
- •І. Вступ
- •Іі. Тематика індивідуальних завдань
- •Ііі. Методичні вказівки до змісту індивідуального завдання
- •Тема 1. Становлення української культурологічної думки
- •Тема 2. Кам’яна Могила – світова пам’ятка давньої культури України
- •Тема 3. Мистецтво та архітектура Трипільської культури
- •Тема 4. Пам’ятки скіфської культури на території України
- •Тема 5. Ранні релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •Тема 6. Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі
- •Тема 7. Софія Київська – як світоглядна ідея та художній шедевр.
- •Тема 8. Культура Галицько-Волинської Русі
- •Тема 9. Іван Федоров і розвиток українського книгодрукування у хvі ст.
- •Тема 10. Роль братств у збереженні і розвитку української культури
- •Тема 11. Феофан Прокопович – видатний діяч української культури
- •Тема 12. Архітектура та мистецтво українського «бароко»
- •Тема 13. Культурологічні погляди г.Сковороди
- •Тема 14. Ренесансні риси архітектури Львова
- •Тема 15. Києво-Могилянська академія – центр культури і освіти східних слов’ян у xviі–xviiі ст.
- •Тема 16. Становлення українського національного професійного театру
- •Тема 17. Музичне мистецтво України хіх – початку хх ст.
- •Тема 18. Шедеври архітектури Києва (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Тема 19. Л.Курбас – засновник українського модерністського театру
- •Тема 20. Олександр Довженко і становлення української кінематографії
- •Тема 21. Кіно, театр і музичне мистецтво в Україні у 60-80 рр. Хх ст.
- •Тема 22. Національно-культурне відродження в Україні наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. Хх ст.
- •Тема 23. Українська культура в умовах зростання національно-культурної ідентичності
- •Тема 24. Субкультурний феномен у сучасній культурі України
- •Тема 25. Культура української діаспори
- •Історія української культури
Тема 2. Кам’яна Могила – світова пам’ятка давньої культури України
Починаючи висвітлення даної теми потрібно зауважити, що численних пам’яток первісного на теренах Євразії окреме місце посідає Державний історико-археологічний музей-заповідник «Кам’яна Могила». За півгодини їзди від Мелітополя знаходиться дивовижне і дивне місце із назвою «Кам’яна могила». Шістдесят гротів, печери, нагромадження гігантських (з п’ятиповерховий будинок) жовто-чорних каменів, а трохи далі — підземний світ із анфіладою залів і коридорів. На території заповідника, у долині річки Молочної здалеку видно «жовтий острів», складене з величезних кам’яних брил. У народі його здавна називають Кам’яною Могилою. Нині її висота сягає 12 метрів. Це один з найдавніших на храмових комплексів. У цьому місці у різні часи жили тисячі народів: племена епохи перших людей, кіммерійці, скіфи, амазонки, сармати, гуни, готи, хазари, половці. Один народ змінював інший, але все місце залишалося храмовим центром, де різні племена і народи робили свої богослужіння. Цьому храму більше 3 тис. років.
Далі потрібно вказати на те, що найбільшою визначною пам’яткою заповідника Кам’яна Могила, безумовно, є камінь на вершині гори Гостра, західна сторона якого покрита загадковими письменами. Лінійні розміри каменю 130 см. на 80 см. Камінь повністю з рожевого граніту, поверхня на 80% покрита різними видами моху, що особливо ускладнює аналіз цієї пам’ятки. Основною загадкою є яскраво виражений тризуб із симетричними розмірами у композиції. Треба сказати ще про один вид мистецтва стародавних митців Приазов’я - скульптуру. Виявилося, що піщаник Кам’яної Могили був як не тільки доброю підвалиною для петрогліфів, а й відмінним матеріалом для скульптури. Глибоко реалістичні малюнки дають уявлення про господарстві первісних людей Приазов’я, їхньої духовної культури. Саме сюди, у ці печери і гроти приходили первісних людей для звершення своїх обрядів, поклоніння богам. Наскальні малюнки в гротах, печерах відносяться до епохи пізнього палеоліту та епохи бронзи. Отже, хронологія наскальних зображень Кам’яної Могили охоплює величезний період від XVI - XIII тисячоліть до н. е. до X - XII століть. Серед петрогліфів (від грецьк. petros — камінь, іglyphe — різьблення — наскальні зображення) виявлено зображення «дерева життя».
Завершуючи індивідуальну роботу варто вказати, що у різні часи господарями Кам’яної Могили були такі біблійні народи: скіфи і кіммерійці, готи і гуни, і навіть хазари і половці. Але, мабуть, самим екзотичним із усіх народів, які коли-небудь свої святилища цьому місці, були племена жінок-войовниць амазонок. Тривалий час у історіографії було прийнято розглядати свідоцтва древніх авторів про них, як казки. Проте, археологічні й історичні відкриття підтвердили, що ці племена й справді були.
Література:
1.Даниленко В.Н. Геолит Украины: Главы древней истории Юго-Восточной Европы / В.Н. Даниленко. - К.: Наукова думка, 1969. - 259 с.
2. Даниленко В.М. Кам’яна Могила В.Н. Даниленко. - К.: Наукова думка, 1986. - 150 с.
3. Замятнин С.Н. Очерки по палеоліту / С.Н. Замятин. - М.-Л.: Изд-во АН СССР (Ленингр.отд-ние), 1961. - 176 с.
4. Кифішин А. Шумерські та протошумерські написи Кам’яної Могили / А.Кіфішин. // Український світ. - 1995 - №1 - c.9-15.
5. Михайлов Б. Петрогліфи Кам’яної Могили / Б.Михайлов. // Пам’ять століть. - 1997 - №3. - c.68-74.
6. Запорізький обласний туристично-інформаційний центр. [Електронний ресурс], Код доступу://www.zotic.zp.ua/melit_r02.html