
- •Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •1. Пояснювальна записка
- •2. Тематичний план самостійної роботи
- •3. Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •2. Організаційна робота в лабораторії
- •3. Техніка безпеки в хімічній лабораторії. Попередження отруєння. Попередження опіків. Поводження зі склом
- •4. Протипожежні заходи
- •6. Основи проведення експерименту та оформлення лабораторної документації
- •Тема 1. Відбір і підготовка проб для аналізу
- •2. Відбір проб твердих тіл
- •3. Підготовка проб. Загальні правила
- •4. Відбір проб рідин
- •Тема 2. Хімічні реактиви
- •2. Класифікація хімічних реактивів за ступенем чистоти, вмістом основної речовини і домішок
- •3. Тара для фасування та умови зберігання реактивів
- •4. Правила користування реактивами
- •Тема 3. Зважування
- •2. Зважування на технохімічних вагах
- •3. Постійність, стійкість, правильність, точність і чутливість вагів
- •4. Аналітичні ваги і зважування. Визначення нульової точки вагів
- •Тема 4. Хімічний посуд та допоміжне приладдя
- •2. Мірний посуд лабораторії. Ціна поділок та призначення мірного посуду. Калібровка мірного посуду
- •3. Товстостінний хімічний посуд
- •4. Фарфоровий лабораторний посуд
- •Рис, 4. Фарфоровий посуд:
- •5. Допоміжне лабораторне приладдя
- •6. Апарат Кіппа для добування газів. Газометр. Промивні і осушувальні склянки
- •7. Робота зі склом. Різання скляних трубочок і паличок. Згинання і розтягування скляних трубочок. Оплавлення скляних трубочок і паличок
- •8. Добір і свердління пробок
- •Тема 5. Методи очищення речовин
- •2. Центрифугування
- •3. Перегонка
- •4. Перекристалізація
- •5. Сублімація
- •6. Добування газу со2 в апараті Кіппа. Очищення газу
- •Тема 6. Обробка осадів
- •2. Осадження та промивання осаду
- •3. Висушування та прожарювання осаду до постійної маси
- •4. Знаходження вмісту елемента в отриманому осаді
- •Тема 7. Розчини в об’ємному аналізі
- •2. Способи виразу концентрації в об’ємному аналізі
- •3. Приготування титрованих робочих розчинів
- •1. Як приготувати 250 мл 0,1 н. Розчину перекристалізованої чистої двохводної щавлевої кислоти (н2с2о4 ˑ 2н2о), яку використовують для титрування лугу? Яку наважку її треба узяти?
- •2. Як приготувати 200 мл 0,05 н. Розчину кМnO4 для титрування методом перманганатометрії?
- •3. Приготувати 1 л 0,2 н. Розчину нСl, використовуючи наявну в лабораторії концентровану нСl з густиною 1,15.
- •4. Перелік навчально-методичної літератури
- •1. Основна
- •2. Додаткова
3. Техніка безпеки в хімічній лабораторії. Попередження отруєння. Попередження опіків. Поводження зі склом
Законспектувати. Знати і вміти розкривати зміст
При недотриманні правил техніки безпеки в хімічних лабораторіях можливі: отруєння реактивами або газами, опіки від гарячих предметів і деяких реактивів, порізи рук при невмілому поводженні із скляним посудом, при роботі із скляними трубками і при виготовленні лабораторних приладів.
Попередження отруєння. Перед роботою з реактивами необхідно ознайомитися з їх властивостями, з дією їх на організм, а досліди з виділенням шкідливих газів проводити у витяжній шафі. Після роботи з будь-якими речовинами (навіть неотруйними) треба ретельно мити руки. Забороняється тримати в лабораторії харчові продукти або приймати їх на робочому місці.
Визначати запах газу треба дуже обережно. Забороняється пробувати реактиви на смак. При проведенні дослідів необхідно прагнути використовувати по можливості малі кількості хімічних реактивів, це значно знизить можливість отруєння ними.
Попередження опіків. Опіки можуть бути термічними і хімічними. Перші отримують від невмілого поводження з нагрівальними приладами або при необережному дотику до сильно нагрітих предметів. При таких опіках роблять примочки зі свіжоприготовленого 5%-вого розчину перманганату калію або краще із 96%-вого етилового спирту.
Концентровані розчини кислот і лугів можуть викликати важкі хімічні опіки, що погано гояться. Таку ж небезпеку представляють деякі розчини, наприклад хромова суміш, до складу якої входить концентрована сульфатна кислота. У разі, якщо кислота проллється на підлогу, її тут же слід засипати піском, зібрати його і винести з приміщення, а облите місце обробити розчином соди. При попаданні концентрованих кислот на руки, лице або одяг їх змивають спочатку великою кількістю води під краном протягом 10-15 хв, а потім 3%-вим розчином питної соди.
