
- •Державні іспити!
- •2. «Журналіст змінює професію» як метод збирання інформації.
- •6. Аудіовізуальна журналістика: синтез виражально-зображальних засобів.
- •9. Василь Стус – публіцист: речник нації та гуманістичної візії людини
- •12. Використання пошукових систем і баз даних у журналістській роботі.
- •14. Візії національного та міжнаціонального солідаризму на прикладі журналу Єжи Гедройца „Kultura” (Париж).
- •15. Габріель Гарсіа Маркес про призначення журналіста
- •16. Газета в системі сучасних змі та її типи
- •17. Діалогічні жанри в аудіовізуальному контенті.
- •19. Етика реклами в газеті, на радіо і телебаченні.
- •20. Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •1. Міжнародні
- •2. Національні
- •3. Корпоративні
- •Редакційні
- •21. Жанрові різновиди репортажу на радіо і телебаченні.
- •22. Журнал як тип періодичного видання в укр. Журналістиці.
- •25. Журналістська діяльність м.Міхновського.
- •26. Загальна характеристика Інтернет-змі в Україні.
- •27. Загальнонаціональне і регіональне телерадіомовлення.
- •28. Засоби гумору і сатири в сучасних змі.
- •29. . Засоби експресивності та їх роль у публіцистичному тексті.
- •30. Значення інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці.
- •31. І.Франко як організатор, редактор і видавець періодичних видань.
- •33. Ідея державності в українській пресі періоду визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •34. Ідея призначення України в західноукраїнській публіцистиці хх століття.
- •35. Ідея соборності в українській публіцистиці першої половини хх століття.
- •36. Іномовлення як тип міжнародного мовлення та специфіка його функціонування.
- •37. Інтерактивність як ключова характеристика мережевих видань.
- •38. Інтерв'ю та його жанрові особливості у пресі, на радіо і телебаченні.
- •39. Інформаційна культура як показник професіоналізму змі.
- •40. Інформаційні агенції України і світу (загальна характеристика).
- •41. Інфотейнмент: теорія і практичне застосування.
- •46. Критерії журналістської оцінки політичної ситуації.
- •47. Культурний синтез «Схід-Захід» у публіцистиці в. Липинського.
- •48. М.С.Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – поч. Хх століття.
- •49. Масова комунікація: суть, особливості, різновиди.
- •50. Методи збору інформації в журналістиці.
- •51. Методологія і методика стилістичного аналізу публіцистичного тексту як цілісної структури.
- •53. Мішель Монтень – фундатор жанру есе.
- •54 Мовна особистість журналіста та шляхи її вдосконалення.
- •55. Мовні засоби увиразнення журналістського тексту
- •56. Моральний тип мислення в публіцистиці (на прикладі р.Емерсона, т.Карлейля, т.Масарика, є.Сверстюка).
- •57. Мультимедійне відображення контенту у Web 2.0.
- •58. Національна ідея у публіцистиці Джузеппе Мацціні.
- •59. Національний інформаційний простір України: проблеми становлення
- •60. Національні пріоритети в телерадіожурналістській діяльності.
- •61. Нелегальні видання в Україні 60-80-их років хх століття (передумови виникнення, провідні видання, проблематика
- •62. Опишіть відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці.
- •65. Опишіть порядок проведення навчання з питань охорони праці.
- •66. Опишіть систему управління охороною праці на державному рівні.
- •67. Основні етапи роботи над журналістським твором.
- •71. Основні сучасні теорії преси (загальний огляд).
- •72. Особливості комерційної реклами
- •73. Особливості новинної телерадіожурналістики
- •74. Особливості тексту для традиційних і нових медіа
- •78.Охарактеризуйте мікроклімат виробничого середовища.
- •83. Політична культура журналіста (національний і міжнародний аспекти).
- •84. Правові норми сучасної журналістики: національний і міжнародний аспекти.
- •87. Ринципи конвергентної журналістики та професійні стандарти.
- •88. Принципи редакторського аналізу текстів.
- •89. Проблеми взаємодії засновника і редакційного колективу змі.
- •90. Просвітницько-пізнавальна тематика в радійному і телевізійному мовленні.
- •91. Професійні стандарти телерадіожурналістської творчості.
- •92. Публіцистика д. Донцова: основні ідеї та проблематика.
- •93. Публіцистика м. Хвильового у контексті літературного процесу 20-30 років.
- •94. Публіцистика о. Ольжича: ідеї і проблематика.
- •96.Публіцистика с. Петлюри: ідеї і проблематика.
- •101. Роль змі в масовізації сучасної культури.
