Макросоціологія та мікросоціологія

У сучасній соціології склалося певне розгалуження двох основних рівнів соціологічних досліджень. Якщо у дослідженні вивчається міжособова взаємодія індивідів (як кажуть англійською, face-to-face іnteractіon), якщо вивчається, що окремі індивіди говорять і роблять, як вони утворюють невеликі, так звані контактні групи, то такі дослідження відносять до мікросоціології. Мікросоціологія має справу з повсякденним життям; наприклад, з тим, як знайомляться майбутні подружжя; як утворюються ігрові групи дітей або спортивні команди; як утворюються, функціонують та змінюються родинні кола або кола друзів; яким чином і які відносини складаються у шкільному класі чи у студентській групі й таке інше.

    Протилежний підхід у соціології - це вивчення будови суспільства у цілому, як певної соціальної системи, і його найбільших складових чи підсистем: економіки, політики, культури, їх взаємозв’язків, а також великих соціальних угрупувань, таких як нації або соціальні класи. Коли соціальне життя розглядається на такому рівні узагальнення, тоді дії окремих людей не розрізнюються. Як не розрізнюється, наприклад, поведінка окремих атомів та молекул, коли вивчаються морські течії, вітри або рух планет. Цей рівень досліджень дістав назву макросоціології.

Макросоціологія досліджує як великомасштабні соціальні об’єкти, так і довгочасні соціальні процеси. На цьому рівні аналізу вивчаються, наприклад, взаємовплив економічних і політичних процесів у певному суспільстві, зміни у структурі його релігійних конфесій, вивчається вплив змін у технологіях суспільного виробництва на соціальні структури суспільства або фактори змін його етнічних структур і таке інше.

Безумовно, слід пам’ятати, що мікросоціологія і макросоціологія - це взаємопов’язані галузі соціологічного знання, тому що ті соціальні явища, що відбуваються на макро- і мікрорівнях, теж пов’язані між собою. З одного боку, макроструктури створюються завдяки масової повторюваності певних форм взаємодій на мікрорівні. З іншого боку, те, що переважна кількість людей думає, говорить чи робить, формується під впливом певних макроструктур суспільства. Вивчення відносно сталих та упорядкованих структур суспільства і поведінки індивідів, які діють у суспільстві, з необхідністю доповнюють одне одного.

Категорії соціології.

Категорія (від грець. кategoria – вислів, звинувачення, ознака) – найбільш широке і фундаментальне поняття, яке відображає істотні загальні властивості явищ дійсності.

Категорії та поняття в соціології відображають передусім особливості об'єктивної реальності, які стали об'єктом даної науки. У категоріях соціології втілюються суттєві риси і характеристики, вузлові моменти, на які направлена увага дослідника, який займається вивченням суспільства.

Розрізняють дві основні групи категорій соціології:

1. Категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру з виокремленням її основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як «соціальна спільність», «особистість», «соціальна група», «соціальна верства», «соціальна стратифікація», «соціальний контроль», «соціальна поведінка» та ін.

2. Категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни — причини, характер, етапи тощо. Ці категорії вказують, як змінюється соціальний об'єкт, якими є особливості його розвитку. Серед них такі категорії, як «соціальний розвиток», «соціальний протест», «соціальна трансформація», «соціальний рух», «соціальна мобільність» та ін.

Більш поширеним є підхід, за яким виділяють три групи категорій:

1. Загальнонаукові соціологічні категорії («суспільство», «соціальна система», «соціальний розвиток» тощо).

2. Безпосередні соціологічні категорії («соціальний статус», «стратифікація», «соціальний інститут», «соціальна мобільність» тощо).

3. Категорії дисциплін, суміжних із соціологією («особистість», «сім'я», «соціологія політики», «економічна соціологія» тощо).