Підготовка проекту резолюції

Резолюція складається з одного, досить довгого, але тим не менше цілісного речен­ня, розділеного на пункти і підпункти.

Проект резолюції повинен бути надрукований у форматі, що відповідає офіційним вимогам, з нумерацією кожного рядка. Резолюції повинні ділитися на вступні і нормоустановчі розділи. При підго­товці резолюції краще почати з викладу нормоустановчих статей. Як тільки ви виріши­ли, до яких дій повинна вдатися ООН, чи якого погляду повинна дотримуватися ця ор­ганізація, ви можете повернутися до вступу. Він повинен складатися з викладу пробле­ми, аргументів і обґрунтування закликів, що містяться в нормоустановчих статтях. Важливо передбачити, щоб нормоустановчі статті ґрунтувалися тільки на тих вислов­леннях і тих закликах до дій, інформації та аргументах, які наявні у вступі.

Оскільки питання запозичуються зі справжнього порядку денного ООН і оскільки багато тем обговорювалися уже багато років не тільки в ООН, але й в МООН, делегати можуть використати резолюції ООН не тільки як джерело інформації, але й як джере­ло запозичення статей і фраз, тому що вони чітко і точно формулюють їхню політику. Хоча загалом немає нічого поганого у запозиченні фраз із попередніх документів, деле­гати повинні остерігатися сліпого копіювання цілих розділів резолюцій без глибокого розуміння того, що в них написано, не перевіривши зміст на точність викладу.

Написання власного проекту резолюції має свої очевидні переваги. Вам буде наба­гато легше захищати і обговорювати ідеї, висловлені Вашими власними словами або мо­вою, зрозумілою для інших делегатів. Будь-які нечіткі висловлювання чи неточності, можливо, будуть скориговані під час лобіювання чи процесу об'єднання текстів.

Дискусії щодо проекту резолюції, які відбуваються на конференції, повинні зосе­реджуватися на значенні ключових термінів резолюції та на доцільності вирішення про­блеми у спосіб, найприйнятніший для зацікавлених сторін і для міжнародного співтова­риства, яке повинно підтримувати резолюцію. Таким чином, усі проекти резолюцій, що надходять до рад, комісій, комітетів чи до спеціальної конференції, привернуть увагу делегатів під час лобіювання також завдяки зусиллям президента чи головуючого, які скличуть спеціальні засідання для процесу об'єднання текстів. Загалом резолюції повинні мати узгоджувальний характер і тільки у деяких випадках містити осуд. Резолюції мають об'єднувати сторони у діалозі і стимулювати взаємний інтерес до переговорів і компромісів для загального блага.

Резолюції повинні складатися і випробовуватися через дискусії з іншими делегата ми-колегами та вчителями ще до конференції і з союзниками — під час лобіювання. Основна мета — сформулювати резолюцію, яка викладає позицію вашої делегації і викликає підтримку з боку інших. Делегат не повинен нехтувати позицією країни в процесі переговорів, проте йому не слід також уникати і компромісів, якщо кінцевий результат є однаково вигідним для сторін переговорів.

Оформлення резолюції

При підготовці резолюції важливо звернути увагу на заголовок документа — він по­винен бути на кожній сторінці:

ЗІБРАННЯ: назва зібрання, а в разі потреби — й підкомісії ПИТАННЯ: питання, про яке йдеться в резолюції

Необхідно також вказувати предмет резолюції, тобто назву зібрання великими літе­рами, після чого ставиться кома.

Окрім того, слід враховувати наступні вимоги до тексту резолюції:

вступне слово чи формулювання кожної статті підкреслюється;

між усіма статтями робиться пробіл;

рядки тексту пронумеровані;

кожна нормоустановча стаття пронумерована;

підстатті позначаються літерами — а,b,с тощо;

акроніми та абревіатури подаються повністю, коли вони зазначаються в резолюції вперше;

назви навчальних закладів у резолюції не вказуються.

Кожна сторінка резолюції має бути пронумерована.