3.5. Компетентності фахівця у сфері міжнародної економіки

Навчаючись на спеціальності «Міжнародна економіка», студент має можливість сформуватися як висококваліфікований фахівець у сфері міжнародної економіки і міжнародного менеджменту і стати високо конкурентоспроможним на сучасному ринку праці.

Професійна діяльність фахівця з міжнародної економіки здійснюється у зовнішньоекономічній, валютно-кредитній і фінансовій сферах як на національному, так і на міжнародному рівнях. Вона спрямована на професійне обслуговування підприємницької діяльності усіх правових форм власності, держбюджетних та позабюджетних структур, економічних відділів підприємств та організацій. У зв’язку з такою різноспрямованістю потенційної професійної діяльності випускник спеціальності «Міжнародна економіка» має бути всебічно підготовленим фахівцем, який:

- має системну уяву про структуру та тенденції розвитку української та світової економіки,

- знає принципи прийняття і реалізації економічних та управлінських рішень,

- володіє знаннями в галузі економіки та міжнародних економічних відносин, фінансово-банківської діяльності, бухгалтерського обліку, контролю, оподаткуванні, аналізі господарської діяльності та аудиті, статистиці, міжнародному праві, маркетингу і менеджменті, законодавстві, економічних засадах комерційної діяльності, економіко-математичному моделюванні, застосуванні інтернет-технологій у міжнародному бізнесі і т. ін. відповідно до тих дисциплін, що вивчаються у вищому навчальному закладі,

- вміє використовувати свої знання зі світової економіки, міжнародних економічних відносин, фінансово-банківських дисциплін у своїй практичній діяльності,

- володіє необхідними знаннями у зовнішньоторговельній, валютно-кредитній, фінансовій сферах як на національному, так і на міжнародному рівнях,

- вільно володіє двома іноземними мовами,

- має навички читання і перекладу текстів підвищеної складності відповідно до економічного фаху.

Крім діяльності у матеріальних сферах економіки країни, випускник спеціальності «Міжнародна економіка» має бути підготовлений до подальшого навчання в магістратурі і аспірантурі відповідного напряму.

Конкретний перелік компетентностей, яких набуває фахівець з міжнародної економіки під час навчання у виші, визначається тими дисциплінами, які передбачені навчальним планом спеціальності. У додатку до 3 розділу наведено приблизний перелік дисциплін, що вивчають студенти спеціальності «Міжнародна економіка» з розбивкою по курсах та семестрах навчання. Після закінчення навчання і отримання диплому бакалавр з міжнародної економіки можно продовжити своє навчання за спеціальністю у магістратурі. Різні ВНЗ пропонують магістерські програми різного спрямування. Перелік деяких магістерських програм провідних ВНЗ України наведено у додатку 3Б.

Сукупність компетентностей, які отримує фахівець з міжнародної економіки під час вивчення різноманітних дисциплін навчального плану спеціальності, визначається змістом цих курсів. Для того щоб бути затребуваним на сучасному українському ринку праці, фахівець з міжнародної економіки має працювати над підвищенням своєї компетентності через засвоєння нових компетенцій.(рис. 3.14).

Компетенції у сферах
Міжнародна економіка	Економіка підприємства	Фінанси підприємств	Маркетинг	Менеджмент	Антикризове управління підприємством
Міжнародні фінанси	Міжнародний маркетинг	Міжнародна торгівля	Міжнародна економічна діяльність України	Фінансовий менеджмент	Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства
Міжнародне право	Облік у зарубіжних країнах	Іноземна мова	Друга іноземна мова	Економіко-математичне моделювання	Безпека життєдіяльності

Рис. 3.14. Механізм підвищення компетентності фахівця з міжнародної економіки на сучасному ринку праці.

У процесі практичної роботи фахівець з міжнародної економіки, який бажає залишатись висококонкурентоспроможним на ринку праці, має постійно відстежувати зміни в економічні ситуації та правовому полі функціонування, а також поповнювати та актуалізувати свій «багаж» теоретичних знань і вмінь.

Міжнародна економіка.

