1.Комунікати́вна компете́нтність — здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми й віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.

Метою вивчення української мови, мов національних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання. опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

• формування в учнів мотивації вивчення мови

• забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма)

• формування комунікативних умінь

• опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання

• соціально-культурний розвиток особистості

• формування вміння вчитися

2.Діловий імідж – образ який виникає у свідомості людини стосовно іншої людини на основі власного досвіду та очікувань від взаємодії з нею.

3.Етапи формування ділового іміджу :

1. Встановлення початкових умов;

2. Створення зовнішнього вигляду;

3. Формування комунікативних навичок;

4. Формування поведінкових навичок;

5. Формування навичок ортобіозу – уміння вести здоровий спосіб життя;

6. Вдосконалення професійних здібностей.

4. Основні етапи підготовки до публічного виступу

В основі класичної схеми ораторського мистецтва лежить 5 етапів:

• Добір необхідного матеріалу, змісту публічного виступу;

• Складання плану, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній послідовності;

• Словесне вираження, літературна обробка мови;

• Завчання, запам'ятовування тексту;

• Проголошення.

Сьогодні в ораторській діяльності виділяють 3 основних етапи: докомунікативний, комунікативний і післякомунікативний. Кожний з етапів містить перелік конкретних дій, які можна представити у вигляді таблиці

Докомунікативний - визначення теми і мети виступу, оцінка аудиторії і обстановки, підбір матеріалу, вироблення тексту, репетиція.

Комунікативний - проголошення промови, відповіді на питання, ведення полеміки

Післякомунікативний - аналіз промови.

5. Правила побудови тексту виступу

Промова, виступ - публічний виступ перших осіб підприємства перед громадськістю з метою її інформування про події, які відбуваються на ньому, озвучення певних позицій, представлення тощо.

Основні принципи побудови промов: лаконічність; забезпечення контакту з аудиторією; гумор - якщо це доречно; логічність викладу, хороша дикція;

Структура промови: вступ, основна частина, висновки. Для побудови промови потрібно:

^ мати інформацію про місце і час виступу, склад аудиторії; знати мету виступу - поінформувати, переконати, поздоровити, розважити; застосовувати у тексті короткі зрозумілі фрази - багатослівні речення погано сприймаються на слух; не переобтяжувати текст статистичною інформацією і спеціальною термінологією; створювати промову "мовою аудиторії", орієнтуючись не на "нижчі" верстви, а на "середні".

Існує думка, що в публічних виступах варто орієнтуватися на "натовп", тобто говорити примітивними фразами, щоб це сприймалося "найнижчими" представниками вибраних аудиторій. Однак це хибний міф, оскільки в такому разі промовець ототожнюватиметься з представниками "найнижчих" верств. А промовець повинен мати авторитет, отже, мова його має бути грамотною, фрази лаконічними, проте не "зарозумілими", оскільки у противному разі вони будуть незрозумілими для більшості; використовувати у промові техніку ораторського мистецтва: правильно розставляти паузи, робити наголос на найбільш важливих фразах, не побоюватися висловлювати власні емоції там, де це доречно

6. Способи переконання

Переконання - вплив на працівника з використанням логічних доводів і психологічних прийомів. Вміння переконувати - важлива якість керівника. Методи переконання служать доповненнями інших методів, перш за все економічних та адміністративних.

Основні форми переконання:

1. У формі бесіди - викликати довіру, викласти свою точку зору.

2. Переконання керівництва - короткий виклад аргументів

3. Роз'яснення - інформування працівників.

Вплинути на переконання персони або групи можна тільки двома методами: навіюванням і переконанням (переконуванням).

Є чотири види переконуючих впливів:

a) інформування;

б) роз'яснення;

в) доказ;

г) спростування.

ІНФОРМУВАННЯ

Розповідь

Це живий і образний виклад суті справи. Вибудується двома шляхами: індуктивним (від загальних положень до подробиць) і дедуктивним (від окремих фактів до узагальнень). (Інші "методи" не названі.)

РОЗ'ЯСНЕННЯ

Види:

a) інструктивно;

б) розповідаючи;

в) міркуючи.

Роз'яснення, яке інструктує

До нього вдаються тоді, коли від слухача вимагається запам'ятати, щo і як потрібно робити. Апелює не до мислення, a до пам'яті. Вдале для тих, хто звик до строгих алгоритмічних правил і вказівок, але творчі натури відчувають до нього спротив.

Роз'яснення, яке розповідає

Схоже на розповідь, націлене на виклад фактів у вигляді живого оповідання. Роз'яснення, яке розмірковує . Будується таким чином, щоб, поставити запитання й самому на нього відповісти. Проблемне роз'яснення На відміну від розмірковування, відповідь дає слухач. Перед співрозмовником ставляться запитання "за" і "прoти", які змушують його самостійно мислити. Використовується на противагу спонуканню слухача до відповіді, коли весь хід міркувань породжує бажання відповісти й провокує перехід слухача до захисту.

ДОКАЗ

Будується на законах логіки:

a) законі тотожності;

б) законі протиріччя;

в) законі не існуючого третього;

г) законі достатньої підстави.

Закон тотожності

Висловлена думка тотожна сама собі, якщо в момент її висловлювання обсяг її залишається незмінним.

Закон протиріччя

Два судження, з яких в одному стверджується щось ("A є Б"), a в іншому те ж саме заперечується ё("A не є Б"), не можуть обидва бути щирими. Закон не існуючого третього

З двох взаємозаперечливих суджень одне нeодмінно істинне, а інше - помилкове, a третього - не існує. Закон достатньої підстави Будь-яке положення вважається достовірним, тільки якщо воно доведене.

СПРОСТУВАННЯ

У логічному плані природа доказу й спростування однакова. Але в психологічному плані різниця колосальна - у спростуванні ми завжди зіштовхуємося з чиїмось "Я".

Правила, дотримання яких дозволяє схилити людей до вашої точки зору.

1. Ніколи не сперечатися.

Якщо ви сперечаєтеся, гарячуєте і заперечуєте, ви можете іноді отримати перемогу, але перемога ця буде безглуздою, тому що ви ніколи не доб'єтеся прихильності співбесідника. (Бен Франклін)