
- •Перелік термінів та позначень
- •Передмова
- •Частина 1. Початок програмування в срср. Витоки розвитку
- •1.1. Поява і розвиток технології програмування (1952–2012)
- •1.2. Формування технологічних напрямів (1965–1975)
- •1.3. Становленья технології програмування (1975–1982)
- •1.4. Розвиток інтерфейсу в технології програмування (1976–1992)
- •1.5. Розвиток об’єктної технології програмування (1992–2002)
- •1.6. Індустріальні основи технології програмування (2002–2012)
- •1.7. Навчання тп у кну Тараса Шевченко (1965–2012) та філії мфті (2000–2012)
- •Контрольні питання і завдання до частини 1
- •Список літератури до частини 1
- •Частина 2. Парадигми технології програмування
- •2.1. Модульне програмування та збиральний підхід
- •2.1.1. Інтерфейс в програмуванні
- •2.1.2. Зборка модулів по а.П.Єршову
- •2.1.3. Метод зборки готових програмних елементів
- •2.1.4. Формальне подання методу збирання різномовних модулів
- •2.2. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування
- •2.2.1. Базові концепції ооп
- •2.2.2. Чотирьох рівневе проектування ом
- •2.2.3. Концепції об’єктного аналізу
- •2.2.4. Функції, алгебра та операції об’єктного аналізу
- •2.2.5. Моделювання моделі ПрО
- •2.2.6. Опис параметрів інтерфейсу ом
- •2.3. Парадигма uml-метода моделювання
- •2.3.1 Основні діаграми методу
- •2.3.2. Моделювання поведінки системи
- •2.3.3. Побудова пс засобами uml
- •2.4. Парадигма компонентного програмування
- •2.4.1. Теоретичні аспекти компонентного програмування
- •2.4.2. Моделі компонентного програмування
- •2.4.3. Графове подання компонентної моделі ПрО
- •2.4.4. Об’єднання компонентів. Модель середовища
- •2.4.5. Компонентна алгебра
- •2.4.6. Іінструментальні засоби кп
- •2.4.7. Технологія компонентної розробки пс
- •2.4.8. Типізація і класифікація програмних компонентів
- •2.4.9. Жц проектування пс із типових компонентів та кпв
- •Розробка вимог до пс – це формування та опис функціональних, технологічних, організаційних та ін. Властивостей програмної системи, які необхідні чи бажані з точки зору кінцевого користувача.
- •Розгортання рпс. У випадку, коли рпс створюється для конкретного замовника, який є і користувачем, то деякі завдання розгортання виконуються на попередніх етапах. До них, зокрема, відносяться:
- •Супровід рпс компонентній пс характеризується наступними особливостями.
- •2.5. Парадигма аспектно-орієнтованого програмування
- •2.5.1.Основні елементи парадигми аоп
- •2.5.2. Засоби аоп
- •2.5.3. Підтримка аоп впродовж життєвого циклу пс
- •2.5.5. Методичні аспекти аоп
- •2.6. Парадигма генерувального програмування
- •2.6.1 Предметно-орієнтована мова – dsl
- •2.6.2. Простір проблем і рішень ПрО
- •2.6.3. Інженерія ПрО і кпв
- •2.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •2.7.1 Базові понятті сервісу Інтернет
- •2.7.2. Сервіси wcf мs.Net з контрактами
- •2.8. Парадигми теоретичного програмування
- •2.8.1 Алгебраїчне та інсерційне програмування
- •2.8.2. Реалізація агентних програм
- •2.8.3. Експлікативне, номінативне програмування
- •2.8.4. Алгоритмічні алгебри
- •Контрольні питання і завдання до частини 2
- •Список літератури до частини 2
- •Частина 3. Моделі і засоби проектування предметних областей
