Додаток ж Зразок оформлення вступу за темою “Правове виховання молоді в Україні” вступ

Актуальність теми. Розбудова правової держави зумовлює необхідність посилення правової освіти і виховання населення взагалі і підростаючого покоління зокрема. В умовах росту злочинності, зниження соціальної захищеності дітей та молоді як ніколи важливе роз’яснення їх прав, можливостей щодо судового оскарження незаконних та необґрунтованих дій, відшкодування збитків, використання тих чи інших громадянських, політичних, майнових прав. Потребують вирішення на державному рівні питання подальшого розвитку правосвідомості населення, подолання правового нігілізму, задоволення потреб громадян у одержанні знань про право. На жаль, в наш час значно скоротилася питома вага правовиховної роботи. У зв’язку з цим набуває особливого значення теоретичне та практичне осмислення проблеми правового виховання.

Огляд літератури. У нашій державі як і в державах ближнього зарубіжжя стан наукових розробок з проблем правового виховання щодалі набуває позитивної динаміки. Їх вивченням за радянських часів займалися такі дослідники як Балін Н.Є. [7], Головченко В.В. [8], Міцкевич А.В. [9], Татаринцева Є.В.[14] та інші. Не втратили своєї актуальності праці по організації, ефективності правового виховання [11], правовому вихованню та соціальній активності населення [12]. У пострадянський період проблеми правового виховання знайшли відображення у роботах таких російських науковців, як М.Н. Марченко, Н.І. Матузов, А.В. Малько, В.М. Корельський, В.Д. Переваловта ін. Вони розкрили теоретичні засади правового виховання . В наш час у вітчизняній науці проблемами правового виховання займаються такі дослідники, як Васькович Й., Веселуха В., Вінгловська О., Кравченко О., Мороз В., Полешко А., Савченко Я., Фіцула М., Ягодинський В., Яницька Н., Яровий А. Їх науковий доробок містить як роботи загального характеру [17, 22, 24, 26], так і праці по окремим проблемам: соціальний і правовий статус неповнолітніх [12, 19]; застосування примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітніх [20]; юридична оцінка суспільно-небезпечних вчинків, скоєних підлітками [21, 25]; права і обов’язки батьків по вихованню дітей [23]; сучасні тенденції злочинності серед молоді [26]; правове регулювання діяльності установ виконання покарань для неповнолітніх [27] тощо. Слід зазначити, що коло проблем, які потребують дослідження не обмежується зазначеним переліком.

Об’єктом даного дослідження є правове виховання, предметом – сімейне і правове виховання в системі освіти як фактори правового виховання.

Автор має за мету на основі теоретичного та практичного аналізу правового виховання розкрити його зміст та особливості таких факторів, як сімейне та правове виховання в системі освіти.

Для досягнення визначеної мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. розглянути правосвідомість як головний об’єкт впливу правового виховання;

2. показати зв’язок правового виховання і правової культури;

3. висвітлити ознаки, функції, систему та механізм правового виховання;

4. розкрити зміст прав та обов’язків батьків по вихованню дітей та їх законодавче закріплення;

5. показати наслідки недоліків сімейного виховання;

6. з’ясувати стан правового виховання в системі освіти та його вплив на рівень молодіжної злочинності.

В процесі проведення дослідження були використані наступні загальнонаукові методи: аналіз, синтез, порівняння, дедукція, індукція.

Виходячи із основного змісту та логіки наукового дослідження визначена структура роботи, яка складається з вступу, 2 розділів, висновків і списку нормативних джерел та літератури.

Учбове видання. Методичні рекомендації щодо планування, підготовки та захисту курсових робіт з теорії та історії держави і права для студентів І курсу галузі знань 0304 – Право, напряму підготовки 6.030401 - Правознавство

Укладачі:

К.і.н., доцент Пальченкова Вікторія Михайлівна

К.ю.н., доцент Рекотов Петро Валентинович

К.ф.н., доцент Спільник Сергій Іванович

Підписано до друку

1 Науковий керівник призначається кафедрою з числа професорсько-викладацького складу і закріплюється за кожним студентом, що виконує курсову роботу, для надання методичної та наукової допомоги.

1 Останнім часом така інформація в деяких періодичних виданнях міститься в першому номері наступного року.

1⁾ Головний ідеолог нацизму, заступник Гітлера з питань "духовної і ідеологічної підготовки членів нацистської партії,” майбутній рейхсміністр у справах окупованих східних територій. З 1933 р. – начальник Управління зовнішньої політики НСДАП.