- •103. Росія чи Європа? (пошуки геополітичної ідентичності в публіцистиці і. Франка та м. Грушевського).
- •104. Свобода слова і соціальна відповідальність журналіста.
- •105. Секретаріат редакції газети: структура і головні функції.
- •106. Соціальні мережі як інструмент роботи журналіста.
- •107. Специфіка жіночого тексту у світоглядній публіцистиці (на прикладі Світлани Алексієвич і Оріани Фаллачі).
- •108. Специфіка і функції полеміки у змі.
- •109. Специфіка роботи власного кореспондента газети, радіо і телебачення в Україні та за кордоном.
- •110. Стаття як жанр журналістики.
- •111. Стилістичні засоби в структурі журналістського тексту.
- •112. Сучасна літературно-художня періодика: проблеми та перспективи.
- •113. Сучасні змі про Шевченкову візію України.
- •115. Сучасні тенденції розвитку телерадіожурналістики.
- •116. Текст як основний об’єкт редакторського аналізу.
- •117. . Теорія порядку денного (настановчості медій) Мак-Комбса та її реалізація у практиці українських телеканалів.
- •118. Типові мовні огріхи у газетних текстах, у радіо- та телемовленні й способи їх усунення.
- •119. Українська мова як державна: проблеми функціонування в медіапросторі.
- •120. Форми цензури в змі.
- •121. Якісна преса Західної Європи: основні видання, засади діяльності.
37. Інтерактивність як ключова характеристика мережевих видань.
Інтерактивність медійна (media interactivity) — медіатексти з передбаченими авторами можливостями для прямого/живого зворотного зв'язку, діалогу з аудиторією (за допомогою телефонного, відео, супутникового чи інтернет-зв'язку, комп'ютерних і відеоігор). Гарна інтерактивність не вичерпується гіперпосиланнями і спливаючими меню - сайт повинний надавати користувачеві можливості діалогу, двостороннього обміну інформацією, як у пошукових системах, чатах, мережних іграх і ін. Тобто інтерактивні елементи дозволяють користувачеві реально відчути переваги мережі в порівнянні з іншими джерелами інформації.
Ступінь інтерактивності - це показник, що характеризує, наскільки швидко і зручно користувач може досягти своєї мети. Елементами інтерактивності є всі програмні модулі (функції сайту), за допомогою яких людина (користувач) може взаємодіяти з сайтом або іншою людиною, за допомогою цих інструментів.
Ані преса, ані радіо чи ТБ не дають людині таких можливостей вибору, такого безпосереднього відгуку, як це маємо у випадку з Інтернетом. Читачі стають СПІВАВТОРАМИ публікацій у коментарях і на форумах. Вони також мають змогу вказувати на фактичні чи мовні помилки, доповнювати, заперечувати, схвалювати чи оцінювати публікацію. Деякі коментарі можуть привернути увагу до суттєвих огріхів публікації, примусити редакцію переробити матеріал чи написати нову версію. Іноді, ці інтерактивні «танці» міняють партнерів (автора і читача) місцями, а коментар виглядає цікавішим, аніж первісна стаття. Традиційним ЗМІ з обмеженими можливостями інтерактивності або взагалі її відсутністю властива статична модель стосунків «автор -читач» з характерним однобічним впливом першого на другого.
Інтерактивність нових ЗМІ виявляється в кількох аспектах:
1. Людина - людина. Читач має розширені можливості спілкуватися з автором та з іншими читачами (е-мейл авторові, чат, форум, коментар).
2. Людино-машинний аспект можна означити в такий спосіб: користувач - машина - автор/редакція. Через лічильник відвідувачів, онлайнові опитування, реєстрацію та інші подібні інструменти автор/редакція отримує статистичну і соціологічну інформацію про характер своєї аудиторії та поведінку відвідувачів сайту, вносячи певні зміни в контентне наповнення сайту, його дизайн, систему сервісів та в редакційну політику.
3. Людина - машина - людина. Як і в попередньому пункті, відбувається автоматичний збір та узагальнення інформації спеціальними програмами, які відстежують особливості поведінки відвідувачів сайтів (обрані ними рубрики, розділи, рекламні повідомлення тощо). При цьому машина реагує на дії відвідувачів безпосередньо, автоматично формуючи підбірку або рейтинги найпопулярніших матеріалів. Сюди ж можна віднести «хмаринку теґів», де розмір ключових слів прямо залежить від кількості звертань до відповідних матеріалів. А також цілеспрямоване творення користувачем бажаного інформаційного середовища через різноманітні персоналізовані сервіси, на кшталт «Моя власна газета»: читач сам формує систему рубрик і розділів бажаної для нього інформації.