- •3.1. Моделі проектування ПрО предметних областей
- •3.1.1. Концептуальні моделі пс, спс за компонентами
- •3.1.2. Моделі взаємозв’язку об’єктів
- •3.1.3. Модель інтеграції (зборка) компонентів
- •3.1.4. Тестування прикладних і інтерфейсних об'єктів
- •3.1.5. Моделі взаємодії і варіабельності пс для організації обчислень
- •3.1.6. Підхід до виконання пс в сучасних розподілених середовищах
- •3.2. Онтологічний підхід до подання знань про проблемні області
- •3.2.1. Онтологічне моделювання проблемної області
- •3.2.2. Мовний опис онтології домену чи спс
- •3.2.3. Підхід до реалізація онтології ПрО
- •3.3. Типи даних та засоби їх генерації для використання в збиральному прогрмуванні
- •3.3.1. Проблема забезпечення сумісності типів даних при зборки кпв
- •3.3.2. Аксіоматика простих типів даних
- •3.3.3. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
- •3.3.4. Семантичні аспекти взаємодії різнорідних програм
- •3.3.5. Характеристика типів даних для зборки програм
- •3.3.6. Фундаментальні і загальні типи даних
- •3.3.6. Баові поняття стандарту з типів даних
- •3.3.7. Перебудова загальних типів даних до фундаментальних для мп
- •3.4. Підходи і методи доказу програм
- •3.4.1. Мови специфікації програм –vdm, raise, Concept
- •3.4.2. Концепторна мова специфікації
- •3.4.3. Методи доведення правильності програм
- •3.4.4. Модель доказу програми за твердженнями
- •З.5. Проектування пс засобами жц з реалізації доменів
- •3.4.1. За загальна характеристика стандарту жц iso/iec 12207:2002
- •3.4.2. Формування конкретних моделей життєвого циклу
- •3.4.3. Підходи до моделювання ПрО мовними засобами dsl
- •3.6. Модель якості пс
- •3.6.1. Структура моделі якості
- •3.6.2. Модель витрат сосомо Боєма
- •3.6.3. Інтегрована модель витрат на спс
- •Контрольні питання і завдання до частини 3
- •Список літератури до частини 3
- •Частина 4. Методи індустрії виробицтва програм і систем
- •4.1. Загальні основи методології виробництва пс і спс
- •4.1.1. Моделі взаємодії компонентів у пс
- •4.1.2 Методологічні аспекти виробництва спс з готових ресурсів
- •4.2. Мова опису моделей взаємодії на основі xml
- •4.2.1 Подання та обмін даними в компонентних моделях
- •4.2.3 Модель конфігурації компонентів на основі xml
- •4.3. Графове подання пс і спс
- •4.3.1 Графове визначення моделі взаємодії об'єктів
- •4.3.2 Типи зв’язків об’єктів у графової моделі ПрО
- •4.4. Розробка методів побудови проблемно-орієнтованих технологій
- •4.4.1. Аналіз динаміки розвитку фабрик програм
- •4.3.2. Базисні ресурси фабрики програм
- •4.5. Загальні лінії виробництва програм з кпв
- •4.4.1. М етодологія побудови тл
- •4.4.2. Нові дисципліни індустрії наукового совтвера
- •4.4.3. Новітні засоби Grid і Cloud для обчислення задач e–sciences
- •4.4.4. Сучасні системи побудови рпс з сервісних ресурсів
- •4.4.5. Методологія розроблення тл
- •4.4.6. Принципи проектування іс
- •4.5. Методи при оцінюванні економічних характеристик проектів
- •4.5.2. Формальний апарат експертно-аналітичного оцінювання об’єктів і процесів у спс
- •4.5.3. Методи оцінки розміру
- •4.6. Створення Windows застосувань
- •4.6.1. Створення нової програми.
