8

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ та продовольства УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет механіки та енергетики

Кафедра експлуатації та технічного сервісу машин ім. проф.. О.Д. Семковича

ТЕХНОЛОГІЧНі ПРОЦЕСи та

машиновикористання В РОСЛИННИЦТВІ

Методичні рекомендації

до виконання лабораторної роботи:

"Обгрунтування технологічного процесу сівби сільськогосподарських культур, складу, режимів роботи агрегатів та комплексів"

студентами факультету механіки та енергетики

денної форми навчання за напрямом підготовки

“Процеси, машини та обладнання агропромислового

виробництва" 6.100102 "бакалавр"

Л Ь В І В 2010

Рекомендовано до друку

методичною комісією

факультету механіки та енергетики протокол № 22 від 20.05.2010р.

Укладачі: к.т.н., доц. Кузенко Л.М.

Рецензенти: к.т.н., Р.І. Паславський

Відповідальний за випуск: к.т.н., в.о. проф. Чухрай В.Є.

Лабораторна робота №2 обгрунтування технологічного процесу сівби сільськогосподарських культур, складу, режимів роботи агрегатів та комплексів

1. Мета роботи: Навчитись обґрунтовувати технологічний процес посіву сільськогосподарських культур та забезпечувати ефективне використання комплексу машин.

2. Тривалість заняття – 4 академічні години.

3. Обладнання робочого місця: плакати, інструкції, нормативні та довідкові матеріали, комп’ютер з програмним забезпеченням.

4. Місце проведення заняття: лабораторія проектування технологічних процесів в рослинництві кафедри експлуатації та ТС машин.

5. Загальні положення

Своєчасність виконання сівби (садіння) сільськогосподарських культур тісно пов’язана з ефективним використанням технічних можливостей посівних агрегатів та всього посівного комплексу машин, який складається з таких ланок:

- підготовки ґрунту під посів;

- підготовки й транспортування насіння;

- підготовки й транспортування добрив;

- сівби насіння та внесення добрив у ґрунт.

Ефективне використання технічних можливостей сільськогосподарської техніки можливе при максимальному завантаженні всіх ланок, потоковості і високій надійності технологічного процесу, всього комплексу (системи), які характеризуються відповідними показниками .

Не менш важливе значення має визначення оптимальних строків проведення посівних робіт, обґрунтування агротехнічних вимог до процесу та методів контролю виконання всіх видів робіт по підготовці та проведенню посіву.

Обґрунтовані агротехнічні вимоги, склад і режими роботи агрегатів, заходи з підготовки агрегатів і поля до роботи, організацію їх роботи на полі, вибрані показники якості операції і методи їх контролю складають технологію виконання операції сівби (садіння) сільськогосподарських культур.

6. Методика виконання роботи

6.1. Для визначення складу і продуктивності за годину змінного часу посівного агрегату на базі заданого трактора розраховують максимально можливу кількість сівалок в агрегаті за формулою

, (2.1)

де Р_Т – сила тяги трактора, kH, що визначена за методикою, представленою в лаб. роб. №1 в процесі розрахунку ф.(1.3);

_Т - ступінь використання тягового зусилля (рекомендується приймати у межах 0,85…0,95);

k_v - сумарний питомий опір робочих машин і зчіпки (рекомендується приймати k_v = 2,2…2,4 кН/м);

в_с - ширина захвату сівалки, м.

Фактичну кількість сівалок в агрегаті (n_c) приймають, округлюючи значення розрахункової кількості в меншу сторону до цілого числа.

Визначають фронт захвата зчіпки

, (2.2)

Відповідно до отриманих значень по довіднику визначають марку зчіпки з уточненим фронтом захвату відповідно до її технічної характеристики.

Продуктивність агрегату за годину змінного часу визначають за формулою

, (2.3)

де  - коефіцієнт використання часу зміни, який визначають із залежності

, (2.4)

де τ_н – непродуктивні затрати часу, за умови, що при сівбі вони в середньому складають 35%.

6.2. Склад машинно-тракторного агрегату для передпосівного обробітку ґрунту рекомендується скомплектувати на підставі вихідних даних завдання (заданої марки трактора), а також сільськогосподарських машин, що входять до шлейфу цього трактора. Це можуть бути, як комбіновані машини (Європак Б 622, КАПП-6, АПБ-6, КПЗ-9,7, КГ-8, КГ-40, ВАК3,6, РВК5,4, АКП2 та інші), так і складений комбінований агрегат.