Необхідно дуже обережно поводитися з твердими лугами і їх концентрованими розчинами. Шматочки або гранули лугу не можна брати руками, а лише пінцетом. При розчиненні їдкого калі або їдкого натру у воді відбувається сильне розігрівання, тому розчинення слід вести не в скляному посуді, а у фарфоровому. Приготовленому концентрованому розчину дають відстоятися й охолонути.
При попаданні розчинів лугів на шкіру уражене місце обмивають 2%-вим розчином борної або оцтової кислоти, а потім водою. Особливо небезпечним є попадання лугу або кислоти в око. У цьому випадку необхідно промити його водою з промивалки, а потім негайно звернутися до лікаря.
Поводження із склом. При необережному поводженні з хімічним скляним посудом, при роботі із скляними трубками і при зборці приладів можна порізати руку. У цьому випадку необхідно оглянути рану (вийняти осколки скла), промити її водою, змастити 5%-вим спиртовим розчином йоду і забинтувати.
4. Протипожежні заходи
Законспектувати. Знати зміст. Уміти виконувати елементи протипожежного захисту.
1. При виникненні пожежі слід негайно вимкнути газ, всі електроприлади, прибрати всі горючі речовини подалі від вогню.
2. У лабораторії повинні бути: вогнегасники, ящик з піском, 1-2 повстяні ковдри, листовий азбест.
3. Спосіб гасіння пожежі залежить як від причин виникнення її так і від характеру об’єкта, що горить.
4. Якщо в лабораторії виникла пожежа то першочергово необхідно: організувати евакуацію людей з приміщення; користуючись засобами для гасіння, що є під руками, спробувати погасити пожежу; у разі розростання пожежі викликати пожежну охорону по тел. 101.
5. Якщо пожежа виникла від займання дерева при роботі із пальниками або іншими нагрівальними приладами, гасити її можна водою, піском та з вогнегасника.
6. При займанні легкогорючих речовин необхідно гасити пожежу листовим азбестом або повстяною ковдрою накриваючи ними вогонь.
7. Якщо горять речовини нерозчинні у воді (бензин, скипидар), то їх не можна гасити водою. У цьому випадку необхідно гасити піском, накривати азбестом.
8. Якщо горять речовини розчинні у воді (спирт, ацетон ), то їх можна гасити водою. При гасінні водою її струмінь необхідно направляти на нижню частину полум’я.
9. При виникненні пожежі необхідно не дати полум’ю наблизитись до місця зберігання вогненебезпечних речовин і швидко видалити вогненебезпечні та вибухові речовини.
10. Необхідно вміти користуватись вогнегасником.
11. При загоранні одягу на потерпілого накидають шерстяну або повстяну ковдру, яку не знімають до тих пір, доки не погасять полум’я.
12. Під час пожежі необхідно дотримуватися спокою та не панікувати.
5. Перша допомога при нещасних випадках. Законспектувати. Знати зміст. Уміти виконувати елементи надання першої допомоги при нещасних випадках.
На робочому місці крім реактиві повинні бути завжди в постійній готовності засоби першої медичної допомоги: пластир, пакет з марлею, вата, 1-2 бинта в тому числі і стерильний, ножиці, чиста хустка. Першу допомогу потрібно надати, як указано нижче, але після цього необхідно обов’язково звернутися за допомогою до лікаря.
Опіки. Якщо опік слабий і на невеликій ділянці – охолодити під струменем водогінної води. Великі опіки прикрити стерильною марлею. Не застосовувати мазі і мастила, не проколювати пухирі!
Порізи. Ніякої води! Краї рани обробити антисептиком і закрити стерильним пластиром або бинтом. Ніякої вати! При попаданні сторонніх тіл або важких пораненнях викликати лікаря. При пошкодженні артерії накласти джгут на кінцівку і зразу ж викликати лікаря.
Хімічні опіки шкіри. Обпечену ділянку промити сильним струменем води. Після цього при опіках лугами промити 3%-вим розчином оцту, а при опіках кислотами – 3%-вим розчином питної соди. Опіки від брому щедро промити бензолом.
Опіки очей. Багаторазово промити водою! У цьому випадку, вразі необхідності, відкрити очі силою! Зав’язати хусткою і негайно ж до лікаря!
Опіки рота і шлунка. Випити велику кількість води! При попаданні кислот завись крейди а при попаданні лугів – розбавлений розчин харчового оцту (не есенції!) або лимонної кислоти.
Отруєння речовинами. Зразу ж випити насичений розчин кухонної солі! Викликати сильне блювання, щоб швидко видалити отруту із шлунка. Негайно викликати лікаря!
Отруєння газами і парами. Потерпілого негайно вивести на свіже повітря, створити спокій! Не допускати вдихання парів води! Штучне дихання тільки у випадку необхідності.
Увага! Той хто проводить штучне дихання повинен прагнути не вдихати отруйний газ!