Професійна кар’єра майбутнього фахівця

1.1. Поняття професійної кар’єри, класифікація, ділова кар’єра та її типологія.

1.2. Моделі кар’єри, її види й етапи.

1.3. Зміст ділової кар’єри, фактори формування кар’єри.

1.4. Механізми кар’єри, управління кар’єрою.

1.5. Планування й розвиток кар’єри.

Контрольні питання

Тестові завдання для контролю знань

Теми для підготовки рефератів

Література

1.1. Поняття професійної кар’єри, класифікація, ділова кар’єра та її типологія

На переконання переважної більшості науковців зміст людському життю надає певна діяльність, що тією чи іншою мірою може кваліфікуватися як трудова. Найважливішою детермінантою життєвого і професійного шляху людини є її уявлення про свою особистість – так звана професійна Я-концепція, яку кожна людина втілює в серії кар’єрних рішень. Професійні переваги й тип кар’єри – це спроба відповістити на запитання «Хто я?», «Навіщо я?», «Що я можу?», «Кому я потрібен?» тощо. Разом із тим, у вітчизняних дослідженнях донедавна поняття «кар’єра» практично не використовувалося, або вживалося з певним негативним відтінком щодо людини, яка заради кар’єри готова на все.

В американській традиції натомість кар’єра (за Дж. Сьюпером) – це «певна послідовність і комбінація ролей, які людина виконує протягом свого життя» (дитина, учень, працівник, громадянин, чоловік, хазяїн будинку, батько)» [22, с. 80-81]. Таке розуміння близьке до життєвого самовизначення у вітчизняній традиції. Зокрема, І. Ладанов визначає кар’єру не тільки як просування посадовими сходами, але і як процес реалізації людиною себе, своїх можливостей в умовах професійної діяльності. Кар’єра в сучасному розумінні – це індивідуально усвідомлена послідовність змін у поглядах, позиціях і поведінці людини, пов’язана з досвідом роботи і діяльністю протягом трудового життя [10].

Планування розвитку кар’єри завжди було важливим, але сьогодні аналітики західних країн вбачають у ньому особливе значення при тому, що й власне характер управління кар’єрою суттєво змінився. Для пострадянського простору зміни особливо очевидні. У період соціалістичного будівництва кар’єра вважалася вдалою, якщо людина працює в одній організації протягом усього трудового життя. Тепер усе більша кількість громадян розуміє, що кар’єра може охоплювати широкий діапазон робіт, організацій, галузей і професій [6].

Походженням категорії «кар’єра» є латинське слова «саrrаrа», що буквально означає «дорогу» або «шлях». У словнику іноземних слів зазначено, що з італійської мови «carrіera» перекладається як «біг, життєвий шлях, поприще»; з французької «carrіere» – успішне просування вперед у галузі суспільної, службової, наукової та іншої діяльності або рід занять, професія [19]. Серед англійських еквівалентів поняття «кар’єра» перебуває поруч із «career» і «ргоmotіon» – просування по службі, підвищення у званні, виробництво в чин. У тлумачному словнику С. Ожегова це слово трактується як: рід занять, діяльності; шлях до успіхів, видне положення в суспільстві, на службовому поприщі, а також власне досягнення такого положення [17].

Оксфордський словник із соціології Г. Маршала визначає кар’єру як сукупність ролей, через які проходить індивід за період трудового життя, здобуваючи зростаючий престиж та інші знаки поваги; не виключаючи й падіння в посадовій ієрархії, пов’язані із соціальною мобільністю [13]. Інші закордонні фахівці розуміють кар’єру як послідовність посад, через які проходить працівник в одного наймача; ланцюжок посад, що характеризують просування працівника; послідовність окремих, але взаємозалежних посад, які забезпечують безперервність, порядок і зміст індивідуального шляху [20].

В сучасних трактуваннях кар’єра – це результат усвідомленої позиції й поведінки людини в галузі трудової діяльності, пов’язаних із посадовим або професійним зростанням; це суб’єктивно усвідомлені власні судження про своє трудове майбутнє, очікувані шляхи самовираження й задоволення працею, це послідовність професійних ролей, статусів і видів діяльності в житті людини; це процес професійного зростання людини – її впливу, влади, авторитету, статусу в середовищі, виражений у просуванні щаблями ієрархії, кваліфікаційними сходами, винагородами, престижем [16].

Як бачимо, при визначенні кар’єри дослідники використовують цілу низку ключових термінів, серед яких наявні «переміщення», «мобільність», «успіх», «професійні цінності». Якщо «переміщення» характеризує зміну в просторі та службовій ієрархії положення працівника, то «мобільність» – термін, що відображує зміну положення індивіда в суспільстві, тобто зміну його соціального статусу. Зробити кар’єру означає домогтися престижного статусу в суспільстві й високого рівня доходу, тобто не лише просунутися певними сходами нагору, але й досягти певного успіху. Нарешті, здобутий успіх і те, що його супроводжує, включається в систему цінностей людини і розглядається з рочки зору важливого і здобутого шляхом праці над собою [6].