Визначають робочу передачу трактора на підставі рекомендованих агротехнічно допустимих швидкостей (за методикою представленою в лаб. роб. №1).

Коефіцієнт використання часу зміни при виконанні операції передпосівного обробітку ґрунту приймають за рекомендаціями рівним 0,75…0,80 (менші значення для широкозахватних агрегатів).

На підставі наведених вище даних і розрахункової формули орієнтовно визначається продуктивність агрегату для передпосівного обробітку ґрунту за годину змінного часу за формулою (1.13) з уточненням значення робочої швидкості V_р за формулою (1.3).

Необхідну кількість агрегатів на кожній з операцій визначають за ф. (1.51).

6.3. Визначають структурний і кількісний склад ланки підготовки, транспортування і завантаження насіння.

Доведене до кондиції посівного стандарту насіння завчасно, але не пізніше, ніж за 2-3 тижні до сівби обробляють хімічними препаратами проти шкідників і хвороб. Для цього використовують протруювачі ПС-30, ПС-10А, ПСШ-5, а також комплекси для протруювання та інструкції КПС-10 і КПС-40.

Необхідно розраховувати кількість посівного матеріалу (насіння) та протруювачів, враховуючи їх продуктивність за годину експлуатаційного часу (для насіння пшениці): ПС-30-15, ПС-10А-10, ПСШ-5-3, КПС-10-5, КПС-40-20.

Для завантаження насіння в транспортні засоби використовують протруювачі ПС-30 і ПС-10А, комплекси КПС-10 і КПС-40, а також зернонавантажувач ЗМ-60А та інші машини, зокрема зерноочисні.

Кількість таких завантажувальних засобів визначають, виходячи з їх продуктивності за годину змінного часу і кількості висіяного за цей же час насіння.

Кількість завантажувачів сівалок насінням визначають за такою формулою

, (2.5)

де Т_ц - час циклу автозавантажувача, хв;

t_с - час спорожнення насіннєвого ящика сівалки, хв.

Час циклу автозавантажувача (в хв) розраховується за формулою

, (2.6)

де L - відстань від зерносховища до поля, км; (вихідні дані);

V_a - середньотехнічна швидкість руху автозавантажувача, км/год (при русі по польових дорогах V_а= 20…25 км/год);

t_з - час завантаження насіння в автомобіль, хв; (Додаток 28);

t_зв - тривалість зважування зерна, хв. На підставі хронометражних спостережень можна прийняти t_зв=2 хв;

t_n - час переїзду автонавантажувача від одного посівного агрегату до іншого, хв; Визначають відповідно відстані між місцями заправок сівалок по одну сторону поля в залежності від довжини технологічного шляху посівного агрегату (L_с) та тривалості ходки автозаправника ( показати на схемі);

t_a - час завантаження посівного агрегату, хв (за даними хронометражних спостережень час завантаження однієї сівалки зерном становить близько 1,5 хв);

n_a - кількість посівних агрегатів, які можуть бути заправлені, з бункера завантажувача:

(2.7)

де V_б - місткість бункера автозавантажувача, м³ (приймають за довідковими даними, 4 м³);

V_я - місткість насіннєвого ящика сівалки, м³ (Додаток 7, табл.7.9).

n_с - кількість сівалок в агрегаті.

Час спорожнення насіннєвого ящика зернової сівалки знайдемо за формулою:

(2.8)

де L_с - шлях спорожнення ящика сівалки, м;

V_р - робоча швидкість руху посівного агрегату, км/год.

Шлях спорожнення насіннєвого ящика сівалки визначається за формулою

,м (2.9)

де γ_з - насипна маса зерна, кг/м³, для озимої пшениці приймаємо γ_з =780-820 кг/м³;

λ - коефіцієнт заповнення і спорожнення сівалки насінням (λ = 0,85-0,90);

g_н - норма висіву насіння, кг/га; (вихідні дані).

Підставивши значення величин у формулу (2.7), знайдемо необхідну кількість автозавантажувачів.

6.4. Визначають техніко-економічні показники роботи посівного агрегату, використовуючи методику п.6.2 лаб.роб №1.