4. Друга половина XIX ст.. — час першої технічної революції у соціальних комунікаціях.

• Телеграф. У Франції Клодом Шаппом було винайдено оптичний телеграф, який застосовувався для оперативної передачі депеш з Парижа на периферію. На початку XIX століття оптичний телеграф застосовувався в США для повідомлення про прибуття кораблів до Бостону. Впродовж 1820—1830-хх рр., вчені у всьому світі црацювали над створенням електромагнітного телеграфу. Російський вчений Павло Шиллінг (1796―1837), у жовтні 1832 р. продемонстрував першу телеграфну передачу.

Придатну для використання схему електроомагнітного звязку розробив в 1837―1838 рр. американський винахідник Самуел Морзе (1791―1872).

Завдяки зусиллям російського електротехніка Бориса Якобі (1801―1874) та фрнцузького винахідника Жана Бодо (1845―1903). у 1877 р. було введено у експлуатацію телеграфний аппарат з клавіатурою, яким користувалися у всьому світі до середини XX століття.

• Фотографія вважається художнім каналом , недарма одним з так званих батьків фотографії був французький художник Луи Жак Дагер (1787―1851)..У 1839 р. французьким художником Луї Даге́ром та хіміком Жозефом Ньепсом було винайдено перший практичний засіб фотографування дагеротипію - спосіб безпосереднього отримання при фотографуванні позитивного зображення, полягає в тому, що посріблену мідну пластинку старанно полірують, потім безпосередньо перед зйомкою обробляють парою йоду, внаслідок чого утворюється тонкий шар світлочутливого йодистого срібла. Під дією світла в цьому шарі виникає приховане зображення, яке проявляється випарами ртуті. Отримане зображення фіксують розчином тиосульфату натрію. На початку дагеротипія розвивалась в традиційних живописних жанрах. Першим дагеротипом був натюрморт, пізніше пейзаж, і напрікінець — портрет. Кольорові фотозображення виникають в кінці 60-х років.

• Телефон. У 1876 г. патент на винахід телефону отримав американець Олександр Белл (1847―1922). У 1877 р. була створена «Белл Телефон Компані» та почаласьсь эксплуатація винаходу.

Досить швидко з’являються телефонні компанії в інших країнах світу . У 1882 р. у Петербурзі, Москві, Одессі. У 1892 р. була створена перша автоматична телефонна станція (АТС),

• Звукозапис вперше було здійснено Томасом .Эдісоном (1847―1931), який у 1877 р. запатентував пристрій фонограф. Значно модернізований варіант фонографу — граммофон (от греч. «грамма» — запис + «фон» — звук) з записом звуку на граммофонну платівку було створено у 1888 р. німецьким винахідником Гансом Берлінером. Портативный варіант граммофону — патефон (від назви французькой фірми-виробника Пате) у 50-х роках XX століття був витіснений электрофоном. У XX столітті розповсюдження отримав магнітний засіб звукозапису, який було реалізовано у професійних та побутових магнітофонах.

• Радіо. Історія радіо почався зі статті великого англійського фізика, засновника електродинаміки Джеймса Максвелла (1831―1879), в якій він вперше заговорив про існування електромагнітних хвиль, що розповсюджується в просторі (1864 р.). У 1886―1889 рр. інший осново­положник электродинаміки, немецький фізик Генріх Герц (1857 ―1894) експериментально довів існування электромагнітних хвиль і встановив тотожність їх природи зі світловими хвилями. Російський фізик Олександр Попов (1859―1906) створив приймач электромагнітних хвиль продемонстрував його 7 травня 1895 г.

• Кінематограф як вид мистецтва та засіб массової коммуіикації бере свій початок з 28 грудня 1895 р., коли перед відвідувачами паризького «Гран-кафе» на бульварі Капуцинок відбулася демонстрація так званої «рухомої фотографії » на полотні екрану. Авторами винаходу вважаються Луї Жан Люм’єр (1864―1948) та його брат помічник Огюст Люм’єр (1862―1954).

Німе кіно — прийняте визначення кінематографу в першому десятилітті його розвитку, коли показ зображення був позбавлений синхронно записанного звуку. Але з перших сеансів в кінці XIX століття кінопоказ супроводжується імпровізованим музичним акомпаніментом, а пізже — декламаціею или грамзаписами.

Звуковое кино з’являється у середині 30-х років .

Для кінематографу як засобу масової комунікації є характерним не тільки художня правдивість та документальна достовірність, фільми ще, подібно творам друку , можно тиражувати, розповсюджувати у просторі та зберігати у часі. Фільми, як і книги, є частиною культурної спадщини людства. Саме в цьому полягає значення кінематографу.

У 50-ті роки почалась друга технічна революція у сфері соціальних комунікацій, головними досягненнями якої було виникнення двох комунікаційних каналів- телебачення та комп’ютерної техніки

8. Економіка індустріальних країн на початку ХХ століття була спрямована на предоставлення , товарів та послуг ,що робили життя людей комфортним та цікавим. Основними споживачами цих товарів та послуг була міська буржуазія та робочі, які були фінасово забезпеченими. Їх приваблювали розваги та ігри які компенсували монотонність праці та повсякденного життя. Це був массовий попит, на який орієнтувалось масове виробництво, це була массова аудиторія, що представляла собою масового реципієнта для засобів масової комунікації..

Засоби масових комунікацій були спрямовані на представлення їм вульгалізованих примітизованих культурних змістів , які отримали назву массової культури. Засоби масової комунікації виступаються як потужний механізм управління : реклами, пропаганди, паблік рілейшнз, інформаційні технологіїи стають предметом наукових досліджень