
Ситуація 22
Перебуваючи в зоні радіоактивного забруднення ви проходили радіоактивний контроль. Як цеможна доказати? Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань ОСП-72/87 13.11. Результати всіх видів радіаційного контролю повинні реєструватися та зберігатися протягом 50 років. При проведенні індивідуального контролю необхідно вести облік річної дози, а також сумарної дози за весь період професійної роботи. 13.12. Індивідуальну дозу випромінювання фіксують у картці індивідуального обліку. Картку слід зберігати протягом 50 років після звільнення працівника. Копія даних з опромінювання працівника в разі його переходу в іншу установу, де попереднення робота із застосуванням радіоактивних речовин та інших джерел іонізуючих випромінювань, повинна передаватися на нове місце роботи; Оригінал повинен зберігатися на попередньому місці роботи. Дані про індивідуальні дозах у прикомандированих осіб повинні повідомлятися за місцем їх постійної роботи. Для обліку поглинених доз опромінення ведуться наступні документи – відомість видачі випромінювання дози та обліку показників, журнал контролю опромінення, карта обліку до опромінення, журнал відбору іздачі проб (тільки у службах і штабах ЦО), донесення про працездатність і зараження людей, техніки та ін.
Ситуація 23 Уда́рнахви́ля — це область різкого стискання середовища, яка у вигляді сферичної хвилі розповсюджується в усі боки від місця вибуху зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку. Хвиля утворюється за рахунок величезної енергії, яка виділяється у зоні реакції, де температура винятково висока, а тиск досягає мільярдів атмосфер. Ударні хвилі виникають при вибухах, при надзвуковому русі, при потужних електричних розрядах и т.д. Наприклад, при вибуху ВВ утворюються високо нагріті залишки вибуху, яким властиві велика густина і високий тиск. В початковий момент вони окруженні спокійним повітрям при нормальній густині и атмосферному тиску. Продукти вибуху, що розширяються, стискають навколишнє повітря, причому в кожен момент часу стиснутим виявляється лише повітря, що знаходиться в певному об"ємі; поза цим об"ємом повітря залишається в незбуреному стані. З часом об"єм стиснутого повітря зростає. Поверхня, яка відділяє стисле повітря від незбуреного, і є ударна хвиля (або, як то кажуть, — фронт ударної хвилі).
Ситуація 24 Є амосфернілітоссферні і гідросферні. Викрислити треба: бурі, лавини, урагани. Вони є гідросферними.
Ситуація 25
Перевіряти згідно «інструкції експлуатації захисних споруд цивільної оборони у воєнний час від 1985 р.» цілісність, герметизацію, оснастку, обладнання, справність систем, підготовленість персоналу, санітарний стан
Ситуація 26 відповідь: У разі відсутності автобусного парку, евакуація населення проводиться всіма можливими і доступними видами транспорту.Також можна евакуювати населення комбінованим способом:частина населення(інваліди,хворі, діти , жінки) евакуйовуються транспортом. Інша частина населення(працівники, учні, студенти,) пішим порядком, які формуються у колони. Піші колони формуються за об'єктами господарювання,чисельність колони не повинна перевищувати 1000 осіб. Швидкість руху колони планується 2-3 км/год,дистанція між колонами до 5000м.Величина добового переходу може складати 20-30км, тривалість привалів складає:малих-10-15хв, великих-1-2 год. Малі привали призначаються кожні 1-1,5 год. руху, великий на початку другої половини добового переходу, як правило, за межами зон можливих негативних факторів надзвичайної ситуації.
Ситуація 28
Вірус не може передаватися через: слину, сльози, сечу, піт, укуси комах, поцілунки, потиск руки, користування спільним посудом, спинномозкову рідину,побутовим шляхом,
Обіймах, їжу і туалетні приладдя, через постільну і натільну білизну, монети і паперові гроші, через воду, повітря, іграшки, шкільні предмети, через дверні ручки, поручні в транспорті, спортивне спорядження.
Ситуація 29
СНІД в 4 стадіях розвитку: - Початкова інфекція - зазвичай симптоми нагадують грип - Безсимптомна фаза - ніяких ознак хвороби, але аналіз підтверджує ВІЛ-позитивність - Рання симптоматична фаза - певні проблеми зі здоров'ям, в основному, незначні, але аналіз підтверджує ВІЛ-позитивність - Просунута стадія розвитку ВІЛ або СНІД - серйозні інфекції й рак, аналіз також підтверджує ВІЛ-позитивність
Перші ознаки розвитку хвороби: стомлюваність, загальна слабкість і збільшення декількох груп лімфатичних вузлів(пахових, під пахових і шийних лімфовузлів), а також печінки і селезінки, лихоманка (температура висока або трохи більше 37 град.),тривала висока температура без наявних причин, діарея, тривале понад 2-3 місяці розладнання шлунково-кишкового тракту, що супроводжується прогресуючою втратою організмом ваги до 10% і більш, нічні поти, кандидозний стоматит і анемія, головна біль, блювота,нудота, світлобоязнь, біль у м’язах і суглобах.
При СНІД немає частих загальних і гнійних уражень шкіри та статевих органів.
Ситуація 30
Основними шляхами передачі збудників СНІДу є:
Через кров – при повторному використанні без відповідної обробки інструментів для ін’єкцій (шприци, голки), при переливанні крові, пораненні забрудненими зараженою кров'ю предметами. Статевий шлях – при незахищеному (без презерватива) статевому акті з людиною, що уражена ВІЛ. Від матері, зараженої ВІЛ, дитині підчас вагітності, пологів, або годування грудьми.
Основними шляхами передачі збудника хвороби не є:
Кровососні комахи, укуси комах, через ушкоджену шкіру.
Ситуація 31
Процес накладання пов'язки називається перев'язкою. Під час накладання первинної пов'язки важливо не викликати зайвого болю у потерпілого. Бинт слід тримати правою рукою, а лівою підтримувати та розгладжувати його ходи. Бинт розмотують, не відриваючи від пов'язки, зліва направо. Кожний наступний тур повинен перекривати попередній наполовину. Накладати пов'язку потрібно не сильно стягуючи, щоб не порушити кровотік, але так, щоб вона не сповзла. Винятком 1 спеціальна стискальна пов'язка. Перед накладанням пов'язки рану слід оголити, але ні в якому разі не торкатися її руками чи будь-якими предметами. Верхній одяг обережно зняти або розрізати, починаючи зі здорової частини тіла і переходячи на травмовану. Не можна відривати від рани тканину, що прилипла. В цьому випадку слід обережно обрізати її ножицями навколо рани і потім накласти пов'язку. Одяг надівають у зворотній послідовності: спочатку на травмовану частину тіла, потім — на здорову. Вибір типу пов'язки і перев'язувального матеріалу залежить від місця та характеру рани. Первинна пов'язка часто прилипає до рани внаслідок висихання крові, що її просочує, і зняти її без пошкодження рани можна, лише застосувавши пероксид гідрогену, яким слід добре змочити місце навколо рани і саму рану. Інакше рана може відкритися, що створює загрозу її інфікування чи кровотечі.