89. Проблеми взаємодії засновника і редакційного колективу змі.

Засновник часто може бути і власником, і головним редактором видання. Він визначає фінансову політику періодичного видання. Проте, зазвичай, засновник не є головним редактором. Він в різній мірі може впливати на редакційну політику і творчу роботу колективу.  Якщо це партійне видання, то інтереси засновника відображаються практично у всі матеріалах. За умови, що періодичне видання не має чіткої партійної приналежності, стосунки засновника і колективу можуть бути доволі різними, як і його вплив на роботу колективу. Є випадки, коли колектив підписує із засновником окремий договір про невтручання у творчу роботу колективу (Львівська газета перед виборами 2006 року).

Аналіз медіа-ринку України дозволяє констатувати, що більшість провідних українських електронних та друкованих ЗМІ фактично належать кільком фінансово-промисловим групам, що справляють помітний вплив на внутрішню та зовнішню політику нашої держави. Таким чином, створюються безпосередні передумови економічного впливу на інформаційну політику відповідних ЗМІ. Не перелічуючи ці, загалом відомі, механізми, слід сказати, що зазначена проблема характерна для ЗМІ більшості країн світу, у тому числі й держав Заходу, де більшість ЗМІ належать великим корпораціям та медіа-магнатам, зокрема Руперту Мердоку у Великобританії, Конраду Блеку у Канаді, Сільвіо Берлусконі в Італії та ін.

Аналіз практики розвинених країн дозволяє констатувати, що найпоширенішими механізмами протидії можливим утискам журналістських колективів та окремих журналістів є договори про невтручання в редакційну політику між журналістськими колективами та власниками, досконале трудове законодавство, що обмежувало б можливість необґрунтованих звільнень журналістів та редакторів, змін у оплаті праці, соціальному забезпеченні тощо, а також ефективна діяльність професійних спілок журналістів та редакторів. На сьогодні в Україні зазначені механізми практично не діють, що спричинене як відсутністю ефективної судової системи, так і низькою корпоративною солідарністю журналістів та редакторів. Винятком є тільки “5-й канал”, творчий колектив якого 2004 р. уклав з власниками договір про незалежність редакційної та програмної політики.

У контексті взаємовідносин комерційних ЗМІ та їхніх власників слід ще раз наголосити на негативному впливі комерціалізації – тобто сприйняття друкованих та електронних ЗМІ власниками каналу насамперед як джерела отримання прибутку, що обумовлює цілком правомірний тиск з боку власників на адміністрацію та творчий колектив ЗМІ, який виявляється, зокрема, у зміні пріоритетів інформаційної політики ЗМІ.

90. Просвітницько-пізнавальна тематика в радійному і телевізійному мовленні.

Дослідники медій(зокрема С. Шандрук та Л. Масол) розглядають просвітницьку та пізнавальну функції одними із основних напрямків діяльності ЗМІ. Від так просвітницько-пізнавальна тематика завжди є затребуваним медіа-продуктом. Однак на українському телебаченні та радіо таки формат програм використовується недостатньо, особливо у порівнянні із зарубіжними медіями. Зокрема

Нині прсвітницько-пізнавальна тематика найширше представлена на Першиому національному. У 2011-му НТКУ зняла близько 50 документальних фільмів пізнавального спрямування - від історичних подій до подій новітньої історії, про культуру і суспільство («Чорнобиль. Політверсія», «Коростень. Бункер», проект про адронний колайдер, «Київська старовина. Світ мистецтва»), в тому числі і декілька проектів, присвячених 20-річчю незалежності України. Низку постійних програм каналу цілеспрямовано створено як пізнавальні проекти («Як це?», «Аудієнція») і як пізнавально-культурні («Театральні сезони», «Книга.UA», «Запам'ятовуй», «Народна мудрість»

Активність у пізнавальній документалістиці зберігає група «Інтер», що періодично пускає в ефір документалістику власного «07 продакшну» цикл про відомих особистостей «Легенди», «Легендарні замки України», «У пошуках Ковчега», тощо. Майже всі документальні проекти на «Інтері» та «Новому каналі» виходили в нічний час - від 23.00 до 7.00.

СТБ, що в попередні роки знімав власні цикли програм, закрили свої проекти «У пошуках істини» (формат запозичений із Searching For The Truth та російських «Искателей») та сьогодні в ефір видає тільки російську документалістику. Закриття «У пошуках істини» керівництво свого часу пояснило «вичерпаністю тем».

На решті каналів пізнавальний напрям у телевиробництві представлено максимум однією постійною програмою в ефірі, мінімум - поодинокими проектами раз на сезон. Навіть на брендову пізнавальну документалістику іноземного виробництва попит на ТБ досі був невисокий. В український ефір потрапляють програми 5-7-річної давнини, а купувати недешеві й свіжі сезони часто немає сенсу, адже глядач їх може безкоштовно знайти на файлообмінниках

Світова тенденція засвідчує, що пізнавальні проекти - прерогатива нішевих каналів,які відрізняються за тематикою і подачею хоча можуть приваблювати і універсальну аудиторію, як це притаманно для Канади, де пізнавальні проекти є продуктами для каналів загального інтересу та ряду інших країн(яких?). Зокрема, стабільно високі рейтинги мають телеканали «Discovery Channel», «Travel Channel»,«National Geographic channel» тощо.

На європейських каналах для пізнавальних документальних проектів низка телекомпаній виділяє спеціальні дні. Наприклад, на французькому France 2 це четвер, а на італійському RAI 2 - понеділок і вівторок, причому дуже рано вранці, о 6:20-6:30. На іспанському каналі TVE 1 документалістика в ефірі щопонеділка після півночі о 00:45. Натомість  на британському каналі ВВС1 пізнавальні програми теж ідуть у ранковому блоці з 9:15 до 9:45; на ВВС2 - з 11:00 до 11:45; на голландському каналі NED1 - в блоці з 9:05 до 16:15; на німецькому ZDF - з 10:00 до 11:00