Тема лекцій: «Поняття про структуру уроку, її елементи».

Знати: поняття форма організації навчання, розвиток організаційних форм навчання, виникнення і розвиток класно-урочної системи навчання, її теоретичне обґрунтування в працях Я.Коменського, характеристику уроку як основної форми організації навчання в сучасній школі.

Вміти: з метою комплексного використання традиційних і новітніх форм організації навчання вміти визначати їх дидактичні можливості, доцільність і необхідність, умови застосування, підпорядковувати їм організацію робочих місць учнів, виходячи зі специфіки предмету, змісту навчального матеріалу та добирати відповідні засоби, методи, прийоми навчання залежно від віку учнів, їх навчальних можливостей.

Тип лекції: тематична.

Ключові поняття: форма, форма організації навчання, колективне навчання, індивідуальне навчання, індивідуалізоване навчання, бригадно-лабораторний метод навчання, класно-урочна система навчання, урок, клас.

Інтерактивні методи навчання: «асоціативний кущ», очікування, «спільне опитування», складання опори.

Здоров’язберігаючі технології: фізкультхвилинка, пальчикова гімнастика.

План

1. Поняття про структуру уроку, її елементи.

2. Поняття про типи уроку.

3. Особливості уроку у початковій школі.

4. Інтегровані уроки.

5. Нестандартні уроки.

6. Інші форми організації навчання, їх класифікація за дидактичною метою (Онищук В.): форми теоретичного навчання (лекція, факультатив, гурток, конференція), комбінованого та змішаного навчання (урок, семінар, домашня робота, консультація), практичного (практикум) та фронтальні, групові та індивідуальні форми навчання.

7. Розвивально-рольова форма організації навчального процесу та її можливості у початковій школі.

8. Поняття про ділову гру. Навчання у парах змінного складу (методика Рівіна-Д’яченка).

9. Домашня самостійна робота учнів, її види.

10. Специфіка та організація самостійної роботи у ГПД.

11. Етапи самопідготовки та функції вихователя на кожному з них.

12. Підготовка вчителя до уроку. Перспективна підготовка. Тематичне та поурочне планування навчального матеріалу.

13. Особливості планування та організації уроків у початковій сільській (малочисельній) школі. Особливості організації навчальних занять з шестирічними учнями.

Основна література

1. Артемова, Л. В. Історія педагогіки України [Текст] / Л. В. Артемова. – К. : Либідь, 2006, - 424с.

2. Бондар, В. В. Дидактика [Текст] / В. В. Бондар. – К. : Либідь, 2005. – 264 с.- С. 97-121.

3. Волкова, Н.П. Педагогіка [Текст]: навчальний посібник / Н.П. Волкова. – К.: Академвидав, 2009. – 616 с. (Альма-матер). – 374-379.

4. Державний стандарт початкової загальної освіти [Текст] // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2011. - №14 - 15. - С.7 - 19.

5. Закон України «Про загальну середню освіту» [Текст] - К., 1999.

6. Кузьминський, А.І. Педагогіка: Підручник [Текст] / А. І. Кузьминський, В. Л. Омеляненко. – К. :

Знання, 2007. – 447с. С.164-182.

7. Левківський, Л. В. Історія педагогіки [Текст] / Л. В. Левківський. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 190 с.

8. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1 – 4 класи. [Текст] - К. : Видавничий дім «Освіта», 2013. – 392 с.

9. Савченко, О. Я. Дидактика початкової освіти [Текст] : підручник для студентів вищих навчальних закладів / О. Я. Савченко. – К. : Грамота, 2012. - 504с. – С.331-339.

Додаткова література

1. Савченко, О. Я. Дидактичні вимоги до підготовки і проведення уроків [Текст] / Навчання і виховання учнів 1 класу / Упор. О. Я. Савченко – К. : Початкова школа, 2002. - 464с. - С.41.

2. Чайка, В. М. Основи дидактики [Текст] : Навчальний посібник / В. М. Чайка. – К. : Академвидав, 2011. – 240 с. – (Серія «Альма-матер»). – С.137-143.

Інтернет-джерела

1. Форми організації процесу навчання: традиції та інновації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/school/school_today/335/

2. Основи дидактики - Чайка В.М. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.ws/15100827/pedagogika/formi_organizatsiyi_navchannya

1. Актуалізація опорних знань

- Коли народився урок ?

- Коли офіційно став основою ФОН в радянській школі ?

1. Поняття про структуру уроку, її елементи

Структура уроку ( побудова ) – сукупність, послідовність та зв’язок елементів (етапів), з яких він складається.

Зумовлюється такими факторами: мета, зміст, методи, прийоми навчання, рівень розвитку учнів, їх вік, місце уроку в навчальному процесі.

