
- •Перелік термінів та позначень
- •Передмова
- •Частина 1. Початок програмування в срср. Витоки розвитку
- •1.1. Поява і розвиток технології програмування (1952–2012)
- •1.2. Формування технологічних напрямів (1965–1975)
- •1.3. Становленья технології програмування (1975–1982)
- •1.4. Розвиток інтерфейсу в технології програмування (1976–1992)
- •1.5. Розвиток об’єктної технології програмування (1992–2002)
- •1.6. Індустріальні основи технології програмування (2002–2012)
- •1.7. Навчання тп у кну Тараса Шевченко (1965–2012) та філії мфті (2000–2012)
- •Контрольні питання і завдання до частини 1
- •Список літератури до частини 1
- •Частина 2. Парадигми технології програмування
- •2.1. Модульне програмування та збиральний підхід
- •2.1.1. Інтерфейс в програмуванні
- •2.1.2. Зборка модулів по а.П.Єршову
- •2.1.3. Метод зборки готових програмних елементів
- •2.1.4. Формальне подання методу збирання різномовних модулів
- •2.2. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування
- •2.2.1. Базові концепції ооп
- •2.2.2. Чотирьох рівневе проектування ом
- •2.2.3. Концепції об’єктного аналізу
- •2.2.4. Функції, алгебра та операції об’єктного аналізу
- •2.2.5. Моделювання моделі ПрО
- •2.2.6. Опис параметрів інтерфейсу ом
- •2.3. Парадигма uml-метода моделювання
- •2.3.1 Основні діаграми методу
- •2.3.2. Моделювання поведінки системи
- •2.3.3. Побудова пс засобами uml
- •2.4. Парадигма компонентного програмування
- •2.4.1. Теоретичні аспекти компонентного програмування
- •2.4.2. Моделі компонентного програмування
- •2.4.3. Графове подання компонентної моделі ПрО
- •2.4.4. Об’єднання компонентів. Модель середовища
- •2.4.5. Компонентна алгебра
- •2.4.6. Іінструментальні засоби кп
- •2.4.7. Технологія компонентної розробки пс
- •2.4.8. Типізація і класифікація програмних компонентів
- •2.4.9. Жц проектування пс із типових компонентів та кпв
- •Розробка вимог до пс – це формування та опис функціональних, технологічних, організаційних та ін. Властивостей програмної системи, які необхідні чи бажані з точки зору кінцевого користувача.
- •Розгортання рпс. У випадку, коли рпс створюється для конкретного замовника, який є і користувачем, то деякі завдання розгортання виконуються на попередніх етапах. До них, зокрема, відносяться:
- •Супровід рпс компонентній пс характеризується наступними особливостями.
- •2.5. Парадигма аспектно-орієнтованого програмування
- •2.5.1.Основні елементи парадигми аоп
- •2.5.2. Засоби аоп
- •2.5.3. Підтримка аоп впродовж життєвого циклу пс
- •2.5.5. Методичні аспекти аоп
- •2.6. Парадигма генерувального програмування
- •2.6.1 Предметно-орієнтована мова – dsl
- •2.6.2. Простір проблем і рішень ПрО
- •2.6.3. Інженерія ПрО і кпв
- •2.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •2.7.1 Базові понятті сервісу Інтернет
- •2.7.2. Сервіси wcf мs.Net з контрактами
- •2.8. Парадигми теоретичного програмування
- •2.8.1 Алгебраїчне та інсерційне програмування
- •2.8.2. Реалізація агентних програм
- •2.8.3. Експлікативне, номінативне програмування
- •2.8.4. Алгоритмічні алгебри
- •Контрольні питання і завдання до частини 2
- •Список літератури до частини 2
- •Частина 3. Моделі і засоби проектування предметних областей
