Лабіринтит

Етіологія і патогенез

Етіологія- усі види ото генної мікрофлори,що являється в середньому вусі при гострому і хронічному гнійному запаленні. Істотну роль відіграє реактивність організму. При гострому отиті або загострені хронічного середнього отиту кільцева зв’язка основи стремена і вторинна мембрана вікна завитки під впливом ексудату набухають,стають проникними для токсинів,внаслідок чого усередині лабіринту відбуваються зміни за типом дифузійного серозного лабіринту. При хронічному гнійному середньому отиті з карієсом або холестеамою формується фістула в кістковій капсулі лабіринту. Найчастіше вражається ампула латерального напівкруглого каналу. Фістули можуть бути одиничними або множинними,зазвичай вони вкриті захисним грануляційним валом,тому такі лабіринти називають обмеженими.

Класифікація

За станом слухової функції розрізняють наступні форми:

1. Тимпанальну,коли порушення слуху спостерігається тільки на рівні змін звукопроведення;

2. Змішану,коли порушення слуху відбувається за провідним типом з елементами змін звукосприйняття;

3. Кохлеарну,коли переважно порушено звукосприйняття.

За І.Б.Солдатовим і співав.(1980р.)

1.за етіологічним фактором:

А)неспецифічні

Б)специфічні(туберкульозний,сифілічний).

2.за патогенезом

А)тимпаногенні(отогенні);

Б)менінгогенні;

В)гематогенні.

3.за протіканням і виразністю клінічних проявів:

А)гострі

Б)хронічні(явні,лерентні)

4.за довжиною запального процесу:

А)обмежені

Б)дифузійні

5.за патоморфологічною характеристикою:

А)серозні

Б)гнійні

В)некротичні

Лікування

Комплексне консервативне і хірургічне. Медикаметозна терапія спрямована на зменшення внутрішньолабіринтного тиску, попередження переходу серозного запалення гнійне і розвитку ото генних внутрішньочерепних ускладнень(призначають дегідратаційні,антибактеріальні(захищені пеніциліни,макроліти(Роваміцин),фторхінолони(Таванік)і дезінтоксикаційні засоби). Хірургічне лікування полягає в елімінації осередку в середньому вусі(антромастоїдотомія або радикальна операція).

Етіологія

1.Подразники:

• Інфекційно-токсичні(бактерії: стрептококи, стафілококи; віруси: аденовіруси, вірус грипу);

• Термічні(переохолодження);

• Хімічні(тютюновий дим,гази,алкоголь,виробничі пари);

• Інкорпоративні радіонукліди.

ІІ.фактори, що сприяють: розлади носового дихання(скривлення носової перегородки, риніти, синуїти, аденоїдні вегетації).

ІІІ.Хвороби інших органів і систем:

• Хвороби крові;

• Захворювання печінки;

• Загальні інфекційні захворювання

Патогенез

Судинні реакції при переохолодженні(спазм,розширення,парез)призводять до порушення тканевого обміну,життєдіяльності клітин. Знижується проліферація ,фагоцитарна активність і продукція антитіл,послаблюється загальний і місцевий імунітет. Підсилюється розмноження мікроорганізмів,і токсиноутворення. Відіграє роль і порушення нервової системи.

Патологічна анатомія

Інфільтрація слизової оболонки глотки дрібноклітинними елементами, вини кнення набряку й гіперемії,збільшення продукції секрету,набряк лімфоїдних фолікулів,їхнє злиття у великі гранули. Інфільтрація й набряк лімфоїдних фолікулів бічних валиків глотки.

Клініка

Cуб`єктивні симптоми: легке нездужання , незначне підвищення температури тіла, дискомфорт у глотці(почуття дертя, печіння, стороннього предмета,кашель). Біль при ковтанні слини(«порожній ковток»), можливий і під час їжі(ковтанні їжі), іноді іррадіація болю у вухо.

Обєктивні симптоми: гіперемія й набряк слизової оболонки задньої й бічної стінок глотки, піднебінної завіски,язичка. На задній стінці шлотки збільшення й почервоніння лімфаденоїдних гранул(«гранульований фарингіт»), на бічних стінках-«бічний ларингіт». При виражених формах-регіонарний лімфаденіт.

Діагностика

Скарги,анамнез,об’єктивне дослідження стану хворого,дослідження ЛОР-органів. Загальноклінічне обстеження,рентгенографія придаткових пазух носа,бактеріологічне,цитологічне дослідження. Огляд за допомогою ендоскопічних апаратів.

Диференційний діагноз

Загальні інфекційні захворювання,сифіліс,у дітей гонорейний фарингіт.

Лікування

Дієта. Виключення алкоголю,паління. Полоскання:розчин календули, хлорофіліпту, гівалексу, ектерицид. Інгаляції теплих лужних і антибактеріальних розчинів. Змазування глотки йод гліцерином. При порушеннях загального стану-антибіотики:захищені пеніциліни, макроліти(Роваміцин),фторхінолони(Таванік);сульфаніламіди,антигістамінні препарати(Телфаст),ацетилсаліцилова кислота,інтерферон. Фалімінт або фарингосепт під язик.