Основні структурні елементи уроку:

1. Організаційна частина – 1-2хвилини.

• Привітання.

• Перевірка готовності учнів до уроку, обладнання, класного приміщення.

• Виявлення відсутніх.

• Повідомлення плану роботи.

Мета : створити робочу атмосферу, мобілізувати дітей до праці.

2. Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. Виникненню мотивів для навчання сприяє чіткі усвідомлення його мети кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів.

3. Перевірка знань учнів. Означає перевірку письмового домашнього завдання, яку проводять різними методами контролю залежно від поставленої мети.

4. Стимулювання навчальної діяльності. Необхідне для розвитку в учнів зацікавленості до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової (вторинної) навчальної інформації, після чого буде викладатись основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій.

5. Актуалізація опорних знань. Покликана забезпечити узгодження рівня знань учнів з метою уроку. Щоб пояснення було зрозумілим, учням необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого засвоюватимуться нові знання.

6. Пояснення нового матеріалу. Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань викладачеві необхідно подбати про їх сприймання, розуміння, закріплення і застосування. Бажано щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями і вчителем існував зворотний зв’язок для з’ясування незрозумілих моментів.

7. Діагностика правильності засвоєння учнями знань. Допомагає викладачеві, учням з’ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Вона може бути здійснена за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань. За допомогою комп’ютерної техніки діагностика може бути здійснена особливо оперативно. Результати її відкривають для викладача чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу.

8. Закріплення нового матеріалу. Здійснюється за допомогою вибіркового фронтального опитування учнів або за допомогою невеликої самостійної роботи. Для цього викладач повинен підібрати питання, завдання, які сприятимуть приєднанню нових знань до системи засвоєних раніше знань, умінь та навичок.

9. Підбиття підсумків уроку. Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань уроку. Учитель аналізує, що нового дізнались учні на занятті, якими знаннями та вміннями оволоділи, яке значення мають ці знання для наступного вивчення предмета. У підсумках уроку має бути відображено позитивні та негативні аспекти діяльності класу та окремих учнів, оцінено їх роботу.

10. Повідомлення домашнього завдання. Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці, а учнями – в щоденник.

Поняття про типи уроку. Типологія уроків.

За основу класифікації (типологію) уроків беруть:

1. Навчальну мету.

2. Метод проведення.

3. Ланки навчального процесу.

4. Зміст навчального матеріалу.

М.П. Казанцев

( за основним способом проведення)

1. Урок з різноманітними видами завдань.

2. Урок –лекція.

3. Урок – бесіда.

4. Урок – екскурсія.

5. Кіно-урок.

6. Урок самостійної роботи в класі.

7. Лабораторні, практичні заняття.

В.О.Онищук

(за основою освітньою метою)

1. Урок засвоєння знань.

2. Урок засвоєння умінь і навичок.

3. Урок комплексного застосування знань, умінь і навичок.

4. Урок узагальнення і систематизації знань.

5. Урок перевірки, оцінки і корекції знань, умінь і навичок.

6. Комбінований урок.

Н.С.Сурьянинова

(за навчальним предметом)

1. Урок читання.

2. Позакласне читання. Урок граматики.

3. Урок математики.

4. Урок природознавства.

5. Урок трудового навчання.

6. Урок зображувальної діяльності.

7. Урок музики.

8. Урок фізичної культури.

Типи уроків (в сучасній початковій школі):

• Урок засвоєння знань.

• Урок формування і закріплення умінь і навичок.

• Урок повторення.

• Узагальнюючий урок.

• Контрольний урок.

• Комбінований урок.

• Урок позакласного читання.

• Екскурсія.

• Практичне заняття і навчальній майстерні, на пришкільній ділянці.

Взаємозв’язок типу і структури уроку.

Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв’язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші – тільки деякі.

Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв’язків і залежностей в предметах та явищах запам’ятовування, узагальнення і систематизацію. Успішність засвоєння знань залежить від мети і мотивів. З урахуванням особливостей, уроки такого типу містять елементи: перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети й завдання уроку; мотивація учіння; сприймання й усвідомлення учнями матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між його елементами; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання .

Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивації учіння; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні і пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданнями); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи), підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально–виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.

Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Вони можуть мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв’язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формування понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідомлення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх цілей, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднуються. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань, відтворення і корекцію опорних знань, сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Розглянути вище структури уроків є орієнтовними. Вони передбачають варіативність залежно від віку учнів, їх підготовки, змісту навчального матеріалу, методів навчання, місця проведення уроків тощо.

Типи і структура уроків (В.А.Онищук)

Урок засвоєння нових знань.

