
- •Перелік термінів та позначень
- •Передмова
- •Частина 1. Початок програмування в срср. Витоки розвитку
- •1.1. Поява і розвиток технології програмування (1952–2012)
- •1.2. Формування технологічних напрямів (1965–1975)
- •1.3. Становленья технології програмування (1975–1982)
- •1.4. Розвиток інтерфейсу в технології програмування (1976–1992)
- •1.5. Розвиток об’єктної технології програмування (1992–2002)
- •1.6. Індустріальні основи технології програмування (2002–2012)
- •1.7. Навчання тп у кну Тараса Шевченко (1965–2012) та філії мфті (2000–2012)
- •Контрольні питання і завдання до частини 1
- •Список літератури до частини 1
- •Частина 2. Парадигми технології програмування
- •2.1. Модульне програмування та збиральний підхід
- •2.1.1. Інтерфейс в програмуванні
- •2.1.2. Зборка модулів по а.П.Єршову
- •2.1.3. Метод зборки готових програмних елементів
- •2.1.4. Формальне подання методу збирання різномовних модулів
- •2.2. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування
- •2.2.1. Базові концепції ооп
- •2.2.2. Чотирьох рівневе проектування ом
- •2.2.3. Концепції об’єктного аналізу
- •2.2.4. Функції, алгебра та операції об’єктного аналізу
- •2.2.5. Моделювання моделі ПрО
- •2.2.6. Опис параметрів інтерфейсу ом
- •2.3. Парадигма uml-метода моделювання
- •2.3.1 Основні діаграми методу
- •2.3.2. Моделювання поведінки системи
- •2.3.3. Побудова пс засобами uml
- •2.4. Парадигма компонентного програмування
- •2.4.1. Теоретичні аспекти компонентного програмування
- •2.4.2. Моделі компонентного програмування
- •2.4.3. Графове подання компонентної моделі ПрО
- •2.4.4. Об’єднання компонентів. Модель середовища
- •2.4.5. Компонентна алгебра
- •2.4.6. Іінструментальні засоби кп
- •2.4.7. Технологія компонентної розробки пс
- •2.4.8. Типізація і класифікація програмних компонентів
- •2.4.9. Жц проектування пс із типових компонентів та кпв
- •Розробка вимог до пс – це формування та опис функціональних, технологічних, організаційних та ін. Властивостей програмної системи, які необхідні чи бажані з точки зору кінцевого користувача.
- •Розгортання рпс. У випадку, коли рпс створюється для конкретного замовника, який є і користувачем, то деякі завдання розгортання виконуються на попередніх етапах. До них, зокрема, відносяться:
- •Супровід рпс компонентній пс характеризується наступними особливостями.
- •2.5. Парадигма аспектно-орієнтованого програмування
- •2.5.1.Основні елементи парадигми аоп
- •2.5.2. Засоби аоп
- •2.5.3. Підтримка аоп впродовж життєвого циклу пс
- •2.5.5. Методичні аспекти аоп
- •2.6. Парадигма генерувального програмування
- •2.6.1 Предметно-орієнтована мова – dsl
- •2.6.2. Простір проблем і рішень ПрО
- •2.6.3. Інженерія ПрО і кпв
- •2.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •2.7.1 Базові понятті сервісу Інтернет
- •2.7.2. Сервіси wcf мs.Net з контрактами
- •2.8. Парадигми теоретичного програмування
- •2.8.1 Алгебраїчне та інсерційне програмування
- •2.8.2. Реалізація агентних програм
- •2.8.3. Експлікативне, номінативне програмування
- •2.8.4. Алгоритмічні алгебри
- •Контрольні питання і завдання до частини 2
- •Список літератури до частини 2
- •Частина 3. Моделі і засоби проектування предметних областей
