. Тому лише згодом людина стає незамінним професіоналом і виявляється поза конкуренцією.

Роблячи кар’єру в умовах ринку праці, кожний з нас виступає як творець і продавець власної робочої сили. Домогтися успіху можна, знаючи кон’юнктуру ринку і його закони.

Відомий фахівець у галузі успішної міжособистісної взаємодії Д. Карнегі надає низку рекомендацій, які, на його думку, необхідно виконувати в процесі побудови успішної кар’єри [7]:

• Коли перед тобою виникає проблема, вирішуй її негайно, якщо маєш у своєму розпорядженні факти, необхідні для її вирішення.

• Навчися організовувати роботу, делегувати відповідальність і здійснювати контроль.

• Якщо виникає ситуація, пов’язана із занепокоєнням, по-перше, запитай себе: «Що є найгіршим з того, що може відбутися?», по-друге, приготуйся примиритися з цим, якщо буде потреба, потім спокійно обміркуй, як змінити ситуацію.

• Ніколи не намагайся звести рахунки зі своїми ворогами, тому що цим ти принесеш собі набагато більше шкоди, ніж їм.

• Візьми до відома, що найважливіше в житті складається не в тому, щоб максимально використати свої успіхи, а вміння витягати користь із втрат.

• Якщо ти схильний турбуватися через несправедливу критику, пам’ятай: вона часто є замаскованим компліментом.

Таким чином, при індивідуальному управлінні кар’єрою до конкретних організаційних дій можуть належати: вибір конкретного навчального закладу, вирішення питання з фінансуванням навчання й життя в період навчання, вибір конкретного місця роботи, створення сприятливих кар’єрних ситуацій тощо. До регулювальних дій можна віднести коригування вибраної сфери діяльності, отриманої освіти і навіть відносин, що складаються на робочому місці.

Під час планування й управління кар’єрним розвитком необхідно забезпечити взаємодію всіх видів і типів кар’єри.

В концепціях професійного становлення особистості підкреслюється той факт, що суб’єкт може виступати й автором своєї кар’єри, і її об’єктом. Так само і людина може опанувати різні шляхи й способи здійснення власної кар’єри, розглядаючи просування не як самоціль, а тільки як засіб реалізації свого професійного й особистісного потенціалу. Може й навпаки кар’єра «опанувати» людиною – у такому випадку життя перетворюється на переслідування особистого успіху, що мотивується винятково прагненням власного добробуту. Поряд із тенденцією перетворитися на «об’єкт кар’єри» для кожної людини в принципі існує можливість реалізувати себе як суб’єкт кар’єри [6]. Але для цього необхідно розуміти можливості управління кар’єрою, її основні етапи і види, якості, які необхідно розвинути в собі, щоб із впевненістю вважати прожите життя цікавим, суспільно-корисним і немарнотратним.

Кар’єра – це суб’єктивно усвідомлені власні судження працівника щодо свого трудового майбутнього, очікувані шляхи самовираження й задоволення працею. У широкому значенні кар’єра є загальною схемою життя, що складається з низки епізодів і подій, які охоплюють не тільки просування життєвим шляхом, а й усі значні зміни на ньому. У вузькому розумінні кар’єрою називають передбачуваний шлях сходами бюрократії.

Під діловою кар’єрою розуміють просування працівника сходами службової ієрархії або послідовну зміну занять як у рамках окремої організації, так і протягом життя, а також сприйняття людиною цих етапів.

Поняття кар’єри містить у собі особистісний, організаційний і соціальний аспекти.

Кар’єра складається з декількох етапів: попередній, етап становлення, етап просування, етап збереження, етап завершення і пенсійний етап. Зв’язок між потребами, етапами кар’єри і стадіями життя зумовлений етапами соціалізації індивіда.

Управління кар’єрою складається з її планування й реалізації. Процес планування індивідуальної кар’єри починається з виявлення потреб, інтересів, потенційних можливостей людини, передбачає визначення цілей на кар’єрному шляху й вироблення індивідуальної кар’єрної стратегії.

Розвитком кар’єри називають ті дії, які використовує співробітник для реалізації свого плану, їх об’єднують в організаційні та регулювальні дії. На кар’єру впливають особистісні, соціальні, ринкові чинники, а також фактори соціально-трудової ситуації.

«Зробити кар’єру» означає досягти престижного становища в суспільстві й більших повноважень, більш високого статусу, престижу, влади, великої кількості грошей. Проте успішна кар’єра сама по собі не робить людину щасливою. Але ще менше шансів у невдахи почувати себе щасливим. Тому успіх в кар’єрі завжди бажаний [16]. Отже, вишукуючи кар’єрну стратегію, необхідно зважити на механізми кар’єрного процесу: свідомість, енергетику, помірність, домірність, ефективність, безперервність, гнучкість; ураховувати можливість реалізації існуючих видів і типів кар’єри.