М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольних та самостійних робіт з дисципліни

“Технічне нормування та оплата праці в будівництві”

Харків 2009

ВСТУП

Методичні вказівки присвячені актуальним питанням технічного нормування та оплати в будівництві, на яких базуються усі основні розрахунки при проектуванні виробництва.

Мета роботи-здобуття студентами практичних навичок технічного нормування праці, визначення величин будівельних норм та заробітної плати.

Склад задач відповідає програмі викладання дисципліни і відображений в таблиці “Розподіл контрольних модулів”.

Методичні вказівки побудовані за модульним принципом, який дозволяє засвоїти теоретичний матеріал та оволодіти практичними навичками поетапно.

Модульне формування забезпечує ефективний контроль знань студентів, здатність самостійно виконувати завдання. Контрольні модулі передбачають видачу особистого варіанта завдання кожному студенту, однакову методику розрахунків, отримання різних результатів, які потребують особистих висновків та рекомендацій до їх рішення. Кожна робота, як правило присвячується окремому розділу (модулю), або темі курсу і містить одне або декілька завдань, які обєднані загальним результатом. Вона включає тему, завдання, вихідні дані, вказівки до виконання.

Варіанти завдання слід вибирати за останньою або передостанньою цифрами номера залікової книжки, або іншим шляхом (за вказівками викладача), визначаються значенням (N).

Контрольна робота, яка виконується студентами заочного факультету оформляється наступним чином:

• титульний аркуш з назвою теми, кафедри, виконавця і викладача;

• завдання за варіантом;

• опис, розрахунки, результати;

• аналіз і висновки;

• література.

Відповідно до робочої програми по даній дисципліні передбачається обсяг роботи, годин (табл1):

Всього: 80 годин.

У тому числі:

• з викладачем: 1. Лекцій-14 години;

  2. Практичних занять - 14 години;

• самостійних робіт-52 години.

Кількість модулів у семестрі визначається робочою програмою на поточний учбовій рік.

Таблиця 1 Розділ контрольних модулів за темами дисципліни

№	Теми	Лекції	Практичні	Контрольні модулі	Самостійна робота
1	2	3	4	5	6
1	Теоретичні основи технічного нормування	1	1	М1	4
2	Методи проведення нормативних досліджень	2	1	М2 (з)	6
3	Проектування норм витрат праці робітників (синтез норм)	2	2	М3 (з)	4
4	Проведення нормативних досліджень методом фотообліку	2	2	М4 (з)	6
5	Обробка нормативних досліджень	2	2	М5	6
6	Проектування норм машинного часу	1	1	М6	4
7	Методи нормативних досліджень	1	1	М7	6
8	Норма чисельності робітників	1	1	М8 (з)	4
9	Система оплати праці	1	1	М9 (з)	6
10	Планування праці та заробітної плати	1	2	М10 (з)	6
	Усього	14	14		52

(з) Виконується студентами заочного факультету.

Завдання 1 до теми: “Теоретичні основи технічного нормування”

Розрахувати бальну оцінку важкості праці, ступені стомлення, працездатності, привести графік працездатності впродовж робочої зміни.

Вихідні дані:

1. Склад робочого процесу вибирається згідно з завданням викладача на підставі РЕКН. Наприклад: улаштування покриттів із паркету.

2. Елементи умов праці:

• висока або низька температура приміщення;

• високий або низький ритм праці;

• запиленість;

• точність виконання робіт;

• погодні умови;

• висотні або підземні роботи.

3. Оцінка важкості елемента праці здійснюється за п’ятибальною шкалою.

Порядок виконання

1.Інтегральна оцінка важкості праці (I_ПР) на робочому місці визначається за формулою:

,

де: Х_О^max - елемент, який одержав найбільшу кількісну оцінку у балах;

- сума кількості оцінки біологічно-активних елементів, виключаючи X _о^max балів;

n - кількість елементів умов праці.

Важкість праці визначається окремо по кожній операції робочого процесу. Кількість балів визначається студентом самостійно від одного до п’яти балів.

НАПРИКЛАД, коли робота здійснюється в тяжких умовах: висока температура, вимоги до якості тощо, визначаємо – 5 балів.

2. За допомогою інтегрального показника важкості праці визначається вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку розраховується ступінь стомлення (В) людини за формулою:

,

де : 15,6 та 0,64 – коефіцієнт регресії.