- •3.1. Моделі проектування ПрО предметних областей
- •3.1.1. Концептуальні моделі пс, спс за компонентами
- •3.1.2. Моделі взаємозв’язку об’єктів
- •3.1.3. Модель інтеграції (зборка) компонентів
- •3.1.4. Тестування прикладних і інтерфейсних об'єктів
- •3.1.5. Моделі взаємодії і варіабельності пс для організації обчислень
- •3.1.6. Підхід до виконання пс в сучасних розподілених середовищах
- •3.2. Онтологічний підхід до подання знань про проблемні області
- •3.2.1. Онтологічне моделювання проблемної області
- •3.2.2. Мовний опис онтології домену чи спс
- •3.2.3. Підхід до реалізація онтології ПрО
- •3.3. Типи даних та засоби їх генерації для використання в збиральному прогрмуванні
- •3.3.1. Проблема забезпечення сумісності типів даних при зборки кпв
- •3.3.2. Аксіоматика простих типів даних
- •3.3.3. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
- •3.3.4. Семантичні аспекти взаємодії різнорідних програм
- •3.3.5. Характеристика типів даних для зборки програм
- •3.3.6. Фундаментальні і загальні типи даних
- •3.3.6. Баові поняття стандарту з типів даних
- •3.3.7. Перебудова загальних типів даних до фундаментальних для мп
- •3.4. Підходи і методи доказу програм
- •3.4.1. Мови специфікації програм –vdm, raise, Concept
- •3.4.2. Концепторна мова специфікації
- •3.4.3. Методи доведення правильності програм
- •3.4.4. Модель доказу програми за твердженнями
- •З.5. Проектування пс засобами жц з реалізації доменів
- •3.4.1. За загальна характеристика стандарту жц iso/iec 12207:2002
- •3.4.2. Формування конкретних моделей життєвого циклу
- •3.4.3. Підходи до моделювання ПрО мовними засобами dsl
- •3.6. Модель якості пс
- •3.6.1. Структура моделі якості
- •3.6.2. Модель витрат сосомо Боєма
- •3.6.3. Інтегрована модель витрат на спс
- •Контрольні питання і завдання до частини 3
- •Список літератури до частини 3
- •Частина 4. Методи індустрії виробицтва програм і систем
- •4.1. Загальні основи методології виробництва пс і спс
- •4.1.1. Моделі взаємодії компонентів у пс
- •4.1.2 Методологічні аспекти виробництва спс з готових ресурсів
- •4.2. Мова опису моделей взаємодії на основі xml
- •4.2.1 Подання та обмін даними в компонентних моделях
- •4.2.3 Модель конфігурації компонентів на основі xml
- •4.3. Графове подання пс і спс
- •4.3.1 Графове визначення моделі взаємодії об'єктів
- •4.3.2 Типи зв’язків об’єктів у графової моделі ПрО
- •4.4. Розробка методів побудови проблемно-орієнтованих технологій
- •4.4.1. Аналіз динаміки розвитку фабрик програм
- •4.3.2. Базисні ресурси фабрики програм
- •4.5. Загальні лінії виробництва програм з кпв
- •4.4.1. М етодологія побудови тл
- •4.4.2. Нові дисципліни індустрії наукового совтвера
- •4.4.3. Новітні засоби Grid і Cloud для обчислення задач e–sciences
- •4.4.4. Сучасні системи побудови рпс з сервісних ресурсів
- •4.4.5. Методологія розроблення тл
- •4.4.6. Принципи проектування іс
- •4.5. Методи при оцінюванні економічних характеристик проектів
- •4.5.2. Формальний апарат експертно-аналітичного оцінювання об’єктів і процесів у спс
- •4.5.3. Методи оцінки розміру
- •4.6. Створення Windows застосувань
- •4.6.1. Створення нової програми.