Таким чином, по-перше, кар’єра обумовлює внутрішню позицію й поведінку самого працівника, по-друге, вона є поступальною зміною навичок, здібностей і професійних можливостей зростання, пов’язаних з його економічною діяльністю, по-третє, життя людини поза роботою й роль, що вона відіграє в цьому житті, значно впливають на ділову кар’єру, будучи приналежними до кар’єри кожного працівника.

Одним з проблемних питань визначення кар’єри є сфера суспільної праці, до якої це поняття може бути застосовано. У спеціальній літературі кар’єра розглядається лише в плані трудової діяльності, причому переважно в діяльності за наймом у якій-небудь організації, найчастіше комерційній або державній. Інша кар’єра може бути в родині, домашньому господарстві, в організаціях соціального регулювання (суспільних, благодійних) тощо. Таким чином, донині співвідношення традиційного трактування кар’єри, як приналежної до сфери найманої праці, із іншими визначеннями, що враховують соціально-економічні процеси середовища працівників, поки ще не набуло належного усвідомлення. Спроба знайти загальні підстави для визначення кар’єри була здійснена Г. Зайцевим (див. табл. 1.1).

Наведений фрагмент типології відображує широту розуміння терміна «кар’єра» та його багатогранність, оскільки одна людина може одночасно робити кар’єру по висхідній в професійному (удосконалюючись як актор), суспільному (маючи певний авторитет серед населення як популярний актор), освітньому або науковому (одержуючи вчений ступінь по мистецтвознавству), духовному (будучи учнем Далай-Лами) плані й т. ін. [6].

Таким чином, термін «кар’єра» може бути розглянутий в широкому та вузькому значенні. У широкому тлумаченні кар’єра є загальною схемою життя, що складається з низки епізодів і подій, які охоплюють не тільки просування життєвим шляхом, а й усі значні зміни на ньому. У вузькому розумінні кар’єра – передбачуваний шлях сходами бюрократії (М. Лукашевич [12]).

У спеціальній літературі в силу вузькості питань, обговорюваних авторами, кар’єра переважно розглядається у професійній сфері саме як ділова, адміністративна, професійна, внутрішньоорганізаційна тощо.

Ділова кар’єра – це індивідуально усвідомлена, обумовлена змінюваними протягом життя поглядами, позиціями, поведінкою й досвідом послідовність цілей особистісного розвитку, структурованих у посадовому, професійному, статусному або монетарному плані, і процес досягнення цих цілей в результаті трудової діяльності, використовуваної для одержання доходу [6].

Таблиця 1.1

Класифікація кар’єри (за Г. Зайцевим [6])

Критерій	Вид кар’єри	Приклад
За основною сферою діяльності	Політична Військова Спортивна Наукова Державна Релігійна Суспільна Світська	Президент країни Генерал армії Чемпіон світу Основоположник наукової школи Голова уряду Ієрарх церкви Посол миру Законодавець мод
За напрямом розвитку особистості	Професійна Культурна Творча Духовного вдосконалення Фізичного вдосконалення Матримоніальна	Майстер своєї справи Висококультурна людина Визнаний геній у мистецтві Духовний вчитель Міс Всесвіт Дружина (чоловік) голови держави, кінозірки
За метою діяльності	Ділова Освітня Особистісна Побутова Батьківська	Великий бізнесмен, топ-менеджер Енциклопедично освічена людина Цікава особистість Прекрасний господар (кулінар) Батько сімейства й т. д.
За легітимністю сфери діяльності	Позитивна (суспільно корисна) Негативна (маргінальна)	Керівник «Ощадбанку» Керівник бандитського угруповання

Типологія ділової кар’єри проводиться зазвичай за основними критеріями аналізу системи «працівник – роботодавець». В силу різних функцій працівників управління та інших працівників, а також підприємців, які поєднують обидві ці іпостасі в одній особі, виділяють кілька класифікацій ділової кар’єри. Так, за місцем в системі управлінських відносин виокремлюють:

• професійну кар’єру як спеціалізацію в професійній неуправлінській діяльності;

• адміністративну або менеджерську – спеціалізацію в професійній управлінській діяльності;

• підприємницьку – розвиток свого бізнесу.

Професійна кар’єра розглядається в контексті посадового переміщення (переважно вгору) і професійного зростання людини, тобто в широкому та вузькому змісті (О. Москаленко [16]). Професійний зріст вбачається у зростанні й розширенні обсягу професійних знань, умінь і навичок людини, визнання професійним співтовариством результатів її праці, авторитету в конкретному виді професійної діяльності. Посадовий зріст – зміна посадового статусу людини, її соціальної ролі, ступеня й простору посадового авторитету (див. табл. 1.2).

Таким чином, професійна кар’єра – це процес руху працівника шляхом оволодіння визначеними цінностями, благами, визнаними в суспільстві, або в організації. Такими в даному випадку є: посадові щаблі, рівні ієрархії; щаблі кваліфікаційних сходів і пов’язані з ними розряди, що диференціюють навички й знання людей за рівнем майстерності; статусні ранги, які відображають величину внеску працівника в розвиток організації (вислуга років, унікальні раціональні пропозиції) його положення в колективі; щаблі влади як ступені впливовості в організації (участь у прийнятті важливих рішень, близькість до керівництва); рівні матеріальної винагороди, доходу [16].

Таблиця 1.2