3. Товстостінний хімічний посуд

Зробити схематичні рисунки товстостінного посуду, підписати. Знати призначення.

У лабораторній практиці, крім тонкостінного посуду, широко застосовується товстостінний посуд. У ньому виконують операції, які не потребують нагрівання. Найчастіше його використовують для зберігання реактивів, вимірювання певних об’ємів рідин.

З товстого скла виготовляють: матеріальні банки і склянки, в яких зберігають реактиви: лійки звичайні крапельні, циліндри звичайні, мірні; мензурки; U-подібні трубки (рис. 3).

а

б в г д е

Рис. 3. Товстостінний посуд:

а – матеріальні банки і склянки; б – лійка звичайні і крапельна; в – циліндр звичайний;

г – циліндр мірний; д – мензурка; е – U-подібна трубка

4. Фарфоровий лабораторний посуд

Зробити схематичні рисунки фарфорового посуду, підписати. Знати призначення.

Крім скляного посуду, в лабораторній практиці застосовують також фарфоровий посуд: чашки, тиглі, ступки (рис. 4).

а б в

Рис, 4. Фарфоровий посуд:

а – чашка; б – тигель: в – ступка

5. Допоміжне лабораторне приладдя

Знати призначення.

Велике значення при виконанні лабораторних робіт має допоміжне лабораторне приладдя (рис. 5 і рис. 6): штатив для пробірок, металевий штатив з комплектом кілець і затискачів, тринога, що застосовується як підставка при нагріванні різних приладів і посуду; шпатель і ложечка; тигельні щипці, тримачі для пробірок, азбестована сітка, на якій нагрівають тонкостінний посуд.

Рис. 5. Лабораторне приладдя:

а – штатив для пробірок; б – штатив металевий; в – тринога

Рис. 6. Лабораторне приладдя:

а – шпатель і ложечка; б – тигельні щипці; в, д – тримачі для пробірок;

г – азбестована сітка

6. Апарат Кіппа для добування газів. Газометр. Промивні і осушувальні склянки

Знати будову, призначення, принцип роботи.

Гази (водень, сірководень, вуглекислий газ) найчастіше добувають в апараті Кіппа (рис. 7). Апарат складається з двох частин: з посудини А і великої кулястої лійки Б. Тверду речовину засипають через, отвір Г, в цьому випадку корок з газовідвідною трубкою Ж виймають. Кусочки твердої речовини затримуються у вузькому місці посудини А. Кислоту наливають через лійку В. Якщо відкрити кран Д, то кислота стече в нижню

частину приладу, дійде до твердої речовини, покриє її і вступить з нею в реакцію. Газ, що виділяється під час реакції, виходитиме через газовідвідну трубку Ж.

Якщо кран трубки закрити, то газ не виходитиме з апарата і витіснятиме кислоту в лійку. Кислота стече з твердої речовини, і реакція припиниться. Через отвір В виливають відпрацьовану рідину. Для збирання і зберігання деяких газів у лабораторіях користуються спеціальними приладами – газометрами (рис. 8).

Газометр складається з посудини А і лійки Б.

Перед тим як газометр наповнити газом, його спочатку заповнюють водою за допомогою лійки Б при відкритих кранах В і Г. Потім крани В і Г закривають, виймають нижню пробку і вводять в отвір Д трубку від приладу, в якому добувають газ. Газ витискує з газометра воду, яка виливається, через нижній отвір. Коли газометр наповниться газом, отвір Д швидко закривають пробкою.

Рис. 7. Апарат Кіппа Рис. 8. Газометр

Щоб наповнити будь-яку посудину газом з газометра, газовідвідну трубку Ж опускають до дна посудини і відкривають кран В. Під тиском води, що витікає із лійки, газ надходить з газометра в іншу посудину.

Для промивання і сушіння газів застосовують промивні і осушувальні склянки (рис. 9). Стрілки на рисунку вказують на напрям, у якому повинен рухатись газ.

Рис. 9. Промивні і осушувальні склянки