1.3. Становленья технології програмування (1975–1982)

За даним періодом розвитку ТП ІК АН УРСР зробив великий внесок в індустрію ПП на великих ЕОМ (ЄС ЕОМ, БЄСМ–6 і ін.) СРСР. Були розроблені методи, технології та інструментальні засоби, а саме: Р-технологія, складальна технологія з модулів за інтерфейсами, технологія створення систем і ППП (Проект, ДІСПР, Планер, Вектор, Сігма Дельта та ін.), Мультипроцесист за теорією автоматів, Маяк, РТК з графового програмування [6–10, 15–22]. Крім того, в СРСР створені конкретні системи АСУ, АСУ ТП для підтримки різних галузей промисловості, включаючи оборонну промисловість, які ґрунтувалися на теорії Глушкова з АСУ [5, 29] і використанням готових програм з державних фондів алгоритмів і програм.

В цей час (1973) за ідеями Глушкова та його участю була створена АСУ ТП для металургійної промисловості ГДР за допомогою керуючого обчислювального комплексу «Днепр-2», використаного при зборі і обробки даних з технологічних процесів двох комбінатів в Берліні і Лейпцигу. Глушков був членом між державної комісії СРСР і ГДР, а також консультантом розробки АСУ і членом прийомної державної комісії АСУ ТП. За виконану роботу група розробників ІК (8 спеціалістів) була нагороджена орденом дружби ГДР (1972).

Аналізуючи діючі ТП і системи, В.М.Глушков в статті «Фундаментальні дослідження і технологія програмування» (1980) [9] сформулював на перспективу три основні напрями розвитку:

– «Модульна система автоматизації програмування« АПРОП» розвивається з стандартизованих програмних заготовок« знизу–вгору» [2];

– Метод формалізованих технічних завдань для проектування складних програмних комплексів з використанням декількох алгоритмічних мов для опису окремих блоків на рівнях послідовної деталізації проекту [1, 3–5];

– Р–технологія програмування для автоматизації семантичного проектування систем «зверху–вниз», починаючи з опису структур даних в системах управління» [5, 18, 19].

Актуальним завданням перспективного розвитку ТП Глушков В.М. вважав «розвиток технології комплексного проектування обчислювальних систем, коли проектування технічних засобів системи поєднане в єдиний процес з проектуванням її базисного матзабезпечення. Ця ідея реалізовувалася в системі ПРОЕКТ [4] з використанням ЕОМ «Мир–2» для виконання аналітичних перетворень. Перспективною тенденцією розвитку обчислювальних систем Глушков бачив «в переході від одно процесорних фон-неймоновських машин до мозкоподібній структури машин».

Перехід до виробництва систем. У цей період розвитку ТП поширилося ідея повторного використання готових програм в напряму розвитку індустрії програм на державному рівні. Були створені:

 – республіканські і державні фондів алгоритмів і програм для обміну готовими напрацюваннями щодо реалізації різних завдань обробки даних та подальшого їх розповсюдження за запитами зацікавлених користувачів;

 – першій програмо будівельна фабрика (Калінін, 1980 р.) для виробництва АСУ з готових програмних заготовок з фондів алгоритмів і програм;

– державні програми проведення ДДКР при ДКНТ і ГКВТІ СРСР по розробці інструментальних систем автоматизації складних програмних комплексів та пакетів прикладних програм (АПРОП, ПРИЗ, Яуза, СІГМАСТАТ, МАКРОБОЛ, РТК-комплекс та ін.) в ІК АН УСРС.

Виходячи з постанов Кабінету Міністрів СРСР (1970) програми Державних фондів алгоритмів і програм отримали статус виробів виробничо-технічного призначення. Вони практично могли використовуватися за призначенням, як самостійні програми для обчислення задач. Повторне використання КПВ та модулів було утруднене через відсутність опису інтерфейсів і недоробок в алгоритмах. Фонди проіснували більш 15 років і автоматично перестали існувати, як тільки розвалився СРСР. Він закінчився вивозом на звалище обчислювальної техніки (ЄС ЕОМ, прототипу якої IBM, яка працює до теперішнього часу, М–50, БЄСМ та ін.).

Завод в Калініні був першим дослідним виробництвом систем АСУ і пропрацював кілька років. На ньому було побудовано два дослідні зразки АСУ шляхом модернізації раніше зробленого авторами зразка. Розробити нові АСУ з використанням готових програм з фондів було скрутно, через те, що готових типових програм для АСУ ще було замало, крім того, вони не були стандартизовані і не мали інтерфейсів та не було стандартів на процеси їх збирання.

Концепція зборки модулів в МП. Починаючи з 1975 року, відділ автора почав формувати концепцію системи автоматизації виробництва програм АПРОП, як шлях до індустрії програм [2, 30, 31]. З початку розглядалися стандарти в автомобільній промисловості, щоб зрозуміти, в чому сутність складального конвеєра. Головне, що ми зрозуміли – це наявність автоматизованих ліній конвеєра, які збирають окремі великі вироби з готових стандартних деталей, та стикувальних «болтів і гайок». У АПРОП «деталями» були програмні модулі, які необхідно стандартизувати і для їх складання потрібно було придумати щось, що заміняє деталі стиковки, скріплення.

Зрозумівши в чому сутність зв'язку різномовних модулів і проблем їх взаємодії при виконанні, у нас виникла ідея проміжного інтерфейсного перехідника між двома модулями, який передає дані від одного модуля іншому, отримує від нього результати і передає їх вихідному модулю. І, якщо передані дані і результат за типом нееквівалентний вихідному типу даних, то перехідник трансформує їх до відповідної форми подання даних приймаючим модулем. Перехідник – це гнучкий зв'язок (інтерфейс, цей термін вперше виголошено нами) двох готових модулів, який не змінює їх змісту, а передає дані (туди і назад) у потрібному вигляді і при необхідності перетворює нееквівалентні типи.

Основа системи автоматизації програм АПРОП – готові модулі, інтерфейси і метод зборки. Вони стали базовими у складальному програмуванні і відповідають ідеї збирального конвеєра Глушкова. Після його смерті (1982) розвиток складального програмування підтримував академік СРСР А. П. Єршов. Він обіцяв бути опонентом докторської дисертації автора по цієї тематиці, захист якої пройшов в лютому 1989 р., а він помер в 1988 р.

Основні результати даного періоду: розвиток напрямів автоматизації системної і програмної технології та формування нового виду програмування – складального.