6, 19,20, 51-52, 62,63, 64, 65, 66, 70, 71, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 118, 119, 120, 121

Державні іспити!

1. «Ареопагітика» Джона Мільтона: концепція свободи преси.

Великий англійський поет і громадський діяч Джон Мільтон звернувся в 1644 р. до парламенту Англії з памфлетом на захист свободи слова. Цей текст увійшов в історію ліберальної думки під назвою “Ареопагітика” (“Промова до англійського парламенту про свободу преси”). Твір був написаний у 1644 р. – через рік після запровадження попередньої цензури, але його задум виник наприкінці 30-х рр. ХVІІ ст., напередодні початку революції в Англії. У гострому публіцистичному творі Мільтон безпосередньо звернувся до британського парламенту (ареопагу) з вимогою скасування попередньої цензури, що стримує розвиток думки, порушує духовно-інтелектуальну спадковість поколінь, вражає “безсмертя раніше життя”. Свобода слова та друку, на думку Дж. Мільтона, є необхідною умовою існування республіканського державного ладу, заснованого на розумних початках і справедливості. Ідеї морального вибору, цінності людської особистості, свободи її пізнавальних можливостей і шляхів самовираження через слово посідають істотне місце у памфлетах Мільтона. На його думку, людині раніше усяких пільг потрібно право вільно набувати знання, вільно говорити і вільно судити про низи згідно із своїми переконаннями. Знищити хорошу книгу – те ж саме, що вбити хорошу людину; таким чином, хто вбиває людину, вбиває розумну істоту. Але той, хто знищує друковане слово, твердив автор “Ареопагітики”, вбиває розум і справедливість. Адже хороша книга – це життєдайна кров високого розуму. Щоправда, не можна заперечувати і той факт, що, борячись за свободу преси, Мільтон визнає і певні обмеження, що стосуються насамперед його ідеологічних опонентів. “Ареопагітика” відіграла велику роль у боротьбі за конституційно-монархічні та республіканські свободи в період XVІІ ст. Коли ж після страти короля Карла І (1649 р.) європейська феодально-клерикальна реакція перейшла в наступ проти конституційних монархістів і республіканців, у тому числі й за допомогою численних трактатів і памфлетів, Дж. Мільтон опублікував знамениту декларацію “На захист   англійського народу”, а в 1654 р. виступив з другою декларацією “На захист англійського народу вдруге”. «Ареопагітика. Мова про свободу друку від цензури, звернена до парламенту Англії ».

Пуританин Мільтон переконаний, що Бог встановив у світі рівність добра і зла, надавши їх на вибір людині. Він сам вибирає між ними, і тим цінніше вибір людини на користь добра.

«Коли Бог дав йому розум, він дав йому свободу вибору, бо розум - це вибір», - пише Мільтон.

Не існує монополії на істину і розуміння. Вони «не є товарами, які потрібно монополізувати і продавати відповідно з квитками, статутами і стандартами», - переконаний Мільтон. Навіть єретик може бути правим у своїй істині.

Істина розбита на безліч частинок. У неї багато форм, і неможливо звести їх в одну. «Ми до цих пір не знайшли їх всіх», - пише Мільтон. - «І не знайдемо їх до другого пришестя Господнього».

Істина «не потребує цензури, щоб восторжествувати», - переконаний Мільтон. Необхідно просто дати їй простір, «і не зв’язувати її, коли вона спить».

Добро і зло нероздільні. «Знання про добро переплетено зі знанням про зло», - пише Мільтон. Праця нашої душі полягає в тому, щоб розпізнати їх.

Громадянська свобода полягає у вільному висловленні думок і невдоволення людей. «Бог зробив людину вільною і поклав перед ним спокусливий його предмет», - вважає Мільтон. - «Свобода - нянька всіх великих думок». Вона просвічує уми, «подібний до впливу неба».

Держава не в змозі регулювати всі думки своїх громадян: «молоді, чоловіків і жінок разом узятих». Воно не має права вирішувати, що потрібно обговорювати, а що ні. «Держава буде моїм правителем, але не моїм критиком», - переконаний великий поет. - «Воно може помилятися у виборі свого цензора, як і цензор може помилятися в автора».

Завдання держави - не створення утопії на землі, а мудре управління у світі зла, в якому ми перебуваємо.