- •4.6.2. Властивості і дизайн програм
- •4.6.3. Компіляція програм
- •2.5. Запуск застосунка
- •4.6.4. Розширення функціональності програм
- •4.7. Інженерії тестування програмних систем
- •4.7.1. Основні поняття інженерії тестування
- •4.7.2 Становлення інженерії тестування
- •4.7.3. Методи тестування. Метрики і критерії
- •4.7.4. Інструменти тестування та оцінювання
- •4.7.5. Тестування веб-застосувань
- •Контрольні питання і завдання до частини 4
- •Список літератури до частини 4
- •5.2. Фабрика програм в кну
- •5.2.3. Створення фабрики студентів
- •5.2.4. Лінії продуктів фабрики на головної сторінки
- •5.2.5. Принципи роботи з репозиторієм програм і артефактів
- •5.2.6. Навчання дисципліні “Програмна інженерія” на фабрики
- •5.3. Репозиторій кпв
- •5.3.1. Загальний опис репозиторію
- •5.3.2. Технологія обслуговування репозиторію кпв
- •5.4. Розробка кпв
- •5.4.1. Опис моделей кпв, інтерфейсу і операцій розробки кпв
- •5.4.2. Реалізація побудови компонентної системи
- •5.4.3. Процеси технології оброблення кпв
- •5.4.4. Зборка різномовних програм у середовищі Visual Studio
- •5.5. Конфігурація кпв
- •5.5.1. Конфігурування кпв з урахуванням варіабельності
- •5.5.2. Опис прикладу використання конфігуратору програм
- •5.6. Генерація систем мовою dsl
- •5.6.1. Лінія опису та генерації доменів dsl
- •5.6.2. Опис життєвого циклу пз та його реалізації на мові dsl
- •2.7. Онтологія – обчислювальна геометрія
- •5.7.1. Онтологія домену – Обчислювальна геометрія
- •5.7.3. Опис моделі онтології ПрО «Обчислювальна геометрія»
- •5.7.4. Опис програми домену «Обчислювальна геометрія» мовою owl
- •5.8. Оцінка якості пс
- •5.8.2. Оцінка витрат на продукт
- •5.8.3. Опис модуля прогнозування трудовитрат на розробку пс
- •5.8.4. Приклад оцінювання затрат на розробку пс ас
- •5.9.1. Опис веб-технології Java ee
- •5.9.3. Приклад взаємодії Java і ms.Net через веб-сервіси
- •5.9.4. Інструкція по використанню графічного інтерфейсу прикладу
- •5.10. Генерація тд
- •5.10.1. Відображення типів даних у середовищі ітк
- •5.10.2. Система генерації загальних типів даних до фундаментальних
- •5.11. Інструментальні засоби сайта ітк
- •5. 12. Розділ сайта «Технологія навчання»
- •Контрольні питання і завдання до частини 5
- •Список літератури до частини 5
- •Післямова
- •Додаток 1. Парадигма структурного програмування
- •Додаток 2. Приклад створення служб wcf у ms Visual Studio 2010
- •Додаток 3. Онтологічний підхід з подання тестування кпв та пс
- •Додаток 4. Оцінка застосування метода сосомо на конкретних даних
- •Додаток 5. Програма курсу «Технологія програмування іс»
3.3.3. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
Структурний тип даних – це масив і запис, що будуються з базових і не структурних типів даних, що містить у собі набір впорядкованих елементів, кожний з яких обробляється як самостійний тип.
Масив конструюється з базових типів і представляється механізмом відображення множини індексів I масиву на множину значень Y елементів масиву [8]:
M: I → Y.
Над даним типом – масив – можуть виконуватися операції:
– впорядкування елементів масивів;
– додавання й віднімання елементів однотипних масивів,
– множення двовимірних масивів за правилами множення матриць та ін.
Операція множення накладає обмеження на область значень індексів масивів, обумовлених математичними правилами множення матриць. Операції додавання і віднімання виконуються для числових масивів, входять до складу множини загальних операцій над масивами і мають вигляд:
Xα = { x |( x1 Xα) & ( x2 Xα) I( x1) =
I(
x2
))&
(Y (x1)
Y(x2)
(Хα)
)},
Ωα
= { ≤ },
type Та = аrrаy Т(I) of T( ),
де I(х) – множина індексів х для масиву , Y(x) – множина значень елементів масиву, (Хα) – множина значень елементів для будь-яких типів масиву, Та – тип даних масив; Т(I) – тип даних індексів масиву; T( ) – тип даних для множини значень елементів масивів типу Та.
