Лекція 1. Соціологія як наука про суспільство.

План

1. Походження терміну «соціологія». Співвідношення соціології із суміжними науками.

2. Об‘єкт та предмет соціології.

3. Структура і рівні соціологічного знання.

4. Макросоціологія та мікросоціологія.

5. Категорії соціології.

6. Визначення поняття «соціальне».

7. Підходи до розуміння соціальної реальності.

8. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ та процесів.

9. Соціологічна уява.

10. Функції соціології.

З терміном соціологія кожен з нас зустрічається неодноразово. У сучасному житті вона у всіх на слуху. Телебачення, раді, газети повідомляють про результати соціологічних досліджень з найрізноманітніших проблем. Соціологічні служби, різноманітні центри вивчення громадської думки з важливих соціально-політичних і економічних питань: рейтинги найбільш впливових осіб в державі, проблеми політичного розвитку, задоволеність рівнем життя. На підприємствах, в регіонах проводяться свої специфічні соціологічні дослідження, в яких визначається стан соціальної напруженості в колективах, задоволеність населення транспортним обслуговуванням, роботою різноманітних організацій тощо. Все це зовнішній, поверхневий рівень, який створює враження, що соціологія лише суто прикладна науки, яка слугує для задоволення поточних потреб суспільства. Проте саме цим не вичерпується предмет і завдання соціології як науки. Що таке соціологія як наука? Саме з цим нам і необхідно ознайомитись.

Почнемо з етимології та визначення предмету і об’єкту соціології.

Свою назву соціологія отримала завдяки відомому французькому вченому Огюсту Конту у 30-х рр. ХІХ ст. Він утворив її (назву) поєднанням латинського слова societas (суспільство) та грецького logos (вчення). Отже, соціологія – це наука про суспільство. Саме тому найчастіше її відносять до суспільних наук. Крім останніх, зазвичай виокремлюють ще й такі, як природничі, технічні та гуманітарні науки. Поділ наук на природничі, суспільні, технічні та гуманітарні обумовлений тим, що кожна з цих груп наук має свій об’єкт:

• всі природничі науки (фізика, хімія, біологія, геологія тощо) мають єдиний об’єкт - природу;

• всі технічні науки (електротехніка, радіотехніка, біотехнології) своїм об’єктом мають світ техніки;

• всі суспільні науки (історія, культурологія, політологія, етнологія, демографія тощо) – суспільство;

• всі гуманітарні (загальна психологія, антропологія тощо) – людину.

З огляду на те, що сучасна соціологія досліджує не тільки суспільство, але й особистість, більш коректно називати цю науку суспільно-гуманітарною (чи соціогуманітарною).

Таким чином, в загальному, соціологію можна визначити як науку, яка вивчає суспільство в цілому, соціальне (суспільне) життя людей, їх спілкування та взаємодію.

Кожна наука дивиться на світ під специфічним кутом зору. Як приклад, візьмем до рпозгялду конкретну подію: дама купує в магазині капелюшок. Економіст проаналізує подію в термінах попиту та пропозиції, сезонного коливання цін, сімейного бюджету. Психолога зацікавить, чи не відбулася ця покупка під впливом емоційного пориву або як на виборі капелюшка позначається характер і темперамент людини, чи не бажає покупець підкреслити свою сексуальну привабливість, вибравши саме цей фасон тощо. Соціолог спробує встановити взаємозв'язок таких перемінних, як соціальна приналежність і тип покупки, престиж і демонстративна поведінка, способи прояву соціальної ролі.

На відміну від інших наук, соціологія мислить великими блоками. Вона покликана описати поведінку великих мас людей, тому тяжіє до статистики. Для неї закритий внутрішній світ людини. Його досліджує психологія. Наука, яка виникла на стику соціології та психології – соціальна психологія – описує людину в безпосередньому оточенні. Таким чином психологія вивчає індивіда та його внутрішній світ. Соціальна психологія вивчає малу групу (сім'я, компанія друзів, спортивна команда), а соціологія - великі групи, тобто мільйони людей - пенсіонерів, дітей, незаможних, лікарів, православних тощо, причому незалежно від їх соціальної приналежності, віросповідання, роду занять, національності, статі, віку.

Обєкт та предмет соціології.

З’ясовуючи науковий статус соціології важливо чітко розрізняти її об’єкт та предмет.

Об’єкт (від лат. предмет, явище) – фрагмент дійсності, певний вид реальності на який спрямовано практичну або пізнавальну діяльність дослідника.