- •3.1. Моделі проектування ПрО предметних областей
- •3.1.1. Концептуальні моделі пс, спс за компонентами
- •3.1.2. Моделі взаємозв’язку об’єктів
- •3.1.3. Модель інтеграції (зборка) компонентів
- •3.1.4. Тестування прикладних і інтерфейсних об'єктів
- •3.1.5. Моделі взаємодії і варіабельності пс для організації обчислень
- •3.1.6. Підхід до виконання пс в сучасних розподілених середовищах
- •3.2. Онтологічний підхід до подання знань про проблемні області
- •3.2.1. Онтологічне моделювання проблемної області
- •3.2.2. Мовний опис онтології домену чи спс
- •3.2.3. Підхід до реалізація онтології ПрО
- •3.3. Типи даних та засоби їх генерації для використання в збиральному прогрмуванні
- •3.3.1. Проблема забезпечення сумісності типів даних при зборки кпв
- •3.3.2. Аксіоматика простих типів даних
- •3.3.3. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
- •3.3.4. Семантичні аспекти взаємодії різнорідних програм
- •3.3.5. Характеристика типів даних для зборки програм
- •3.3.6. Фундаментальні і загальні типи даних
- •3.3.6. Баові поняття стандарту з типів даних
- •3.3.7. Перебудова загальних типів даних до фундаментальних для мп
- •3.4. Підходи і методи доказу програм
- •3.4.1. Мови специфікації програм –vdm, raise, Concept
- •3.4.2. Концепторна мова специфікації
- •3.4.3. Методи доведення правильності програм
- •3.4.4. Модель доказу програми за твердженнями
- •З.5. Проектування пс засобами жц з реалізації доменів
- •3.4.1. За загальна характеристика стандарту жц iso/iec 12207:2002
- •3.4.2. Формування конкретних моделей життєвого циклу
- •3.4.3. Підходи до моделювання ПрО мовними засобами dsl
- •3.6. Модель якості пс
- •3.6.1. Структура моделі якості
- •3.6.2. Модель витрат сосомо Боєма
- •3.6.3. Інтегрована модель витрат на спс
- •Контрольні питання і завдання до частини 3
- •Список літератури до частини 3
- •Частина 4. Методи індустрії виробицтва програм і систем
- •4.1. Загальні основи методології виробництва пс і спс
- •4.1.1. Моделі взаємодії компонентів у пс
- •4.1.2 Методологічні аспекти виробництва спс з готових ресурсів
- •4.2. Мова опису моделей взаємодії на основі xml
- •4.2.1 Подання та обмін даними в компонентних моделях
- •4.2.3 Модель конфігурації компонентів на основі xml
- •4.3. Графове подання пс і спс
- •4.3.1 Графове визначення моделі взаємодії об'єктів
- •4.3.2 Типи зв’язків об’єктів у графової моделі ПрО
- •4.4. Розробка методів побудови проблемно-орієнтованих технологій
- •4.4.1. Аналіз динаміки розвитку фабрик програм
- •4.3.2. Базисні ресурси фабрики програм
- •4.5. Загальні лінії виробництва програм з кпв
- •4.4.1. М етодологія побудови тл
- •4.4.2. Нові дисципліни індустрії наукового совтвера
- •4.4.3. Новітні засоби Grid і Cloud для обчислення задач e–sciences
- •4.4.4. Сучасні системи побудови рпс з сервісних ресурсів
- •4.4.5. Методологія розроблення тл
- •4.4.6. Принципи проектування іс
- •4.5. Методи при оцінюванні економічних характеристик проектів
- •4.5.2. Формальний апарат експертно-аналітичного оцінювання об’єктів і процесів у спс
- •4.5.3. Методи оцінки розміру
- •4.6. Створення Windows застосувань
- •4.6.1. Створення нової програми.
- •4.6.2. Властивості і дизайн програм
- •4.6.3. Компіляція програм
- •2.5. Запуск застосунка
- •4.6.4. Розширення функціональності програм
- •4.7. Інженерії тестування програмних систем
- •4.7.1. Основні поняття інженерії тестування
- •4.7.2 Становлення інженерії тестування
- •4.7.3. Методи тестування. Метрики і критерії
- •4.7.4. Інструменти тестування та оцінювання
- •4.7.5. Тестування веб-застосувань
- •Контрольні питання і завдання до частини 4
- •Список літератури до частини 4
- •5.2. Фабрика програм в кну
- •5.2.3. Створення фабрики студентів
- •5.2.4. Лінії продуктів фабрики на головної сторінки
- •5.2.5. Принципи роботи з репозиторієм програм і артефактів
- •5.2.6. Навчання дисципліні “Програмна інженерія” на фабрики
- •5.3. Репозиторій кпв
- •5.3.1. Загальний опис репозиторію
- •5.3.2. Технологія обслуговування репозиторію кпв
- •5.4. Розробка кпв
- •5.4.1. Опис моделей кпв, інтерфейсу і операцій розробки кпв
- •5.4.2. Реалізація побудови компонентної системи
- •5.4.3. Процеси технології оброблення кпв
- •5.4.4. Зборка різномовних програм у середовищі Visual Studio
- •5.5. Конфігурація кпв
- •5.5.1. Конфігурування кпв з урахуванням варіабельності
- •5.5.2. Опис прикладу використання конфігуратору програм
- •5.6. Генерація систем мовою dsl
- •5.6.1. Лінія опису та генерації доменів dsl
- •5.6.2. Опис життєвого циклу пз та його реалізації на мові dsl
- •2.7. Онтологія – обчислювальна геометрія
- •5.7.1. Онтологія домену – Обчислювальна геометрія
- •5.7.3. Опис моделі онтології ПрО «Обчислювальна геометрія»
- •5.7.4. Опис програми домену «Обчислювальна геометрія» мовою owl
- •5.8. Оцінка якості пс
- •5.8.2. Оцінка витрат на продукт
- •5.8.3. Опис модуля прогнозування трудовитрат на розробку пс
- •5.8.4. Приклад оцінювання затрат на розробку пс ас
- •5.9.1. Опис веб-технології Java ee
- •5.9.3. Приклад взаємодії Java і ms.Net через веб-сервіси
- •5.9.4. Інструкція по використанню графічного інтерфейсу прикладу
- •5.10. Генерація тд
- •5.10.1. Відображення типів даних у середовищі ітк
- •5.10.2. Система генерації загальних типів даних до фундаментальних
- •5.11. Інструментальні засоби сайта ітк
- •5. 12. Розділ сайта «Технологія навчання»
- •Контрольні питання і завдання до частини 5
- •Список літератури до частини 5
- •Післямова
- •Додаток 1. Парадигма структурного програмування
- •Додаток 2. Приклад створення служб wcf у ms Visual Studio 2010
- •Додаток 3. Онтологічний підхід з подання тестування кпв та пс
- •Додаток 4. Оцінка застосування метода сосомо на конкретних даних
- •Додаток 5. Програма курсу «Технологія програмування іс»
3.1.3. Модель інтеграції (зборка) компонентів
Під терміном інтеграція (зборка) розуміється метод об'єднання окремих програмних компонентів в конфігурацію, необхідну для забезпечення їх взаємодії в різних середовищах, а також поповнення методів програмування додатковими властивостями і технології проектування ПС необхідними процесами (наприклад, управління конфігурацією, якістю і т.п.).
Засобом інтеграції є: зборка генерація, композиція і ін. Вона визначає об'єднання компонентів в єдине ціле чи розташовані на великих машинах (mainframes) і зв’язуються між собою через модель взаємодії, якої відповідає інтерфейс, програмним поданням якого є посередник. В загальному випадку інтерфейс містить оператор виклику компоненту, в якому задається список параметрів передавання іншому компоненту і одержуваних від нього результатів. Такими механізмами зв'язку взаємодіючих компонентів і об'єктів є:
– оператор звернення до процедури в ЯП;
– RPC – мова (Remote Procedure Call) виклику видалених процедур [1, 2];
– мова опису інтерфейсів IDL [3, 4];
– виклик видалених методів – RMI в мові JAVA [6, 7].
RPC-механізм – це оператор виклику видаленої процедури і передачі параметрів на мові RPC, перехідник між зухвалою програмою клієнта (stub-клієнта) і процедурою серверу, що викликається (stub-серверу). Роль посередника виконує спеціальний диспетчер.
Мова IDL в системі CORBA призначена для опису інтерфейсу stub-клієнт, як запиту до серверу на виконання методу/функції, і інтерфейсу skeleton-серверу для задоволення запиту клієнта. Роль посередника між клієнтом і сервером виконує брокер ORB в середовищі клієнт–сервер.
Виклик видаленого методу RMI описується в мові JAVA, аналогічний запиту і забезпечує інтерпретацію на віртуальній машині (virtual machine), програми, що викликається, в ЯП (JAVA, С++ і ін.), уявленій скомпільованим byte-кодом.
Висловлюється систематизований підхід до проблеми інтеграції елементарних компонентів, який визначений у ряді робіт з участю автора [8–11], він включає базові моделі і методи інтеграції модулів, записаних в різних МП.
Процес інтеграції компонентів до інтегрованої структури виконується на основі базових моделей взаємозв'язку компонентів, моделі управління і систем перетворення типів даних взаємодіючих різномовних компонентів алгебри.