3. Працездатність є величина, яка протилежна стомленню, тобто

R = 100 – В

4. Графік працездатності людини впродовж зміни відображається у системі координат: по осі абсцис – робочий час, включаючи перерву на обід; по осі ординат - на відсоток працездатності.

Слід урахувати нерівномірність навантаження впродовж зміни: час початку робіт, стійка робота, зниження працездатності перед перервою і в кінці зміни.

5. Проаналізувати результати розрахунків, зробити висновки про задовільність навантаження робочого, внести рекомендації до поліпшення умов праці.

Література: 1,2

Завдання 2 до теми: “Методи проведення нормативних досліджень циклічних процесів”

Визначити норму часу виконання роботи на підставі даних хронометражного ряду. Визначити коефіцієнти оперативної та продуктивної роботи.

ВИХІДНІ ДАНІ:

1. Хронометражний ряд результатів вимірів часу виконання роботи у вигляді:

n	1 2 3 4 5 6 7 8 ….
tі	а1 а2 а3 а4 а5 а6 а7 а8 ….

де: а_j – задаються викладачем, або визначаються самостійно шляхом вимірів часу виконання роботи.

2. Нормативні значення коефіцієнта стійкості:

а) К_ст ≤ 1,3 – стійкий ряд;

б) 1,3 ≤ К≤ 2 – необхідно очищати ряд

в) К > 2 – нестійкий ряд .

3. Час допоміжної (t_ДОП.), підготовчо-заключної роботи (t _П.З.) та час обслуговування (t _ОБС.) складають відповідно – 5%, 10% та 15% від часу оперативної роботи (t_o).

4.Час проведення досліджень Т = t _і^max =a_i^max.

Порядок виконання

Обробка нормативного ряду містить наступні етапи:

1. Групування усіх значень дослідження за видами процесів.

2. Вибірку по кожному елементу рядів величин, які одержані.

3. Аналіз і основну чистку рядів шляхом виключення значень, які не належать дослідженим нормалям.

4. Перевірку рядів за допомогою математичних методів оцінки.

5. Визначення середніх значень з очищених рядів.

При очищенні рядів від випадкових значень, слід визначити коефіцієнт стійкості ряду за формулою:

,

де: t _і^max, t _і^mіn - максимальне та мінімальне значення у ряду.

У тому випадку, коли К_ст = 1,3 – ряд є стійкий і його не треба очищати.

Коли 1,3 ≤ К_СТ =2 необхідно застосувати метод граничних значень: коли К_СТ > 2 – застосувати метод визначення відносної середньої квадратичної помилки середнього значення ряду.

1. Перевірка ряду за способом граничних значень

Сутність способу полягає в тому, що порівнюють найбільш різні значення у ряду з тими, які є допустимими, а також вирішення питання можливості залишити це значення у ряду.

Спочатку визначають найбільші та найменші значення у ряду, які є допустимими за формулою:

, (1)

, (2)

де: ∑а_і – сума усіх значень ряду;

n – число значень у ряду;

а ₁ – найменше значення;

а _n - найбільше значення,

К_lim – коефіцієнт, який залежить від числа значень у ряду (визначається за даними таблиці 2).

Таблиця 2 Залежність коефіцієнта К_lim від числа значень у хронометражному ряді

Число значень у ряду	К lim	Число значень у ряду	К lim
4 5 6 7-8	1,4 1,3 1,2 1,1	9-10 11-15 16-30 31-50	1 0,9 0,8 0,7

2. Перевірка від способу відносної середньої квадратичної помилки

Для цього потрібно визначити фактичну помилку ряду, а потім порівняти її з допустимою величиною помилки.

Фактичну і відносну середньоквадратичну помилку (П_Ф) визначаємо за формулою:

(3)

Максимально допустима помилка складає не більше ніж 10%.

Після перевірки ряду за формулами 1,2 або 3 здійснюється аналіз і приймається рішення про очищення ряду: виключення значень, які не відповідають допустимим. Потім процес перевірки і очищення триває доки К_ст не задовольнить умові: К_ст   ≤ 1,3.

3. Для кінцевого ряду (стійкого) визначаємо час оперативної роботи (норма часу) як середньоарифметичне значення:

4. Коефіцієнт оперативної роботи:

5. Коефіцієнт продуктивної роботи:

Література: 2,3