Вивчення курсу надає студентам теоретичних знань щодо особливостей формування світового ринку, встановлення міждержавних зв’язків з їх характерними рисами, особливостями та закономірностями. Надає фахівцю компетентностей щодо розуміння економіки сучасного взаємозалежного світу, теорії ринкової економіки, закономірностей взаємодії суб’єктів у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва та формуванні міжнародної економічної політики держав. Опановуючи дисципліну, студент розуміє закономірності формування сукупного попиту і сукупної пропозиції на товари, послуги та фактори виробництва, що знаходяться в міжнародному обігу; вивчає механізми функціонування міжнародних ринків товарів, послуг, факторів виробництва та фінансових ринків; вчиться застосовувати методи оцінки наслідків та ефектів міжнародної економічної діяльності в різних секторах світового господарства.

Міжнародна економічна діяльність України.

Вивчення даного курсу дає студенту знання щодо місця та ролі України на світових товарних, фінансових, валютних ринках, участі у процесах міжнародної міграції робочої сили, механізму організації міжнародних перевезень, розвитку міжнародного туризму на території країни. Узагальнення отриманих знань. Дає можливості фахівцю з міжнародної економіки розуміти підґрунтя зовнішньоекономічних процесів, що відбуваються в економіці України, і на цій основі генерувати та реалізовувати нові підприємницькі ідеї з використанням можливостей, що надають сучасні процеси глобалізації економічних і фінансових відносин.

Міжнародні організації.

Після вивчення даного курсу студент розуміє принципи функціонування важливіших міжнародних організацій та вміє оцінювати їх вплив на розвиток світової економіки. Отримує знання з правил здійснення міжнародних комерційних операцій відповідно до вимог і стандартів Світової організації торгівлі, ознайомлюється з діяльністю міжнародної торговельної палати, набуває знань щодо залучення міжнародних кредитів та засвоює основні принципи франдрайзинга. Це дає можливість передбачати перспективи розвитку світової економіки та фінансів і обґрунтовано приймати управлінські рішення як на макро, так і на макрорівні.

Митна справа.

Вивчення курсу передбачає ретельне дослідження організації митної справи в Україні. Вивчення процедур переміщення через митний кордон України пасажирів, товарів, транспортних засобів. Ознайомлення порядку митного оформлення товарів при здійсненні операцій з експорту та імпорту. Вивчення таких аспектів митної справи, як митні режими, діяльність магазинів безмитної торгівлі, функціонування митних складів. Студент ознайомлюється із роботою митного брокера, його функціональними обов’язками, отримує навички митного оформлення вантажів. Все це дозволяє випускнику спеціальності «Міжнародна економіка» обіймати посади у структурі митних органів України.

Міжнародні фінанси.

Вивчення даної дисципліни формує у студента компетентності щодо розробки фінансових умов зовнішньоторговельних контрактів, здійснення міжнародних розрахунків і банківських операцій, організації випуску облігацій на зарубіжні ринки. Надає обізнаності щодо гарантій і поруки, регулювання валютних курсів, здійснення торгів на провідних біржах світу, операцій форекс. Це дає можливість фахівцю з міжнародної економіки очолювати зовнішньоекономічні відділи фінансових установ будь-якого рівня.

Міжнародне економічне право.

Надає фахівцю з міжнародної економіки компетентності у сфері правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні та країнах-торговельних партнерах. Формує знання правових засад укладання зовнішньоекономічних контрактів, міжнародного комерційного арбітражу та розв’язання спорів, що виникають під час виконання зовнішньоекономічних угод. Вивчення основ міжнародного митного і транспортного права надає майбутнім фахівцям корисних знань і вмінь щодо практичної підготовки та реалізації зовнішньо комерційних контрактів.

Міжнародний маркетинг.

Вивчення дисципліни формує у студентів компетентності щодо знання змісту і функціональних напрямків міжнародної маркетингової діяльності, рівнів компетентності і стандартних вимог до менеджерів з міжнародного маркетингу, оцінювання потенціалу міжнародної діяльності фірми та обґрунтування рішення про доцільність виходу на зовнішній ринок, створення і використання системи маркетингової інформації, проведення дослідження міжнародного макро- і мікросередовища, розробки цінової політики компанії та інших складових маркетингу-мікс, застосування методів розробки й обґрунтування міжнародних маркетингових стратегій, розуміння принципів, особливостей і процедур міжнародного маркетингового планування, створення організаційних структур управління міжнародним маркетингом та організації контролю міжнародної маркетингової діяльності.

