Чіпсети Intel для процесорів шостого покоління

Першим процесором шостого покоління був процесор Pentium Pro. Усі наступні процесори 6-го покоління: Pentium II, Pentium ІІІ, Celeron – по суті є модифіко­ваними нащадками Pentium Pro, що відрізняються тільки кешем другого рівня. Тому ті чіпсети, які розроблялися для процесора Pentium Pro можна було застосовувати для побудови Pentium II систем, і саме так виробники материнських плат спочатку й робили.

Intel 440FX (Natoma)

Набір мікросхем для системних плат Р6 (Pentium Pro або Pentium II) 440FX мав кодову назву Natoma. Він підтримував паралельні операції (у відповідності зі стандартом PCI 2.1), універсальну послідовну шину (USB), а також коди корекції помилок, що підвищує надійність системи.

У цьому наборі використовувалася мікросхема 82371 SB (компонент South Bridge РIIХЗ), яка підтримувала швидкодіючі інтерфейси прямого доступу до пам'яті, IDE і USB. Вона використовувалася в якості моста між шинами PCI і ISA. Це був перший набір мікросхем системної логіки Р6, який підтримував пам'ять EDO; його недолік полягав у тому, що він не підтримував швидкодіючу пам'ять SDRAM. Крім того, мікросхема РIIXЗ, використана в цьому наборі, не підтримувала жорсткі диски Ultra DMA 33 IDE.

Набір мікросхем 440FX використовувався в перших системних платах для Pentium II, які мали ту ж саму архітектуру, що й плати для Pentium Pro. Pentium II був випущений трохи раніше набору мікросхем системної логіки 440LX, який призначав для нього. Тому, коли був готовий Pentium II, у системних платах використовували більш старий набір мікросхем 440FX, який не був розрахований на Pentium II. Але 440FX не підтримував оперативну пам'ять SDRAM, ще не існувало чіпсетів з AGP, і лише наступний чіпсет (440LX) підтримував цю шину. Загалом, застосування чіпсету 440FX разом з першими Pentium II – тимчасовий захід, і така система не повністю реалізовувала можливості нового процесора.

Intel 440LX

Практично відразу ж після своєї появи на початку 1998 р. набір мікросхем 440LX завоював колосальну популярність. Це був перший набір мікросхем, який дійсно повністю використовував усі переваги процесора Pentium II. Набір мікросхем системної логіки 440LX мав наступні переваги перед 440FX: підтримка AGP; підтримка пам'яті SDRAM на частоті 66 МГц; підтримка інтерфейсу Ultra DMA IDE; підтримка універсальної послідовної шини (USB); максимальна частота системної шини 66 МГц.

Чіпсет 440LX був украй популярний, завдяки тому, що в ньому були реалізо­вані всі технології того часу: підтримка SDRAM, UDMA 33, нова шина AGP. Крім того, чіпсет підтримував двопроцесорність, дозволяв встановити на материнській платі 512 Мб оперативної пам'яті типу SDRAM і всю її кешувати.

Intel 440ЕX

Набір мікросхем системної логіки 440ЕХ був більш дешевим варіантом набору 440LX. Він був випущений у квітні 1998 р. разом з дешевим варіантом процесора Intel Pentium II – Celeron. На відміну від 440LX, 440ЕХ не підтримував двопроце­сорного режиму, кодів корекції помилок і контролю парності в пам'яті. Цей набір мікросхем в основному був призначений для дешевих комп'ютерів із шиною, що працює на частоті 66 МГц, у яких використовувався процесор Intel Celeron. Плати з 440ЕХ повністю підтримують Pentium II.

Відмінності 440ЕХ від 440LX: не підтримує кодів корекції помилок і контролю парності в пам'яті; підтримує тільки один процесор; підтримує 256 Мб оперативної пам'яті; підтримує можливість установки на материнській платі 3 роз’ємів шини PCI (440LX підтримував 5 роз’ємів).

Хоча набір мікросхем системної логіки 440ЕХ був створений з використанням технологій, застосованих Intel у наборі 440LX, проте він мав менші можливості.

Intel 440BX

Набір мікросхем системної логіки Intel 440BX був представлено у квітні 1998 р. Цей набір відріз­нявся від 440LX у першу чергу тим, що підтримував, нарешті, нову частоту системної шини: 100 МГц. Це значило, що пропускна здатність системної шини і пропускна здатність оперативної пам'яті збільшую­ться в півтора рази. Новий набір мікросхем зробив революцію у світі PC, важливість цього чіпсету важко переоцінити. Чіпсет був розроблений спеціально для підтримки нових про­цесорів Pentium II на ядрі Deschutes, що працюють на тактових частотах 350, 400, 450 МГц. Набір мікросхем міг працювати на частоті 66 або 100 МГц, тому на си­стемну плату із цим набором можна було встановити практично будь-який про­цесор із сімейств Pentium II і Celeron, що працює на частотах від 233 до 450 МГц і вище.

Принципово новим у чіпсету 440ВХ була наявність дільника для PCI, рівного 1/3, а для AGP – рівного 2/3. Це й дозволяло в сукупності з іншими перерахованими факторами добитися роботи системної шини на 100 МГц.

Н ижче наведено залежності частоти PCI і AGP від частоти системної шини для чіпсету 440BX:

Системна частота, МГц	Дільник РСІ	Частота PCI, МГц	Дільник AGP	Частота AGP, МГц	Штатний	Допустимий
66	1/2	33	1/1	66	Так	Так
75	1/2	37.5	1/1	75	Ні	Так
83	1/2	41,5	1/1	83	Ні	Зазвичай ні
100	1/3	33	2/3	66	Так	Так
112	1/3	37	2/3	75	Ні	Так
133	1/3	44	2/3	89	Ні	Ні

Тобто, офіційно 440ВХ підтримував тільки частоти 66 і 100 МГц, але, приро­дно, у деяких межах частоту системної шини можна збільшувати.

Інші особливості 440ВХ: підтримує пам'ять SDRAM при частоті 100 МГц; під­тримує системну шину й пам'ять при частоті 100 і 66 МГц; підтримує об’єм пам'яті до 1 Гбайт у чотирьох банках (чотири модулі DІMM); підтримує коди корекції помилок у пам'яті; підтримує двопроцесорні конфігурації; підтримує інтерфейс Ultra DMA IDE; підтримує універсальну послідовну шину (USB).

Intel 440BX складався з однієї мікросхеми North Bridge, що називалась 82443ВХ Host Bridge/Controller, яку було з'єднано з новою мікросхемою 82371 ЕВ PCI-ISA/IDE Xcelerator (PIIX4E), що представляє собою компонент South Bridge.

Intel 440ZX

Набір мікросхем Intel 440ZX був більш дешевою версією набору 440ВХ. Він працював на частоті 66 або 100 МГц і призначений для комп'ютерів на базі проце­сорів Celeron і Pentium II. 440ZX відносно 440BX є таким же спрощенням, як і 440ЕХ відносно 440ZX, тобто не підтримує коди корекції помилок і контроль пар­ності в пам'яті; підтримує тільки один процесор, 256 Мб оперативної пам'яті, мож­ливість установки на материнській платі 3 роз’ємів шини PCI (440ВX підтримує 5 роз’ємів). Але набір 440ZX дозволяв будувати менш дорогі у порівнянні з 440BX материнські плати, що підтримують системну шину на 100 МГц.