Виходячи з другого виразу наведеного визначення до даного типу належать тільки ті масиви, в яких множини індексів співпадають, а множини значень їхніх елементів належать тій самій числовій множині, що характеризує даний тип. Операції виконуються над масивами як над єдиним значенням, що відповідає типові даних масиву. Дані типу Т(Y) в описі масиву Та в свою чергу можуть визначатися рекурсивно, тобто через масив за наступною схемою: type Та = array T(I1) оf T(Y1),
type T(Y1) = array Т(I2) оf Т(Y2), що є еквівалентним наступному запису: type Та = array Т(I1 I2) оf Т(Y2).
Множина індексів масивів, що належать до типу Та, представлена у виді прямого добутку множин значень для типів Т(I1) і Т(I2).
Запис, як і масив, представляє собою конкатенацію окремих компонентів, які можуть мати різні типи. Множина значень типу запис – прямий добуток множини значень її компонентів. До множини операцій, виконуваних над записами, відносяться тільки операції зіставлення, використовувані для порівняння однотипних структур (типи компонентів порівнюваних записів і їхній порядок проходження однакові):
Xz = {x | (x=xv1 . . . xvn) & (xv1 X v1) & . . . & (xvn X vn )}, Ωz = { ≤ }.
Загальна форма представлення типу запису має вигляд
type
Тz
= (Sv1:
;
...
Svn
:
).
де
,
...,
–
селектори, а
,
...,
– типи
даних компонентів запису.
У МП запис ( , ..., ) описується в такий спосіб:
type T z = record
: , : : end.
Операції виконуються над записом як над єдиним структурним значенням. Обробка окремих компонентів запису виконується за допомогою операцій селектора, аналогічно відповідній операції обробки масиву.
Складні типи даних. До них відносяться: множини, об'єднання, списки, послідовності, дерева та ін. Деякі з цих типів – стандартні в конкретних МП, інші реалізуються шляхом моделювання через відповідні структури й операції над ними. При цьому представлення даних операцій у МП менш формалізовано.
Множини. Загальна форма представлення цього типу даних має вигляд:
type T = powerset T0,
де Т – тип множини; Т0 – базовий тип для його елементів.
Тип Т включає операції над множинами як над математичними типами – об'єднання, перетин, різниця, включення, тотожність і ін. За допомогою операцій селектора здійснюється вибір типу Т0 з об'єкта типу Т, а за рахунок операції конструювання – формування з одного або з декількох елементів типу Т0 об'єкта типу Т.
Об'єднання. Загальна форма для типу об'єднання має вигляд:
type T = union ( , ..., ),
де Т – тип об'єднання; , ..., – базові типи.
Деякий об'єкт типу Т має значення й ознаку, за якою визначається один з типів , ..., для даного значення. Механізм реалізації об'єднання подібний до механізму реалізації варіантних записів. Відмінність полягає в тому, що сама ознака не висвітлена на відміну від ознаки варіантного запису, до якої він входить як окремий компонент.
Списки. Це конструктивний елемент МП Лисп. Елемент списку описується як запис з однієї або декількох компонент посилального типу, над якими виконуються операції, аналогічні операціям над фіксованими записами. Існують також операції, застосовувані до цілого списку: вибір початкового елемента, одержання залишку списку, з'єднання списків, їх порівняння, інвертування, пошук елементів у списку й ін. Ці операції належать до засобів мови Лисп.
Послідовність. Загальна форма має вигляд: type T = sequence T0, де Т – тип послідовності, а T0 – базовий тип. Послідовність – один з варіантів типу списку, у якому кожен елемент містить тільки одне посилання для забезпечення однобічного зв'язку. Операції над послідовностями аналогічні операціям над списками. Один з різновидів послідовності – рядок. Для рядка кожен елемент, крім посилальної змінної, містить елемент символьного типу.
Дерева. Це спискові структури, що використовуються для представлення графів або інших аналогічних об'єктів. Множина операцій над деревами аналогічна множині операцій над списками. Реалізація цих операцій залежить від конкретних додатків.
Крім розглянутих типів, у програмуванні використовуються таблиці, файли і всілякі комбінації перерахованих вище типів.