- •4.6.2. Властивості і дизайн програм
- •4.6.3. Компіляція програм
- •2.5. Запуск застосунка
- •4.6.4. Розширення функціональності програм
- •4.7. Інженерії тестування програмних систем
- •4.7.1. Основні поняття інженерії тестування
- •4.7.2 Становлення інженерії тестування
- •4.7.3. Методи тестування. Метрики і критерії
- •4.7.4. Інструменти тестування та оцінювання
- •4.7.5. Тестування веб-застосувань
- •Контрольні питання і завдання до частини 4
- •Список літератури до частини 4
- •5.2. Фабрика програм в кну
- •5.2.3. Створення фабрики студентів
- •5.2.4. Лінії продуктів фабрики на головної сторінки
- •5.2.5. Принципи роботи з репозиторієм програм і артефактів
- •5.2.6. Навчання дисципліні “Програмна інженерія” на фабрики
- •5.3. Репозиторій кпв
- •5.3.1. Загальний опис репозиторію
- •5.3.2. Технологія обслуговування репозиторію кпв
- •5.4. Розробка кпв
- •5.4.1. Опис моделей кпв, інтерфейсу і операцій розробки кпв
- •5.4.2. Реалізація побудови компонентної системи
- •5.4.3. Процеси технології оброблення кпв
- •5.4.4. Зборка різномовних програм у середовищі Visual Studio
- •5.5. Конфігурація кпв
- •5.5.1. Конфігурування кпв з урахуванням варіабельності
- •5.5.2. Опис прикладу використання конфігуратору програм
- •5.6. Генерація систем мовою dsl
- •5.6.1. Лінія опису та генерації доменів dsl
- •5.6.2. Опис життєвого циклу пз та його реалізації на мові dsl
- •2.7. Онтологія – обчислювальна геометрія
- •5.7.1. Онтологія домену – Обчислювальна геометрія
- •5.7.3. Опис моделі онтології ПрО «Обчислювальна геометрія»
- •5.7.4. Опис програми домену «Обчислювальна геометрія» мовою owl
- •5.8. Оцінка якості пс
- •5.8.2. Оцінка витрат на продукт
- •5.8.3. Опис модуля прогнозування трудовитрат на розробку пс
- •5.8.4. Приклад оцінювання затрат на розробку пс ас
- •5.9.1. Опис веб-технології Java ee
- •5.9.3. Приклад взаємодії Java і ms.Net через веб-сервіси
- •5.9.4. Інструкція по використанню графічного інтерфейсу прикладу
- •5.10. Генерація тд
- •5.10.1. Відображення типів даних у середовищі ітк
- •5.10.2. Система генерації загальних типів даних до фундаментальних
- •5.11. Інструментальні засоби сайта ітк
- •5. 12. Розділ сайта «Технологія навчання»
- •Контрольні питання і завдання до частини 5
- •Список літератури до частини 5
- •Післямова
- •Додаток 1. Парадигма структурного програмування
- •Додаток 2. Приклад створення служб wcf у ms Visual Studio 2010
- •Додаток 3. Онтологічний підхід з подання тестування кпв та пс
- •Додаток 4. Оцінка застосування метода сосомо на конкретних даних
- •Додаток 5. Програма курсу «Технологія програмування іс»
3.3.7. Перебудова загальних типів даних до фундаментальних для мп
Сутність проблеми. Поняття «тип даних» виник ще в 70-роках 20 сторіччя, як формальний механізм опису і тлумачення даних, з якими працює кожна програма. Сформувалась аксіоматика фундаментальних типів даних, яка використовується і зараз. Програмування в МП пов’язано з типами даних, які необхідні для вирішення задач і отримання результатів. Тип – це математичне поняття, що позначає множину значень елементів. Тип даних – це набір різних значень з певними властивостями та виконуваними над цими значеннями операціями. Базовий тип даних є елементарним типом (ціле, дійсне, символьне та ін.), значення якого визначається апаратурою, компіляторами з МП та ін. Тип присвоюється змінній у програмі в МП для завдання класу значень, кожне з яких належить одному і тільки одному типу. Операції над значеннями типу є аксіоми, що виконують функції відображення значень одного типу в значення іншого типу [3, 4].
Кожне значення типу будується за допомогою кінцевого числа операцій (наприклад, операція «+» має різну семантику для змінної, матриць і т.п.) і в пам'яті машини це значення – кінцеве. Типи призначені для опису функцій і програм в МП, реалізуються системами програмування на різних платформах комп'ютерів у вихідному коді, який служить джерелом не лише для виконання програми на цій МП, але і для забезпечення інтераперабельності в різноманітних сучасних середовищах, що відрізняються між собою. Кожна реалізована програма відображає використовуваний тип даних конкретної МП, значення якого може передаватися іншій програмі за допомогою апарату виклику (звернень, повідомлень) і використовується при обчисленні програми [1].
Операції над типом – це операції перетворення чи відображення значень одного типу в значення іншого типу за допомогою функцій селектора, яка забезпечує вибір елементів даних із структурного або складного типу.