Міжнародна торгівля.

Вивчення курсу націлене на формування у студентів розуміння закономірностей, логіки і механізмів міжнародної торгівлі, набуття теоретичних знань і практичних навичок щодо сучасних форм організації і методів міжнародного обміну товарами і послугами, ознайомлення з теорією і практикою укладання міжнародних комерційних контрактів. Студент, що вивчав дисципліну має компетентності з розуміння форм міжнародної торгівлі за специфікою регулювання, специфікою предмета торгівлі та взаємодії суб’єктів торговельних відносин, знає зміст та особливості застосування методів торгівлі при виході підприємства на зовнішні ринки, розуміє функції торговельних посередників на міжнародних ринках, вміє обчислювати показники та знає порядок проведення комплексного аналізу рівня й ефективності участі країни та окремих суб’єктів у міжнародних торгівельних відносинах, вміє застосовувати методи оцінки економічної ефективності міжнародної торговельної політики в окремих регіонах світу, має знання щодо складання і порядку підготовки торговельного контракту з зарубіжним партнером, а також організації та виконання міжнародних торговельних контрактів на підприємстві.

Міжнародна інвестиційна діяльність.

Вивчення курсу формує у майбутнього фахівця розуміння економічної природи та особливостей міжнародних інвестицій, характеру міжнародної інвестиційної діяльності. Студент отримує знання щодо оцінки економічної ефективності міжнародних інвестицій, механізмів регулювання та стимулювання, обліку іноземних інвестицій, реєстрації філій та представництв іноземних компаній в Україні, особливостей оподаткування при здійсненні спільної діяльності з іноземним партнером. До практичних навичок, що отримуються в результаті вивчення курсу, можна віднести вміння складати бізнес-план інвестиційного проекту відповідно до міжнародних стандартів, збір необхідної інформації та проведення потрібних для його обґрунтування розрахунків.

Валютні операції.

Компетентності щодо відкриття рахунків в іноземній валюті, здійснення операцій в іноземній валюті та з іноземною валютою, всіх аспектів страхування валютних ризиків, переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства.

Дисципліна надає студентові обізнаності щодо правового, транспортного забезпечення, правил та особливостей оподаткування, розробки стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Яким чином фахівцю з міжнародної економіки продовжувати свій професійний розвиток після закінчення вищого навчального закладу? Відповідь на це питання шукали експерти Всеукраїнської експертної мережі [8].

Сьогодні працедавці у країнах Європи під час прийому на роботу випускників вузів все більше уваги звертають на досвід навчання, життя та праці за кордоном, оскільки це свідчить про адаптивні можливості кандидата, широту його кругозору, навички спілкування з представниками різних культур.

Ця тенденція характерна й для сучасної Росії та інших пострадянських країн. За даними біржі праці Санкт-Петербургу, більшість великих компаній швидше обере претендента з іноземним дипломом – це гарантія того, що людина знає, чим саме вона займатиметься, у той час як російські випускники часто мають у голові «голу теорію». Те ж саме можна сказати і про випускників українських вишів. Близько двох третин опитаних експертів вважають, що найперспективнішим шляхом сьогодні є одержання базової освіти в Україні, продовження – за кордоном. Рівень вітчизняної освіти визнається експертами достатньо високим, проте потім поглиблювати професійні знання у межах більш конкретного напряму краще у закордонних навчальних закладах (здобуття магістерського ступеню, PhD, МВА, одержання другої вищої освіти, можливо, шляхом дистанційного навчання) [8].

Рекомендації експертів щодо одержання освіти за кордоном як продовження навчання (після ВНЗ в Україні) здебільшого зводяться до наступних [8]. Мотиви, причини прийняття рішення щодо продовження освіти за кордоном:

- кращий рівень підготовки за обраним в межах спеціальності напрямом;

- удосконалення знання іноземних мов;

- одержання досвіду (професійного та життєвого).

