5. Охорона праці і техніка безпеки

5.1. Організація охорони праці

Охорона праці – це система законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку, збереження|зберігання| здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Закон “Про охорону праці” був прийнятий 14 жовтня 1992 року, з доповненнями в 2004 році. Він складається з 9 розділів і 44 статей. Законом передбачено, що власник підприємства, приймаючи на роботу працівника, зобов'язаний навчити безпечним методам праці, надати справне і безпечне устаткування, індивідуальні засоби захисту, забезпечити електробезпеку, нормативний мікроклімат, забезпечити роботу вентиляційних систем і тому подібне А в разі невиконання цих положень, винні керівники підприємства можуть бути притягнуті до наступних видів відповідальності: адміністративної, дисциплінарної, матеріальної і кримінальної. Законом передбачено, що управління охороною праці здійснюють: Кабінет Міністрів України, Державний комітет України з нагляду за охороною праці, міністерства і відомства, місцева Державна адміністрація.

Законодавство про працю регулює трудові відносини всіх робітників|робочих| і службовців з|із| адміністрацією підприємств і установ, сприяє зростанню|зросту| продуктивності праці, підвищенню ефективності суспільного|громадського| виробництва, зміцненню трудової дисципліни.

Законодавство про працю складається з Основ законодавства України про працю, видаваних відповідно до них інших актів трудового законодавства,” Кодексу Законів про працю” і інших актів законодавства України.

„Кодекс Законів про працю України складається з 265 статей. Остання редакція затверджена Указом Президента України 18 листопада 2004 року.

Є|наявний| типове положення|становище| про службу охорони праці, затверджене Державним комітетом з нагляду за охороною праці. Відповідно до цього положення|становища|, на підприємстві розроблено «Положення|становище| про службу охорони праці на підприємстві». Якщо на підприємстві працює 50 і більше осіб (до 500), то має бути посада інженера з охорони праці. Інженер з охорони праці очолює службу, проводить вступні інструктажі для вперше прийнятих|поступили|, доводить нормативні акти з охорони праці до тих, що працюють, погоджує|узгоджує| інструкції з охорони праці, бере участь в складанні заходів щодо охорони праці, проводить перевірку стану|достатку| охорони праці у всіх цехах і відділеннях|відокремленнях|, перевіряє своєчасність проведення інструктажів на робочих місцях|місце-милях| і інші положення|становища|, викладені в посадовій інструкції.

Для всіх працюючих і ІТР на всіх підприємствах і в організаціях, незалежно від характеру і ступеня|міри| небезпеки виробництва, стажу, кваліфікації і досвіду|досліду|, а також для осіб|лиць|, прибулих на підприємство для проходження виробничої практики, проводяться інструктажі.

Існує п'ять видів інструктажів:

1. Вступний інструктаж проводитися фахівцем з охорони праці в спеціально відведеному приміщенні|помешканні| згідно|згідно з| програми, розробленої відділом охорони праці зі|із| всіма працівниками, тільки що прийнятими на роботу (тимчасово або постійно), не залежно від їх освіти|утворення|, стажу роботи або посади. Відповідні записи робляться|чинять| в журналі|часописі| з техніки безпеки і документа прийняття|приймання| на роботу.

2. Первинний інструктаж проводиться безпосередньо керівником робіт на робочому місці|місце-милі| перед початком роботи із|із| вперше|знову| прийнятим працівником або працівником, який виконуватиме нову для нього роботу.

3. Повторний інструктаж проводить безпосередньо керівник робіт на робочому місці|місце-милі| зі|із| всіма працівниками: на роботах з|із| підвищеною небезпекою – один раз в квартал, на інших – раз на півріччя.

4. Позаплановий інструктаж проводиться безпосередньо керівником робіт при проведенні у дії нових або замінених актів про охорону праці; при зміні технологічного процесу, заміні устаткування|обладнання|; при порушенні працівником нормативних актів, що може привести до травми або аварії; на вимогу працівника органу Держнагляду при виявленні недостатнього знання працівником вимог охорони праці.

5. Цільовий інструктаж проводить безпосередньо керівник робіт з|із| працівниками при виконанні разових робіт, не пов'язаних безпосередньо з основною роботою; при ліквідації аварій або стихійного лиха; при виконанні робіт, що оформляються нарядом|вбранням| допуском|допущенням|; в разі|у разі| проведення екскурсії.

На підприємстві, з метою забезпечення своєчасного виконання заходів щодо охорони праці і пожежної безпеки, а також дотримання вимог нормативних документів при повсякденній експлуатації устаткування|обладнання|, машин, установок, будівель, споруд|споруджень| і правил безпечної організації виробництва здійснюється оперативний контроль. Він складається з триступеневого|триступінчастого| контролю, що проводиться на підприємстві, і періодичного, що проводиться вищестоящою організацією.

Триступеневий|триступінчастий| контроль є|з'являється| адміністративно-суспільним|громадським|, оскільки|тому що| проводиться адміністрацією підприємства спільно з|із| профспілковою організацією:

I ступень - перед початком роботи, кожної зміни|, начальник зміни (майстер|мастер-штамп|) перевіряє стан|достаток| охорони праці в своїй зміні: справність устаткування|обладнання|, наявність спецодягу, електробезпека, роботу вентиляційних систем і так далі

II ступень - щонеділі|щотижня| начальник цеху разом з цеховим комітетом профспілки перевіряють стан|достаток| охорони праці у всіх змінах цеху, збирає нараду і приймає заходи по усуненню недоліків|нестач|.

III ступень - щомісячно керівництво підприємства і профспілковий комітет перевіряють стан|достаток| охорони праці, техніку безпеки і промсанітарію| у всіх цехах і підрозділах.

Результати перевірки розглядаються|розглядають| на нараді у директора або головного|чільного| інженера, на якому обговорюються конкретні заходи по усуненню виявлених порушень і намічаються заходи щодо подальшого|дальшого| поліпшення|покращання| умов праці.