
- •Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •1. Пояснювальна записка
- •2. Тематичний план самостійної роботи
- •3. Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •2. Організаційна робота в лабораторії
- •3. Техніка безпеки в хімічній лабораторії. Попередження отруєння. Попередження опіків. Поводження зі склом
- •4. Протипожежні заходи
- •6. Основи проведення експерименту та оформлення лабораторної документації
- •Тема 1. Відбір і підготовка проб для аналізу
- •2. Відбір проб твердих тіл
- •3. Підготовка проб. Загальні правила
- •4. Відбір проб рідин
- •Тема 2. Хімічні реактиви
- •2. Класифікація хімічних реактивів за ступенем чистоти, вмістом основної речовини і домішок
- •3. Тара для фасування та умови зберігання реактивів
- •4. Правила користування реактивами
- •Тема 3. Зважування
- •2. Зважування на технохімічних вагах
- •3. Постійність, стійкість, правильність, точність і чутливість вагів
- •4. Аналітичні ваги і зважування. Визначення нульової точки вагів
- •Тема 4. Хімічний посуд та допоміжне приладдя
- •2. Мірний посуд лабораторії. Ціна поділок та призначення мірного посуду. Калібровка мірного посуду
- •3. Товстостінний хімічний посуд
- •4. Фарфоровий лабораторний посуд
- •Рис, 4. Фарфоровий посуд:
- •5. Допоміжне лабораторне приладдя
- •6. Апарат Кіппа для добування газів. Газометр. Промивні і осушувальні склянки
- •7. Робота зі склом. Різання скляних трубочок і паличок. Згинання і розтягування скляних трубочок. Оплавлення скляних трубочок і паличок
- •8. Добір і свердління пробок
- •Тема 5. Методи очищення речовин
- •2. Центрифугування
- •3. Перегонка
- •4. Перекристалізація
- •5. Сублімація
- •6. Добування газу со2 в апараті Кіппа. Очищення газу
- •Тема 6. Обробка осадів
- •2. Осадження та промивання осаду
- •3. Висушування та прожарювання осаду до постійної маси
- •4. Знаходження вмісту елемента в отриманому осаді
- •Тема 7. Розчини в об’ємному аналізі
- •2. Способи виразу концентрації в об’ємному аналізі
- •3. Приготування титрованих робочих розчинів
- •1. Як приготувати 250 мл 0,1 н. Розчину перекристалізованої чистої двохводної щавлевої кислоти (н2с2о4 ˑ 2н2о), яку використовують для титрування лугу? Яку наважку її треба узяти?
- •2. Як приготувати 200 мл 0,05 н. Розчину кМnO4 для титрування методом перманганатометрії?
- •3. Приготувати 1 л 0,2 н. Розчину нСl, використовуючи наявну в лабораторії концентровану нСl з густиною 1,15.
- •4. Перелік навчально-методичної літератури
- •1. Основна
- •2. Додаткова
2. Способи виразу концентрації в об’ємному аналізі
Законспектувати. Знати і вміти розкривати зміст
Концентрацію речовини в робочому розчині при об’ємному аналізі виражають числом грам-еквівалентів у літрі або титром, тобто вмістом речовини в грамах в одному мілілітрі. Інші види виразу концентрації розчинів для об'ємних визначень непридатні.
Усі
речовини реагують між собою точно в
еквівалентних кількостях. Якщо відома
нормальність розчину і об'єм його, що
пішов на титрування, то число
грам-еквівалентів речовини, що пішло
на реакцію, буде дорівнювати величині,
що утворюється при множенні нормальності
на об'єм або
. Але оскільки друга речовина, що вступила
в реакцію з першою, прореагувала з нею
в еквівалентній кількості, то число
еквівалентів її відповідно буде
дорівнювати
.
Число грам-еквівалентів першої речовини дорівнює числу грам-еквівалентів другої речовини:
= (1)
Ця рівність грам-еквівалентів реагуючих речовин у точці еквівалентності є основою для усіх розрахунків в об'ємному аналізі. Знаючи число затрачених грам-еквівалентів однієї речовини, ми знаходимо і число грам-еквівалентів визначуваної речовини. Помноживши величину грам-еквівалента на число грам-еквівалентів визначуваної речовини, знаходять його вміст у грамах. Оскільки нормальність – число грам-еквівалентів у літрі розчину, а при титруванні об'єм витраченого розчину виражений у мілілітрах, слід при розрахунках отримані величини ділити на 1000:
а
=
.
де а – кількість визначуваної речовини в грамах; N – нормальність застосованого розчину; V – об'єм розчину, що пішов на титрування, мл; г-екв – грам-еквівалент визначуваної речовини.
Користуючись формулою (1), можна вичислити нормальність розчину, якщо відомий його об'єм, а також об'єм і нормальність робочого розчину:
N1
ˑ
V1
= N2
ˑ
V2
звідси N1
=
або N2
=
.
Якщо відомі нормальності і один з об'ємів, завжди можна знайти інший об'єм:
N1
ˑ
V1
= N2
ˑ
V2
звідси V1
=
або V2
=
.
За формулою (2) можна знайти кількість, або наважку речовини, грам-еквівалент якої відомий, за числом грам-еквівалентів речовини робочого розчину:
а = .
де N ˑ V – число грам-еквівалентів речовини робочого розчину; г-экв – грам-еквівалент визначуваної речовини.
За допомогою цієї ж формули можна:
1. Вичислити наважку будь-якої речовини, потрібної для приготування розчину заданої нормальності і заданого об'єму.
2. Вичислити нормальність розчину, якщо відома маса розчиненої речовини, його грам-еквівалент і об'єм розчину:
N
=
(3)
Титр розчину, тобто вміст речовини в 1 мл розчину, обчислюють діленням наважки в грамах на об'єм у мілілітрах, в якому розчинена ця наважка:
Т
=
або
а = Тˑ
V,
де Т – титр речовини у розчині в грамах на мілілітр; а – наважка в грамах; V – об'єм у мілілітрах.
Знаючи нормальність розчину, можна вичислити його титр:
Т
=
=
.