Характеристики та якості, необхідні для успішного одержання освіти за кордоном:

- знання іноземних мов;

- активність, комунікабельність;

- наполегливість;

- високий рівень базових професійних знань, одержаних в Україні;

- вивчення специфіки держави, в якій буде здійснюватись навчання (правової та культурної) [8].

Як краще шукати роботу?

Експерти виділяють такі тактичні підходи, які не протиставляються один одному, а скоріше, акцентують увагу на різних аспектах пошуку власної ніші на ринку праці (рис. 3.15) [8].

Рис. 3.15. Тактичні підходи до створення власної кар’єри.

«Драбина»: спочатку вибір сфери діяльності та конкретної компанії, потім – проходження «по драбині» від волонтерства/практики/стажування до високих посад в обраній компанії за власною спеціальністю.

«Всеохоплення»: підхід передбачає «тестування» різних форм зайнятості та сфер діяльності, моніторинг ситуації на ринку праці та розсилку резюме по різних компаніях.

«Пошук свого місця»: пошук робочого місця жорстко в межах професійного напряму, обраного за покликанням.

Серед інших настанов роботодавці цінують готовність кандидата стартувати з невисокої посади. Великі компанії, особливо міжнародні, мають налагоджені процедури навчання і професійного розвитку молодих фахівців. Кар’єра, зроблена в таких компаніях, високо цінується на ринку праці через її гарантовану послідовність, логічність і виключення «випадкового» або незаслуженого зростання.

Для фахівців, що починають розбудову власної кар’єри, дуже актуальним є питання: «Що надійніше гарантує кар’єрне зростання: мобільна поведінка або корпоративна відданість»? Фахівці пропонують таку відповідь на дане питання [8].

Мобільна поведінка в межах кар’єрного зростання передбачає перманентний пошук нового місця роботи із врахуванням короткострокових змін кон’юнктури ринку в межах певної професійної ніші. На користь цієї альтернативи експерти наводять наступні аргументи:

- «пошук себе, свого місця»;

- розширення кругозору, одержання різнобічного досвіду;

- орієнтація на високу оплату праці, пошук високооплачуваної роботи;

- розширення можливостей молодих спеціалістів, покращення орієнтації на ринку праці;

- адекватність такої стратегії сучасним ринковим умовам.

Корпоративна відданість відображає прагнення розвиватися в рамках однієї структури (компанії, фірми) за отриманим фахом та в обраному напрямі. Аргументи «за»:

- послідовне проходження різних етапів на шляху кар’єрного зростання забезпечує досягнення високої позиції;

- можливість проявити себе повною мірою, розкрити свій професійний потенціал;

- можливість засвоєння специфіки роботи, здобуття авторитету як гарного працівника певної компанії.

Наприклад, у компанії «Евросеть» в постійну частину окладу входить так звана «оплата лояльності»: чим довше працює співробітник у компанії, тим частіше підвищується ця оплата.

Водночас, на думку експертів, обидві стратегії можна вдало поєднувати:

- спочатку за допомогою першої стратегії знайти «своє місце», а вже потім шукати стабільності в межах тієї чи іншої організації/компанії;

- при зайнятості на кількох робочих місцях пропонується притримуватися другої стратегії на основному місці роботи, а за допомогою першої айматися пошуком альтернативних шляхів самореалізації;

- вибір стратегії має зумовлюватись сферою, в якій працюватиме молодий спеціаліст (наприклад, друга стратегія поширена в банківських структурах);

- вибір має базуватися на особистісних якостях; так, наприклад, активній, творчій особистості важко тривалий час затримуватись на одному робочому місці, тому їй більше підходить перша стратегія, а для спокійної, врівноваженої особи більш ефективною шляхом буде друга стратегія.

За даними кадрових агентств, що тривалий час співпрацюють з великими підприємствами, вимоги до кандидатів зазвичай включають в себе послідовність і логічність попереднього професійного досвіду; поступовість кар’єрного зростання (насторожує як занадто стрімке, так і повільне зростання кандидата на попередніх місцях роботи), помірна мобільність на ринку праці (не більше, але й не менше 2-3 років роботи на одному місці).