
- •Перелік термінів та позначень
- •Передмова
- •Частина 1. Початок програмування в срср. Витоки розвитку
- •1.1. Поява і розвиток технології програмування (1952–2012)
- •1.2. Формування технологічних напрямів (1965–1975)
- •1.3. Становленья технології програмування (1975–1982)
- •1.4. Розвиток інтерфейсу в технології програмування (1976–1992)
- •1.5. Розвиток об’єктної технології програмування (1992–2002)
- •1.6. Індустріальні основи технології програмування (2002–2012)
- •1.7. Навчання тп у кну Тараса Шевченко (1965–2012) та філії мфті (2000–2012)
- •Контрольні питання і завдання до частини 1
- •Список літератури до частини 1
- •Частина 2. Парадигми технології програмування
- •2.1. Модульне програмування та збиральний підхід
- •2.1.1. Інтерфейс в програмуванні
- •2.1.2. Зборка модулів по а.П.Єршову
- •2.1.3. Метод зборки готових програмних елементів
- •2.1.4. Формальне подання методу збирання різномовних модулів
- •2.2. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування
- •2.2.1. Базові концепції ооп
- •2.2.2. Чотирьох рівневе проектування ом
- •2.2.3. Концепції об’єктного аналізу
- •2.2.4. Функції, алгебра та операції об’єктного аналізу
- •2.2.5. Моделювання моделі ПрО
- •2.2.6. Опис параметрів інтерфейсу ом
- •2.3. Парадигма uml-метода моделювання
- •2.3.1 Основні діаграми методу
- •2.3.2. Моделювання поведінки системи
- •2.3.3. Побудова пс засобами uml
- •2.4. Парадигма компонентного програмування
- •2.4.1. Теоретичні аспекти компонентного програмування
- •2.4.2. Моделі компонентного програмування
- •2.4.3. Графове подання компонентної моделі ПрО
- •2.4.4. Об’єднання компонентів. Модель середовища
- •2.4.5. Компонентна алгебра
- •2.4.6. Іінструментальні засоби кп
- •2.4.7. Технологія компонентної розробки пс
- •2.4.8. Типізація і класифікація програмних компонентів
- •2.4.9. Жц проектування пс із типових компонентів та кпв
- •Розробка вимог до пс – це формування та опис функціональних, технологічних, організаційних та ін. Властивостей програмної системи, які необхідні чи бажані з точки зору кінцевого користувача.
- •Розгортання рпс. У випадку, коли рпс створюється для конкретного замовника, який є і користувачем, то деякі завдання розгортання виконуються на попередніх етапах. До них, зокрема, відносяться:
- •Супровід рпс компонентній пс характеризується наступними особливостями.
- •2.5. Парадигма аспектно-орієнтованого програмування
- •2.5.1.Основні елементи парадигми аоп
- •2.5.2. Засоби аоп
- •2.5.3. Підтримка аоп впродовж життєвого циклу пс
- •2.5.5. Методичні аспекти аоп
- •2.6. Парадигма генерувального програмування
- •2.6.1 Предметно-орієнтована мова – dsl
- •2.6.2. Простір проблем і рішень ПрО
- •2.6.3. Інженерія ПрО і кпв
- •2.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •2.7.1 Базові понятті сервісу Інтернет
- •2.7.2. Сервіси wcf мs.Net з контрактами
- •2.8. Парадигми теоретичного програмування
- •2.8.1 Алгебраїчне та інсерційне програмування
- •2.8.2. Реалізація агентних програм
- •2.8.3. Експлікативне, номінативне програмування
- •2.8.4. Алгоритмічні алгебри
- •Контрольні питання і завдання до частини 2
- •Список літератури до частини 2
- •Частина 3. Моделі і засоби проектування предметних областей
