2. Канали та методи збуту в логістичній системі підприємств туристичної індустрії

Канали розподілу - це:

1) сукупність організацій чи окремих осіб, які приймають на себе чи допомагають передати іншому право власності на конкретний товар чи послуги на шляху від виробника до споживача;

2) шлях, яким товари проходять від виробника до споживача.

Використання каналів розподілу приносить виробникам певні вигоди:

• економію фінансових засобів на розподіл продукції;

• можливість вкладення засобів, що були зекономлені, в основне виробництво;

• продаж продукції більш ефективними способами;

• високу ефективність забезпечення широкої доступності товару та доведення його до цільових ринків;

• скорочення об'єму робіт із розподілу продукції.

Обрані канали безпосередньо впливають на швид­кість, час, ефективність руху продукту при його доставці від виробника до споживача.

Організації або (та) особи виконують ряд важливих функцій:

1. проводять дослідницьку роботу зі збору інформації, необхідної для планування розподілу продукції та послуг:

2. стимулюють збут шляхом утворення та розповсюдження інформації про товари;

3. установлюють контакти з потенційними покупцями;

4. прилаштовують товар до вимог покупця;

5. проводять переговори з потенційними споживачами;

6. організовують товарорух;

7. фінансують рух товарів по каналах розподілу;

8. приймають на себе ризик, пов'язаний з функціонуванням каналу.

Логістичні посередники у каналах розподілу Типи торгових посередників у каналах розподілу

Тип посередника	Ознака класифікації
Дилер	Від свого імені і за свій рахунок
Дистриб 'ю-тор	Під чужого імені і за свій рахунок
Комісіонер	Від свого імені і за чужий рахунок
Агент, брокер	Від чужого імені і за чужий рахунок

рис.

Рис. Методи збуту туристичного продукту

3. Моделювання збутових логістичних систем

Логістичний підхід до організації збутової діяльності відкриває нові можливості для всіх учасників товарного обміну - виробників, споживачів та комерційних посередни­ків. По-друге, щоб повніше використовувати потенціал логістики необхідно створити матеріально-речові (виробнича інфраструктура), організаційно-економічні (законодавча та нормативна база) та інформаційно-технічні (обчислювальна техніка та програмне забезпечення) умови використання логістичних моделей та методів.

Етапи формування основної моделі логістичного управління збуту
1	Формування мети, цілей та функцій збутової логістики
2	Формування логістичних принципів збуту та їх матеріалізація в конкретному русі продуктових потоків від виробників до споживачів товарів та послуг
3	Формування цілей та логістичних функцій при наданні послуг та організації їх споживання, керуючись принципом послідовності дій в системі (виробництво-збут)
4	Визначення логістичних концепцій процесу формування та реалізації послуг (формування та управління виробничою програмою туристичного підприємства, оперативне календарне планування, організація та контроль продуктового потоку, планування дистрибуцій них структур, визначення каналів, форм та методів збуту продукту, тощо)
5	Виявлення цільових протиріч між функціональними підструктурами логістики та формування критеріїв оптимізації компромісних проектних рішень
6	Реалізація принципів оптимізації та корекція проектних логістичних рішень загально підприємницького та функціонального характеру

Рис.1. Етапи формування основної моделі логістичного управління збуту

Рис. Сітьова логістична модель процесу збуту

1. - вивчення платоспроможного попиту;

2. - формування портфеля замовлень;

3. - встановлення господарських зв'язків із споживачами;

4. - фінансування маркетингових досліджень;

5. - проектування номенклатури туристичного продукту

підприємства;

6. - підписання договорів із суміжниками-виробниками;

7. - формування цін на товари, послуги та роботи;

8. - створення продуктового асортименту;

9. - вибір каналів розподілу туристичного продукту;

10. - стимулювання посередників зі збуту;

11. - організація надання послуг споживачам (туристам);

12. - контроль за виконанням договірних зобов'язань;

13. -розрахунки між виробниками та посередниками;

14. - безпосереднє обслуговування споживачів (туристів);

15. - оцінка виконання планів збуту;

16. - фінансування збутових операцій;

17. - удосконалення туристичної пропозиції та оцінка резуль­татів фінансово-господарських операцій.