
- •Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •1. Пояснювальна записка
- •2. Тематичний план самостійної роботи
- •3. Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •2. Організаційна робота в лабораторії
- •3. Техніка безпеки в хімічній лабораторії. Попередження отруєння. Попередження опіків. Поводження зі склом
- •4. Протипожежні заходи
- •6. Основи проведення експерименту та оформлення лабораторної документації
- •Тема 1. Відбір і підготовка проб для аналізу
- •2. Відбір проб твердих тіл
- •3. Підготовка проб. Загальні правила
- •4. Відбір проб рідин
- •Тема 2. Хімічні реактиви
- •2. Класифікація хімічних реактивів за ступенем чистоти, вмістом основної речовини і домішок
- •3. Тара для фасування та умови зберігання реактивів
- •4. Правила користування реактивами
- •Тема 3. Зважування
- •2. Зважування на технохімічних вагах
- •3. Постійність, стійкість, правильність, точність і чутливість вагів
- •4. Аналітичні ваги і зважування. Визначення нульової точки вагів
- •Тема 4. Хімічний посуд та допоміжне приладдя
- •2. Мірний посуд лабораторії. Ціна поділок та призначення мірного посуду. Калібровка мірного посуду
- •3. Товстостінний хімічний посуд
- •4. Фарфоровий лабораторний посуд
- •Рис, 4. Фарфоровий посуд:
- •5. Допоміжне лабораторне приладдя
- •6. Апарат Кіппа для добування газів. Газометр. Промивні і осушувальні склянки
- •7. Робота зі склом. Різання скляних трубочок і паличок. Згинання і розтягування скляних трубочок. Оплавлення скляних трубочок і паличок
- •8. Добір і свердління пробок
- •Тема 5. Методи очищення речовин
- •2. Центрифугування
- •3. Перегонка
- •4. Перекристалізація
- •5. Сублімація
- •6. Добування газу со2 в апараті Кіппа. Очищення газу
- •Тема 6. Обробка осадів
- •2. Осадження та промивання осаду
- •3. Висушування та прожарювання осаду до постійної маси
- •4. Знаходження вмісту елемента в отриманому осаді
- •Тема 7. Розчини в об’ємному аналізі
- •2. Способи виразу концентрації в об’ємному аналізі
- •3. Приготування титрованих робочих розчинів
- •1. Як приготувати 250 мл 0,1 н. Розчину перекристалізованої чистої двохводної щавлевої кислоти (н2с2о4 ˑ 2н2о), яку використовують для титрування лугу? Яку наважку її треба узяти?
- •2. Як приготувати 200 мл 0,05 н. Розчину кМnO4 для титрування методом перманганатометрії?
- •3. Приготувати 1 л 0,2 н. Розчину нСl, використовуючи наявну в лабораторії концентровану нСl з густиною 1,15.
- •4. Перелік навчально-методичної літератури
- •1. Основна
- •2. Додаткова
3. Висушування та прожарювання осаду до постійної маси
Законспектувати. Знати і вміти розкривати зміст
Добре
промитий осад треба просушити. Для цього
лійку разом з фільтром і з осадом
поміщають у сушильну шафу і висушують
при температурі близько 100° С, але не
насухо. Фільтр і осад мають бути трохи
вологими. Тоді їх виймають з сушильної
шафи і дають охолонути до кімнатної
температури. Охолоджений фільтр з осадом
виймають з лійки так, щоб не захопити
пальцями осад. Фільтр складають як
найщільніше, щоб утворилась невелика
грудка, і поміщають його в заздалегідь
прожарений і доведений до постійної
ваги фарфоровий тигель (рис. 2). Спочатку
тигель ставлять на асбестовану сітку,
що підігрівається знизу полум'ям
Рис. 2.
газового пальника або електроплитку. Папір фільтру повинен поступово обвуглюватися, але не горіти полум'ям. Якщо фільтр загорівся, відсувають пальник і принривають тигель годинниковим склом. На фільтр, що загорівся неможна дмухати, так як можна втратити частина осаду і уся робота буде зіпсована. Коли фільтр обвуглиться, треба, щоб вугілля також згоріло. Це буде видно за вогником, що бігає. Нагрівати потрібно до тих пір, поки згорить усе вугілля і вогників не буде видно. Тоді тигель з осадом поміщають на фарфоровый трикутник, закріплений на кільці у штативі або ж у муфельну піч. На внутрішній поверхні тигля може бути чорний наліт смоли, що утворився при сухій перегонці паперу. При нагріванні відкритим полум'ям пальника або в муфельній печі ця смола повністю згорає.
Для отримання правильних результатів аналізу дуже важливо, при якій температурі здійснюється прожарювання. Прожарювання вище певної температури може призвести до того, що замість речовини у ваговій формі утвориться інша. Наприклад, якщо осад ВаSO4 прожарювати при дуже високій температурі він частково розкладатиметься
ВаSO4
→ ВаО + SO3
Для
видалення слідів води і адсорбованих
летких сполук осади можна нагрівати до
температури 600-800° С, що цілком достатньо.
Перший раз прожарюють 30-35 хв. Потім
тигель
з осадом тигельними щипцями переносять
в ексикатор (рис. 3) і ставлять його біля
аналітичних вагів не менше ніж на 40 хв.
Охолоджений тигель зважують на аналітичних
вагах з точністю до 0,0002 г,
записують масу, а тигель знову прожарюють,
як і вперше. Друге і наступні прожарювання
проводять по 10-15 хв, після чого знову
поміщають тигель в ексикатор на 40 хв і
зважують. Так поступають до тих пір,
поки різниця між передостаннім і останнім
зважуваннями дорівнюватиме ±0,0002 г.
Тоді вважають, що досягнута постійна
маса. Ця операція Рис.
3.
носить назву "доведення до постійної маси". Знаючи постійну масу порожнього тигля і масу тигля з осадом, за різницею знаходять масу осаду. Запис можна робити так:
Маса тигля з осадом……...5,7563 г
Маса тигля порожнього….5,6685 г
Маса осаду………………...0,0878 г