- •3.1. Моделі проектування ПрО предметних областей
- •3.1.1. Концептуальні моделі пс, спс за компонентами
- •3.1.2. Моделі взаємозв’язку об’єктів
- •3.1.3. Модель інтеграції (зборка) компонентів
- •3.1.4. Тестування прикладних і інтерфейсних об'єктів
- •3.1.5. Моделі взаємодії і варіабельності пс для організації обчислень
- •3.1.6. Підхід до виконання пс в сучасних розподілених середовищах
- •3.2. Онтологічний підхід до подання знань про проблемні області
- •3.2.1. Онтологічне моделювання проблемної області
- •3.2.2. Мовний опис онтології домену чи спс
- •3.2.3. Підхід до реалізація онтології ПрО
- •3.3. Типи даних та засоби їх генерації для використання в збиральному прогрмуванні
- •3.3.1. Проблема забезпечення сумісності типів даних при зборки кпв
- •3.3.2. Аксіоматика простих типів даних
- •3.3.3. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
- •3.3.4. Семантичні аспекти взаємодії різнорідних програм
- •3.3.5. Характеристика типів даних для зборки програм
- •3.3.6. Фундаментальні і загальні типи даних
- •3.3.6. Баові поняття стандарту з типів даних
- •3.3.7. Перебудова загальних типів даних до фундаментальних для мп
- •3.4. Підходи і методи доказу програм
- •3.4.1. Мови специфікації програм –vdm, raise, Concept
- •3.4.2. Концепторна мова специфікації
- •3.4.3. Методи доведення правильності програм
- •3.4.4. Модель доказу програми за твердженнями
- •З.5. Проектування пс засобами жц з реалізації доменів
- •3.4.1. За загальна характеристика стандарту жц iso/iec 12207:2002
- •3.4.2. Формування конкретних моделей життєвого циклу
- •3.4.3. Підходи до моделювання ПрО мовними засобами dsl
- •3.6. Модель якості пс
- •3.6.1. Структура моделі якості
- •3.6.2. Модель витрат сосомо Боєма
- •3.6.3. Інтегрована модель витрат на спс
- •Контрольні питання і завдання до частини 3
- •Список літератури до частини 3
- •Частина 4. Методи індустрії виробицтва програм і систем
- •4.1. Загальні основи методології виробництва пс і спс
- •4.1.1. Моделі взаємодії компонентів у пс
- •4.1.2 Методологічні аспекти виробництва спс з готових ресурсів
- •4.2. Мова опису моделей взаємодії на основі xml
- •4.2.1 Подання та обмін даними в компонентних моделях
- •4.2.3 Модель конфігурації компонентів на основі xml
- •4.3. Графове подання пс і спс
- •4.3.1 Графове визначення моделі взаємодії об'єктів
- •4.3.2 Типи зв’язків об’єктів у графової моделі ПрО
- •4.4. Розробка методів побудови проблемно-орієнтованих технологій
- •4.4.1. Аналіз динаміки розвитку фабрик програм
- •4.3.2. Базисні ресурси фабрики програм
- •4.5. Загальні лінії виробництва програм з кпв
- •4.4.1. М етодологія побудови тл
- •4.4.2. Нові дисципліни індустрії наукового совтвера
- •4.4.3. Новітні засоби Grid і Cloud для обчислення задач e–sciences
- •4.4.4. Сучасні системи побудови рпс з сервісних ресурсів
- •4.4.5. Методологія розроблення тл
- •4.4.6. Принципи проектування іс
- •4.5. Методи при оцінюванні економічних характеристик проектів
- •4.5.2. Формальний апарат експертно-аналітичного оцінювання об’єктів і процесів у спс
- •4.5.3. Методи оцінки розміру
- •4.6. Створення Windows застосувань
- •4.6.1. Створення нової програми.