1. Перевірка домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань.

2. Повідомлення теми, мети уроку та мотивація навчальної діяльності.

3. Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв’язків і відношень об’єктів вивчення.

4. Узагальнення і систематизація знань.

5. Підведення підсумків уроку.

6. Повідомлення домашнього завдання.

Урок засвоєння навичок і вмінь.

1. Перевірка виконання домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань і практичного досвіду учнів.

2. Повідомлення теми , мети і задач уроку та мотивації учіння.

3. Вивчення нового матеріалу.

4. Первинне застосування набутих знань ( пробні вправи).

5. Застосування знань з метою засвоєння навичок в стандартних умовах

( тренувальні вправи)

6. Творчий перенос знань і навичок в нові або змінені умови ( творчі вправи)

7. Підсумок уроку.

8. Повідомлення домашнього завдання.

Урок застосування знань, умінь і навичок.

1. Перевірка домашнього завдання і корекція опорних знань, навичок і вмінь.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

3. Осмислення змісту і послідовності застосування способів дій.

4. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя.

5. Узагальнення і систематизація результатів роботи.

6. Підсумок уроку.

7. Повідомлення домашнього завдання.

Урок узагальнення і систематизація знань.

1. Повідомлення теми, мети і задач уроку і мотивація навчальної діяльності школярів.

2. Відтворення і корекція опорних знань.

3. Повторення і аналіз основних фактів, подій, явищ.

4. Узагальнення і систематизація понять, засвоєння системи знань і їх застосування для пояснення нових фактів, для виконання практичних завдань.

5. Підсумок уроку.

6. Повідомлення домашнього завдання.

Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок.

1. Мотивація навчальної діяльності учнів та повідомлення теми, мети, завдань уроку.

2. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу.

3. Перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення.

4. Застосування знань в стандартних умовах.

5. Застосування знань в змінених умовах.

6. Підсумок уроку.

7. Повідомлення домашнього завдання.

Комбінований урок.

1. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

2. Мотивація учіння школярів і повідомлення теми, мети і задач уроку.

3. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

4. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

5. підведення підсумків уроку.

6. Повідомлення домашнього завдання.

Крім основних етапів, кожний тип уроку має внутрішню будову, яка х-ся методикою його проведення, способами і засобами розв’язання дидактичних завдань кожного етапу. Ефективність кожного уроку визначається методами і прийомами, формами колективної та індивідуальної роботи.

Особливості побудови різних типів уроків в початкових класах школи.

Застосовуються різні типи уроків.

Побудова відрізняється базується на вікових можливостях учнів і умовах роботи в різних типах навчально–виховних закладів.

В початкових класах необхідно порівняно швидко переключати увагу учнів. На уроках використовуються різноманітні види навчальної роботи (особливо ігрового і цікавого характеру).

Широко використовуються уроки пояснювального читання, предметні уроки, на яких учні вивчають натуральні предмети чи спеціальний роздатковий матеріал – гербарії, колекції і ін.

Нестандартні уроки.

Нестандартний урок – складне педагогічне явище, витвір вчителя, де є змога щоразу показувати зразки засвоєння учнями знань, умінь та навичок. Містить головну думку, яку педагог закріплює у свідомості школярів, групуючи довкола неї думки і факти.

Стандартний урок охоплює основні етапи навчального процесу:

• Підготовка до вивчення теми.

• Первинне сприймання матеріалу.

• Осмислення навчального матеріалу.

• Закріплення опанованого навчального матеріалу різноманітними вправами.

• Закріплення матеріалу застосуванням знань на практиці.

• Вироблення навичок в ході вправляння і тренування.

• Контроль, перевірка та облік знань, умінь, навичок учнів.

• Підсумки, узагальнення й систематизація всього вивченого матеріалу.

Уроки, які не вкладаються (повністю або частково) в рамки технології виробленої й сформульованої дидактикою, на яких учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи називаються нетрадиційними (нестандартними).

Нестандартний урок – творчість, самобутність, мистецтво педагога–майстра, який застосовує власні нетрадиційні форми роботи з дітьми, використовує індивідуальні (часто саморобні) дидактичні матеріали (зразок дидактичного матеріалу Р.В.Маренюк), характерна інформаційно – пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових, розкриття внутрішньої суті явищ через гру, лекцію, диспут. Максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність, ініціативу учнів, розвиток здібностей.

Цей урок - натхнення вчителя, де є вогник азарту в очах дітей, це їх уважний, сповнений цікавості погляд, це урок радості, пошук вчителя, його спільна з дітьми творчість.

Особливості нестандартних уроків полягають в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів, сприяло б їх оптимальному розвитку і вихованню.

До нестандартних уроків належать: