16.Облік зносу та ремонтів необоротних активів

Знос – це втрата об’єктом ОЗ фізичних якостей або техніко-економічних властивостей, а внаслідок цього і вартості.

Знос нараховується на необоротні активи, які знаходяться на балансі бюджетної установи та перебувають в експлуатації. Об’єктом для нарахування зносу є первісна вартість необоротних активів.

Знос не нараховується на:

1) земельні ділянки;

2) пам'ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання, які

зберігаються в бібліотеках згідно із Законом України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" тощо, як об'єкти з невизначеним строком корисного використання;

3) багаторічні насадження, що не досягли повного розвитку (віку початку плодоносіння, експлуатаційного віку);

4) музейні цінності, як об'єкти з невизначеним строком корисного використання;

5) природні ресурси;

6) незавершене капітальне будівництво;

7) документацію з типового проектування незалежно від вартості;

8) піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки та інші).

На період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації об'єкта необоротних активів нарахування зносу призупиняється.

Сума нарахованого зносу не може перевищувати 100% вартості необоротних активів. Знос, нарахований у розмірі 100% вартості необоротних активів, що придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання. Для нарахування зносу та з метою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу основних засобів бюджетних установ застосовуються строки їх корисного використання та річні норми зносу, які наведені у додатку (додається).

Для обчислення суми зносу основних засобів доцільно користуватися такою формулою:

З = (В*Н)/100/12*К,

де З – сума зносу об’єкта основних засобів за звітний період, грн.;

В - первісна вартість об’єкта, грн.;

Н - норма зносу до первісної вартості в розрахунку на рік,%;

К – кількість місяців перебування об’єкта в експлуатації у звітному періоді.

Знос на НМА нараховується знос у розмірі 50% їхньої первісної вартості в місяці видачі у використання, а решта 50%- у місяці їх ліквідації ( списання з

балансу).

14.Поняття, класифікація та оцінка необоротних активів

Необоротні активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.

Очевидно, що склад необоротних активів доволі різноманітний, а тому вони потребують класифікації.

Згідно з наявною прак тикою необоротні активи можна класифікувати за такими ознаками:

галузевою належністю; функціональним призначенням; матеріально-речовою формою; ступенем використання; належністю.

Основну класифікаційну групу необоротних активів становить та, яку утворено за матеріально-речовою ознакою. Ця група має складну структуру, що охоплює матеріальні необоротні активи (ті, що мають фізичну і/або матеріальну форму) та нематеріальні необоротні активи (ті, що не мають фізичної і/або матеріальної форми).

Група матеріальних необоротних активів поділяється, у свою чергу, на дві підгрупи — основні засоби та інші необоротні матеріальні активи.

Основні засоби являють собою необоротні активи, які мають матеріальну форму і вартість яких становить понад 2500 грн за одиницю (комплект). До них належать:

Земельні ділянки

Будинки і споруди:

Машини й обладнання:

Транспортні засоби:

Інструменти, приладдя та інвентар:

Робочі та продуктивні тварини:

Багаторічні насадження:

Інші основні засоби:

Інші необоротні матеріальні активи становлять другу однойменну підгрупу матеріальних необоротних активів.

Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок:

Бібліотечні фонди — наукова, художня, навчальна література, спеціальні види літератури та інші видання.

Малоцінні необоротні матеріальні активи: - це малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більш як один рік, а вартість за одиницю не перевищує 2500 грн

Білизна й постільні речі:

Тимчасові нетитульні споруди:

Природні ресурси

Інвентарна тара:

Матеріали довгострокового використання для наукових цілей:

Необоротні матеріальні активи спеціального призначення:

Нематеріальні активи являють собою активи, що не мають фізичної і/або матеріальної форми й використовуються в процесі господарської та адміністративної діяльності установи більш як один рік.

Інші нематеріальні активи

13.Порядок нарахуванні відпускних. Види утримань із відпускних

Тривалість відпустки

Загальна тривалість щорічної відпустки (основної і додаткової) не повинна перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів.

Право на щорічну відпустку повної тривалості (яка повинна бути не менше ніж 24 календарні дні) у працівника виникає при закінченні шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.

Якщо працівник іде у щорічну відпустку до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, її тривалість визначають пропорційно до відпрацьованого часу.

Порядок нарахування відпускних.

Відпускні розраховуються за формулою:

В=З/Псер.* к-ть днів відпустки;

З/П сер=З/П за остані 12 місяців: 365 - святкові.

З Відпускних здійснюються такі утримання:

-ЄСВ(3.6%);

-ПДФО(15%);

-Профвнесок;

-аліменти.