- •4.6.2. Властивості і дизайн програм
- •4.6.3. Компіляція програм
- •2.5. Запуск застосунка
- •4.6.4. Розширення функціональності програм
- •4.7. Інженерії тестування програмних систем
- •4.7.1. Основні поняття інженерії тестування
- •4.7.2 Становлення інженерії тестування
- •4.7.3. Методи тестування. Метрики і критерії
- •4.7.4. Інструменти тестування та оцінювання
- •4.7.5. Тестування веб-застосувань
- •Контрольні питання і завдання до частини 4
- •Список літератури до частини 4
- •5.2. Фабрика програм в кну
- •5.2.3. Створення фабрики студентів
- •5.2.4. Лінії продуктів фабрики на головної сторінки
- •5.2.5. Принципи роботи з репозиторієм програм і артефактів
- •5.2.6. Навчання дисципліні “Програмна інженерія” на фабрики
- •5.3. Репозиторій кпв
- •5.3.1. Загальний опис репозиторію
- •5.3.2. Технологія обслуговування репозиторію кпв
- •5.4. Розробка кпв
- •5.4.1. Опис моделей кпв, інтерфейсу і операцій розробки кпв
- •5.4.2. Реалізація побудови компонентної системи
- •5.4.3. Процеси технології оброблення кпв
- •5.4.4. Зборка різномовних програм у середовищі Visual Studio
- •5.5. Конфігурація кпв
- •5.5.1. Конфігурування кпв з урахуванням варіабельності
- •5.5.2. Опис прикладу використання конфігуратору програм
- •5.6. Генерація систем мовою dsl
- •5.6.1. Лінія опису та генерації доменів dsl
- •5.6.2. Опис життєвого циклу пз та його реалізації на мові dsl
- •2.7. Онтологія – обчислювальна геометрія
- •5.7.1. Онтологія домену – Обчислювальна геометрія
- •5.7.3. Опис моделі онтології ПрО «Обчислювальна геометрія»
- •5.7.4. Опис програми домену «Обчислювальна геометрія» мовою owl
- •5.8. Оцінка якості пс
- •5.8.2. Оцінка витрат на продукт
- •5.8.3. Опис модуля прогнозування трудовитрат на розробку пс
- •5.8.4. Приклад оцінювання затрат на розробку пс ас
- •5.9.1. Опис веб-технології Java ee
- •5.9.3. Приклад взаємодії Java і ms.Net через веб-сервіси
- •5.9.4. Інструкція по використанню графічного інтерфейсу прикладу
- •5.10. Генерація тд
- •5.10.1. Відображення типів даних у середовищі ітк
- •5.10.2. Система генерації загальних типів даних до фундаментальних
- •5.11. Інструментальні засоби сайта ітк
- •5. 12. Розділ сайта «Технологія навчання»
- •Контрольні питання і завдання до частини 5
- •Список літератури до частини 5
- •Післямова
- •Додаток 1. Парадигма структурного програмування
- •Додаток 2. Приклад створення служб wcf у ms Visual Studio 2010
- •Додаток 3. Онтологічний підхід з подання тестування кпв та пс
- •Додаток 4. Оцінка застосування метода сосомо на конкретних даних
- •Додаток 5. Програма курсу «Технологія програмування іс»
3.3. Типи даних та засоби їх генерації для використання в збиральному прогрмуванні
Здатність до обєднання ї двох і більше компонентів або систем з метою обміну інформацією і використання її для організації обчислень визначена в мовах програмування (МП) у виді апарату підпрограм і функцій та засобах інтерфейсу зв'язку різномовних та різноплатформених програм, таких як модуль-посередник у мові MIL (Module Interconnection Language); у системах загального призначення (Sun IBM, Microsofts, CORBA, СОМ, JAVA і ін.) – у середовищі брокера; а також в системах Linux і Windows Server і в середовищах (Microsoft.Net, IBM Web Spheke – засобу Web Servises та єдиний вихідний код і т.п.
3.3.1. Проблема забезпечення сумісності типів даних при зборки кпв
Це потребує сумісності програм і систем за даними, що передаються між ними. Ці дані описуються МП на основі теорії фундаментальних типів даних (ФТД). Вона базується на формалізованому підході до визначення структур і типів даних шляхом аксіоматизації та правил виконання операцій над їх значеннями. Основу теорії структурної організації даних [1–4] складають типи, операції над ними і форма їх представлення на комп’ютері. Тип – це математичне поняття, яке визначає множину значень елементів. Базовий тип – це елементарний тип (наприклад, ціле, дійсне та ін.), значення якого обумовлюється апаратурою, компіляторами програм з МП та ін. Тип присвоюється змінній, обумовлюючій клас значень, кожне з яких належить одному й тільки одному типу. Операції над значеннями типу – це аксіоми. Кожне визначення типу “будується” за допомогою кінцевого числа операцій (наприклад, операція «+» має різну семантику для змінної, матриць і т.п..) і в пам'яті машини це значення – кінцеве.