Головним питанням даної проблеми є теоретичні і прикладні аспекти використання даних у МП і необхідного перетворення фундаментальних типів даних (Fundamentals data types – FDT) нееквівалентних між собою даних в МП (вирішених міжмовним і між модульним інтерфейсом у [4]) та генерації загальних типів даних (General Data Types – GDT) нового стандарту ISO/IEC 11404 –2007 до типів даних FDT в МП, а саме:
– аналіз властивостей FDT, що широко використовуються у всіх мовах програмування (МП) для їх оброблення у відповідному середовищі;
– розгляд особливостей загальних типів даних GDT стандарту ISO/IEC 11404 та механізмів генерації примітивних і складних типів даних (портфель, контейнер тощо);
– розроблення підходу до перебудови GDT <=> FDT,
– співставлення загальних типів даних з ФДТ МП С++, Java і побудови примітивів чи функцій перетворення несумісних типів даних цих мов для сучасних середовищ;
– розробка посередника на прикладі програм в С++ та Java для перебудови не релевантних типів даних, що можуть передаватися між цими програмами.
Поряд з теорією FDT виникло поняття загальних типів даних для опис даних у різних сферах інформаційній обробки. Розроблено стандарт ISO/IEC 11404 –2007 (перша версія 1996), який запропонував не тільки нові загальні типи даних, але і засоби генерації їх до фундаментальних і зовсім нових.
Підхід до реалізації засобів стандарту для генерації GDT<=>FDT. З практичної точки зору загальні типи даних GDT можливо генерувати до фундаментальних типів даних FDT за допомогою спеціального набору процедур (функцій), який специфічний для різних комп’ютерних систем. Запропонована схема генерації GDT<=>FDT (рис.1) [6].
Рис.1.. Загальна схема перебудови ФДТ <=> GDT
Основні функції для генерації типів даних GDT Відповідно спроектованої нами схеми генерації необхідно розробити набір бібліотек функцій (процедур) у загально прийнятій мові Java, XML для застосування їх при відображенні різних типів даних у програмах в сучасних або в майбутніх МП. Це такі функції:
– перебудови типів даних МП1, …, МП n;
– подання типів даних FDT;
– представлення GDT для оброблення з апробованої схеми ФДТ;
– відображення GDT<=>FDT.
Теорія подання ФДТ була нами розроблена і реалізована у вигляді бібліотеки функцій перебудови між собою типів даних FDT для класу МП 4GL [4, 5]. Для реалізації даного набору функцій для ФДТ <=> GDT і GDT<=>FDT необхідно провести:
1) створення бібліотеки функцій для перетворення типів даних GDT (примітивних, агрегатних і генерованих) до FDT типів даних (простим, структурним і складним) МП, як необхідних елементів середовища взаємодії різномовних компонентів, підсистем і системи Grid;
2) специфікацію зовнішніх типів даних компонентів, підсистем і систем в МП засобами мови GDT із накопиченням їх в одному з репозитарієв середовища розроблення програмних продуктів (наприклад, на деякої фабрики);
3) розробка формату нових посередників подібно stub з операціями звертання до відповідних функцій GDT<=>FDT з метою передачі даних взаємодіючому компонентові й зворотно перебудованих типів даних до висхідного вигляду..
Таким чином, проблема збирання різнорідних компонентів у нових МП з урахуванням архітектур платформ і середовищ в майбутньому, на наш погляд, буде вирішуватися на знову розроблених інструментах і засобах із перебудови типів даних GDT<=>FDT.
Проведена апробація набору примітивних функцій трансформації складних типів даних (масив, черга, стек, комплексне число, вектор) до простих FDT на технологічної лінії інструментально-технологічного комплексу (ІТК) веб-сайта (http://sestudy.edu-ua.net). та на студентської фабрики програм КНУ (http://programsfactory.univ.kiev.ua), що підтримує концепцію зборочного конвеєра академіка Глушкова і сучасних фахівців (Дж.Грінфілда, Г.Ленца, І.Бейю, М.Фаулера і др.) [7]. Приклади трасфломації типів даних містяться у ІТК, які можна дивитися у розділі 4.