1.5. Розвиток об’єктної технології програмування (1992–2002)

Цей період історії ТП характеризувався появою та розвитком об’єктна-орієнтованого підходу (ООП) Г.Буча та мережі Інтернет. А для нас ще розвал СРСР, утворення незалежної України і п'яти інститутів в Кібцентрі, включаючи Інститут програмних систем НАН України.

Одним з головних напрямків інституту стала ТП и програмна технологія. Незабаром у 1993 р. була сформована «Тенденція розвитку технології програмування 90–х» (Андон П.І., Лавріщева К.М., УСиМ, 1993, № 3, с.22–29). У цій статті з точки зору врахування результатів дослідження ТП в колишньому СРСР і за кордоном SE були сформульовані такі перспективні напрями ТП:

– застосування ООП у процес проектування ПС;

– розробка комп'ютерній технології проектування ПС засобами CASE-систем (систем автоматизації з попереднього періоду);

– вивчення теорії придбання знань про об'єкти і функції у вигляді КПВ;

– стандартизація методів інтеграції ПС;

– розробка нових підходів з подання інтерфейсу;

– інженерія якості і підходи з досягнення надійності ПС.

Оцінюючи на сьогоднішній день позначені напрями можна сказати, що в Україні вони активно розвивалися в рамках фундаментальних проектів ІПС НАН України (1998–2011). Основним досягненням окремих проектів інституту – теорії та методології ООП до завдання предметної області об'єктами і відношеннями між ними. Об'єкти–методи об'єднуються в класи і підкласи, члени яких можуть успадковувати властивості інших об'єктів і бути поліморфними. При реалізації зв'язків між об'єктами задавалася за допомогою оператора віддаленого виклику RPC і мови опису інтерфейсного посередника. У ньому задаються дані для передачі іншому об'єкту та операції звернення до готових методам застосувань на сервері. Апарат ООП є більш високим рівнем проектування, розробки та інтеграції різних програмних об'єктів в розподіленому середовищі типу клієнт-сервер. Це середовище включає механізми реалізації та об'єднання різнорідних об'єктів в Sun Microsystems. На цей період була розроблена передова технологія побудови розподілених систем, об'єкти якої зберігаються на сервері, а звернення до них здійснюється засобами RPC і мовою опису інтерфейсів у клієнті.

Реалізація ООП. На той час ООП займалися всі, він приваблював всіх своєю математичної спрямованістю. Перша системна підтримка об'єктної моделі була виконана в системі CORBA групи OMG (Object Managerment Group). Аспекти реалізації ООП були реалізовані в системах СОМ, DCOM, DSOM. Головним способом взаємодії різних об'єктів в системі CORBA була мова IDL. Вона вперше реалізована і використовується брокером об'єктних запитів ORB CORBA для встановлення зв'язків між різномовними об'єктами в розподілених системах, які описуються мовами (С + +. Java, Smailtalk, Cobol, VSC + +, ADA та ін.), зв'язки між якими задаються мовою IDL. Дана методологія описана нами в монографії (1997) «Методи інженерії розподілених комп’ютерних застосувань» [42] і є першою роботою в Україні, в якій представлено інженерію застосувань, включаючи об'єктну технологію проектування розподілених застосувань, модель ЖЦ об'єктної технології та засоби моделювання структурної, поведінкової та функціональної моделі предметної області. В роботі дано аналіз засобів реалізації сервісів (Common Facility Service), послуг і засоби управління об'єктами.

Технологія якості ПС. Наступним важливим досягненням і внеском в індустрію ПП є розробка основ інженерії якості ПП за проектами ДКНТ. Їх було шість за тематикою ТП (1992–1998) в ІПС НАН України. В них були проведені дослідження міжнародного та вітчизняного досвіду в розробці високоякісних ПС і відповідних стандартів. Важливу роль у досягненні результатів за цим напрямом зіграв стандарт ISO/IEC 12207–96 «Процеси ЖЦ програмних засобів», в якому якість представлено окремим процесом, охоплює всі аспекти проектування, вимірювання і оцінювання показників якості на ЖЦ і кінцевого продукту.

В результаті досліджень був розроблений власний погляд на проблему якості, апробація моделей та методів якості в ряді проектів інституту з Міністерством збройних сил України, де особливо важливий випуск якісного ПП, включаючи надійність як основний показник якості. Крім того, важливу роль зіграло участь у проектах ДКНТ України, де ставилася мета розробки стандартів якості (А.Ф. Кулакова, 1992–1996 рр.) та організації «Софтрейтінг» для проведення оцінки якості ПП та сертифікації.

В ІПС НАНУ під керівництвом академіка П.І.Андона у відділі проведена розробка моделей і методів інженерії якості, що відображені у 10 методиках з якості, які регламентують процес розробки, вимірювання і оцінювання різних ПП на якість, витрати і вартість. Ці методики впроваджені в заказ з ПЗ МО України. По проблемам тестування, експертної і якісної оцінки ПС захищено три кандидатські дисертації (2004 – 2006).

Результатами досліджень були: підручник з основ програмної інженерії [33–39], керування програмними проектами та монографія «Основи інженерії якості ПС» колективу авторів з академіком П.І.Андоном [40]; доповіді на багатьох конференціях та викладання курсу «Програмна інженерія» в МФТІ (з 2001 р.), Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та за електронним підручником (www.intuit.ru).

Таким чином, роботи з розвитку ТП зробили значний вклад у сучасну ТП/SE у напряму досягнення якісних ПП, використання індустріальних методів побудови програм на лініях програм для проекту МО України.