Модель інтеграції об'єктів Нехай задана множина програмних об'єктів K ={Ki}i=1, N на множині даних D ={D}ii=1, в МП і множина, на якому визначаються елементи множини K.
Кожен елемент Di ={di j }j=1, t визначається трійкою: ім'ям Ni j, типом даних Tij і значенням цього типу Vij. Типи даних, якими обмінюються пара компонентів Ki та Kj, можуть бути еквівалентними, якщо вони мають однакову семантичну структуру і обробку, або обмінюватися нееквівалентними типами Dij та Dik для Ki та Kj, які вимагають їх перетворення за допомогою функцій, представлених такими відобра-женнями:
FNi k : Ni Nk, FTi k : Ti Tk, FVi k : Vi Vk . Між множиною Dij та Dik може не існувати взаємно однозначної відповідності, наприклад, за умови, коли декільком елементам множини Dij відповідає один елемент з множини Dik, і навпаки. Тоді будується відображення декількох типів до одного загального типу за допомогою функції конструювання: C( di j1..., di j k)= dij, в якій dij є елементом з множини Dij.
Відображення FNik, FTik, FVik містять однакову кількість елементів.
У завдання перетворення FNik входить впорядкування імен змінних в описі інтегрованих програмних компонентів. Відображення типів даних FTik базується на множині типів даних T =(X *), де X – множина значень, які можуть приймати змінні типу і елементи множини V,* – множина операцій для перетворення типів.
Іншими словами множина Т розглядатиме як систему алгебри перетворення типів даних з множини V.
Під перетворенням типу Ti j = (Xi j, i j ), що містяться у множині Т підмножини Ti k = (Xi k, i k ), розуміється приведення значення змінної Xij до значення Xik множини Х, при якій операції семантичного перетворення i j еквівалентні операціям з ik. У загальному випадку приведення типу Tij до типу Tik може бути одностороннім.
У випадках викликів окремих компонентів, які обробляють одні і ті ж структури даних, виконується пряме і зворотне їх перетворення.
Для цього необхідно,щоб відображення між типами Ti j і Ti k було ізоморфізмом, тобто побудоване перетворення між двома типами даних повинне відповідати ізоморфному відображенню тих, що відповідають дві алгебраїчні системи.
Випадок, коли декільком типів з множини Di відповідає декілька типів з Dk, розгля-дається як видалений обмін даними між компонентами і об'єктами розподіленого середовища, які виконуються на різних комп'ютерах або процесорах цього середовища.
Обмін даними між видалено розташованими об'єктами здійснюється за допомогою операторів виклику типу CALL – оператора звернення до процедури або функції (F1, F2) в МП, розташованого в зухвалій програмі.
Модель інтеграції має такий загальний вигляд: М={P, F,D}, де P –програмний об'єкт, який містить звернення до функцій F і визначений на множині даних D. У операторах виклику функцій задаються фактичні параметри, які повинні порядку і типам відповідних формальних параметрів.
В операторах виклику функцій задаються фактичні параметри, які відповідать формальним за кількістю і порядком
Якщо не дотримувався порядок розташування параметрів або їх кількість, а також мала місце невідповідність деяких типів передаваних параметрів, традиційно перед оператором виклику.
Загальне завдання забезпечення взаємозв'язку пари компонентів, опис яких зроблений на різних ЯП високого рівня, полягає в побудові взаємно однозначної відповідності між безліччю фактичних параметрів V={v1,v2,..., v1k} – зухвалого компонента і множиною формальних параметрів F ={f1, f2,..., fkl }, що викликається
Для множини фактичних і формальних параметрів V і F взаємодіючих компонентів необхідні відображення параметрів виконуються за допомогою операцій перетворення простих типів даних з множини W, а також спеціальних операцій перетворення складних типів даних (масивів, записів і ін.) селектора S і конструктора З, забезпечуючи вибір необхідних простих операцій з W, і конструювання з них передаваних складних типів даних з відповідним перетворенням.
Множина операцій конструювання має такий загальний вигляд: С = С, С = {Сm, Сz, Cf}, де m – масив, z – запис, f – файл і т.п.
Для кожної пари взаємодіючих компонентів, описаних в різних ЯП, виконується:
– побудова відображення між безліччю параметрів фактичних і формальних параметрів;
– вибір необхідних операцій селектора S і конструювання З складних типів даних з простих;
Теоретичні аспекти перетворення простих і складних типів даних на основі апарату систем алгебри описані розділі 2.1.3. та [9–11].