Операції над типом – це операції перетворення для відображення значень одного типу в значення іншого типу. Зворотнім для функції перетворення є селектор, тобто функція, що забезпечує вибір компонентів зі структурного або складного типу.
Аксіоматична система включає типи даних (прості, структурні й складні), множину операцій і значень типів даних, їх властивості та зв'язки з іншими типами даних. Прості типи – це перелічувальні типи даних, структурні – це масиви й записи, складні типи – множини, списки, послідовності тощо [7–12].
Типи даних призначені для опису функцій та програм у МП. Вони реалізуються системами програмування на різних платформах комп'ютерів у вихідному коді, що служить джерелом не тільки для виконання програми на цій МП, але й для забезпечення взаємодії в різноманітних, відмінних між собою сучасних середовищах. Кожна реалізована програма відображає використовуваний тип даних конкретної МП, значення якого передається іншій програмі за допомогою виклику (звертання) і використовується при виконанні програми.
3.3.2. Аксіоматика простих типів даних
Прості типи – це перелічувані типи, а також “цілий – integer (i)”, “дійсний – real (r)“, “булевий – boolean (b)“ і “символьний – character (с)“. Вони мають вигляд:
type T = X (х1, х2, .... хn),
де Т – ім'я типу, а ( х1, х2, ...., хп ) – імена значень з множини значень X типу Т.
Операції над перелічуваними типами включають бінарні операції співставлення й унарні операції pred і succ, що задають відповідно попередній та наступний елементи в множині X. Операції співставлення (<, ≤, >, ≥, = , ≠), далі (≤), визначають лінійний порядок елементів множини X.
Булевий тип визначений на множині значень Хb і операцій Ωb:
Хb = {false, true},
Ωb = {&, V, ¬, pred, succ, ≤}.
Символьний тип визначений на множині значень Хс і множині операцій Ωc :
Хс = {... , ’А’ ... , ’Х ’ ... , ’0’, ’1’, . .. , ’9’},
Ωc ={pred, succ, ord, chаr, ≤}.
Операція ord додає кожному символові його порядковий номер, а chаr для цього номера – значення.
Аксіоми даних типів мають такий вид:
X
. min
X,
X . max
X,
(
x
X)
&
( x
≠ X
. max)
succ (x)
X.
( x X) & ( x ≠ X . max) succ (x) ≠ X . min,
де X.min і X.max – мінімальний та максимальний елементи множини X.
Числові типи (integer і real) мають обмеження, зв'язані з архітектурою або з явним описом параметрів компонентів. Їм відповідають базові типи, обумовлені як відрізки виду:
type T = (X.min, …, X.max),
де X.min і X.max мінімальний та максимальний елементи цього відрізку. Для будь-якого х Х виконується умова х.min < х < х.max. Значення х залежить від реалізації цього типу конкретним транслятором з урахуванням архітектури комп'ютера.
Над
змінними цілого типу
виконуються аналогічні операції, до
них додаються операції цілочисельної
арифметики:
унарні мінус, +, –,
,
div і
mod Цілий
тип даних на заданому відрізку
визначається наступними аксіомами:
Xi = {Хi.min, Xi.max + 1, … Хi .max},
Ωi = {+, , div, –, ≤},
type Ti = (Xi.min ,…, Xi .max).
Дійсний тип визначається за допомогою операцій співставлення і звичайних арифметичних операцій (унарний мінус, +, –, , /). Аксіоми речовинного типу на відрізку такі:
Хr = {x | Хr.min ≤ x ≤ Хr.max },
Ωr = {+, , /, – , ≤ },
type Tr = (Хr.min ,…,Хr max).
Будь-які типи даних приводяться до базового типу, перетворюються до необхідного виду, заданого в програмі, і після одержання результату базовий тип приводиться до вихідного типу за допомогою наступних аксіом:
( x X) Т(Т0(х)) = х,
( x1 X) & ( x2 X) ( x1 ≤ x2 ) ≡ (T0(x1) ≤. T0(x2)) .
В
них Т0
позначає
базовий тип для типу Т.
Операції
перетворення
значення
Т0(х)
до
Т(х)
визначають
відповідний базовий тип
при виконанні арифметичних операцій
:
( x1 X) & ( x2 X) (x1 x2 ) ≡ T(T0(x1) T0(x2)).