Рис. 1. Об‘єкт соціології

Стосовно предмету дослідження, то під ним розуміється сукупність характеристик, властивостей об’єкту, у яких втілюється особливий інтерес даної науки.

Визначення об’єкту науки недостатньо для того, щоб побачити її специфіку, відрізнити від інших наук. Для цього перш за все необхідно виокремити її предмет, тобто ті складові об’єкту (зв’язки, відношення тощо), які й підлягають вивченню саме цією галуззю наукового знання. Отже, саме своїм предметом одна наука відрізняється від іншої.

Оскільки кожен соціолог – це своєрідний творчий світ, кожен з них пише «свою» соціологію у тому сенсі, що своєрідно трактує її предмет. Тому досить не легко сформулювати однозначне визначення предмету соціології. Одні соціологи розглядають суспільство як певну структурованому систему, інші розуміють його як процес, одні розширюють, глобалізують його межі, інші – локалізують у певних кордонах, одні вивчають «факти», інші – «символи».

Сама мережа суспільних зв’язків настільки складна, що досить важко влучно поцілити «у яблучко», лаконічно і однозначно окреслити предмет соціології, який би увібрав у себе все найголовніше.

Ретроспективний аналіз визначень предмету соціології, сформульованих вченими різних країн, які працювали у різні часи та у різних соціокультурних умовах, свідчить про суттєві відмінності у їх розумінні предметного поля соціологічної науки. Засновник соціології О.Конт вважав, що її предметом є не якесь певне конкретно-історичне суспільство, а соціум як система в її минулому та сучасності.

А ось як визначали предмет соціології послідовники О. Конта – соціологи ХІХ-ХХ сторіччя.

Е.Дюркгейм (1858-1917): ‛Соціологію можна визначити як науку про інститути, їх розвиток та функціонування“

М.Вебер (1864-1920): „Соціологія – це універсальний, міждисциплінарний метод дослідження соціальної поведінки людей, тобто таких їх дій, які свідомо співвідносяться з поведінкою інших людей“ 

М.М.Ковалевський (1851-1916): Соціологія – це  ‛наука про порядок і прогрес людських суспільств“

П.О.Сорокін (1889-1968): ‛Соціологія вивчає явища взаємодії людей один з одним, з одного боку, і явища, що виникають з цього процесу взаємодії, - з іншого,“ це наука – яка вивчає поведінку людей, що живуть у середовищі собі подібних“

Т. Парсонс (1902-1979): „Предметом соціологічного аналізу виступають функціональні зв’язки у процесах людської діяльності, насамперед у ході здійснення соціальної взаємодії“ 

Н.Смелзер (1930): ‛Соціологія...- це один із засобів вивчення людей...Соціологію можна визначити як наукове вивчення суспільства і соціальних відносин“

Е.Гідденс (1938): ‛Соціологія – наука про соціальне життя людини, груп і суспільств... Соціологія – це наука, що вивчає взаємозв’язки мікро- і макропроцесів через сферу повсякденного життя людини... Соціологія – суспільна наука, предметом вивчення якої є соціальні інститути, що виникли у результаті промислових перетворень за останні 200-300 років».

В.О.Ядов (1929 ): ‛Соціологія - це наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільнот і форм їх самоорганізації: соціальних систем, соціальних структур та інститутів. Це наука про соціальні зміни, що викликані активністю соціального суб’єкта – спільнот; наука про соціальні відносини як механізми взаємозв’язку та взаємодії між різноманітними соціальними спільнотами, між особистістю і спільнотами; наука про закономірності соціальних дій і масової поведінки“

О.О.Якуба (1929-2002 ): ‛Предметом соціології є суспільство як цілісний організм, соціальний механізми його функціонування та розвитку... Оскільки соціологія вивчає соціальну взаємодію, можна визначити соціологію як науку про соціальну активність і механізми, що її забезпечують і регулюють“

Отже, протягом розвитку соціології як самостійної науки уявлення вчених про її предмет змінювались. Це обумовлювалось перш за все трансформацією об’єкта соціології – суспільства, а саме появою та розвитком нових закономірностей, механізмів та проблем суспільного життя. Як підкреслює В.О. Ядов, предмет будь-якої науки не може бути стабільним, він знаходиться у постійному русі, розвитку, як і сам процес пізнання. Його рух залежить від двох вирішальних факторів: прогресу самого наукового знання, з одного боку, та потреб суспільства , що змінюється, соціального запиту, з іншого“.

Отже: соціологія – це наука, яка вивчає процеси цілісного розвитку суспільства та механізми його функціонування на рівні взаємодії між різними  елементами соціальної структури: соціальними групами, соціальними інститутами, особистостями.