
- •Перелік термінів та позначень
- •Передмова
- •Частина 1. Початок програмування в срср. Витоки розвитку
- •1.1. Поява і розвиток технології програмування (1952–2012)
- •1.2. Формування технологічних напрямів (1965–1975)
- •1.3. Становленья технології програмування (1975–1982)
- •1.4. Розвиток інтерфейсу в технології програмування (1976–1992)
- •1.5. Розвиток об’єктної технології програмування (1992–2002)
- •1.6. Індустріальні основи технології програмування (2002–2012)
- •1.7. Навчання тп у кну Тараса Шевченко (1965–2012) та філії мфті (2000–2012)
- •Контрольні питання і завдання до частини 1
- •Список літератури до частини 1
- •Частина 2. Парадигми технології програмування
- •2.1. Модульне програмування та збиральний підхід
- •2.1.1. Інтерфейс в програмуванні
- •2.1.2. Зборка модулів по а.П.Єршову
- •2.1.3. Метод зборки готових програмних елементів
- •2.1.4. Формальне подання методу збирання різномовних модулів
- •2.2. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування
- •2.2.1. Базові концепції ооп
- •2.2.2. Чотирьох рівневе проектування ом
- •2.2.3. Концепції об’єктного аналізу
- •2.2.4. Функції, алгебра та операції об’єктного аналізу
- •2.2.5. Моделювання моделі ПрО
- •2.2.6. Опис параметрів інтерфейсу ом
- •2.3. Парадигма uml-метода моделювання
- •2.3.1 Основні діаграми методу
- •2.3.2. Моделювання поведінки системи
- •2.3.3. Побудова пс засобами uml
- •2.4. Парадигма компонентного програмування
- •2.4.1. Теоретичні аспекти компонентного програмування
- •2.4.2. Моделі компонентного програмування
- •2.4.3. Графове подання компонентної моделі ПрО
- •2.4.4. Об’єднання компонентів. Модель середовища
- •2.4.5. Компонентна алгебра
- •2.4.6. Іінструментальні засоби кп
- •2.4.7. Технологія компонентної розробки пс
- •2.4.8. Типізація і класифікація програмних компонентів
- •2.4.9. Жц проектування пс із типових компонентів та кпв
- •Розробка вимог до пс – це формування та опис функціональних, технологічних, організаційних та ін. Властивостей програмної системи, які необхідні чи бажані з точки зору кінцевого користувача.
- •Розгортання рпс. У випадку, коли рпс створюється для конкретного замовника, який є і користувачем, то деякі завдання розгортання виконуються на попередніх етапах. До них, зокрема, відносяться:
- •Супровід рпс компонентній пс характеризується наступними особливостями.
- •2.5. Парадигма аспектно-орієнтованого програмування
- •2.5.1.Основні елементи парадигми аоп
- •2.5.2. Засоби аоп
- •2.5.3. Підтримка аоп впродовж життєвого циклу пс
- •2.5.5. Методичні аспекти аоп
- •2.6. Парадигма генерувального програмування
- •2.6.1 Предметно-орієнтована мова – dsl
- •2.6.2. Простір проблем і рішень ПрО
- •2.6.3. Інженерія ПрО і кпв
- •2.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •2.7.1 Базові понятті сервісу Інтернет
- •2.7.2. Сервіси wcf мs.Net з контрактами
- •2.8. Парадигми теоретичного програмування
- •2.8.1 Алгебраїчне та інсерційне програмування
- •2.8.2. Реалізація агентних програм
- •2.8.3. Експлікативне, номінативне програмування
- •2.8.4. Алгоритмічні алгебри
- •Контрольні питання і завдання до частини 2
- •Список літератури до частини 2
- •Частина 3. Моделі і засоби проектування предметних областей
- •3.1. Моделі проектування ПрО предметних областей
- •3.1.1. Концептуальні моделі пс, спс за компонентами
- •3.1.2. Моделі взаємозв’язку об’єктів
- •3.1.3. Модель інтеграції (зборка) компонентів
- •3.1.4. Тестування прикладних і інтерфейсних об'єктів
- •3.1.5. Моделі взаємодії і варіабельності пс для організації обчислень
- •3.1.6. Підхід до виконання пс в сучасних розподілених середовищах
- •3.2. Онтологічний підхід до подання знань про проблемні області
- •3.2.1. Онтологічне моделювання проблемної області
- •3.2.2. Мовний опис онтології домену чи спс
- •3.2.3. Підхід до реалізація онтології ПрО
- •3.3. Типи даних та засоби їх генерації для використання в збиральному прогрмуванні
- •3.3.1. Проблема забезпечення сумісності типів даних при зборки кпв
- •3.3.2. Аксіоматика простих типів даних
- •3.3.3. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
- •3.3.4. Семантичні аспекти взаємодії різнорідних програм
- •3.3.5. Характеристика типів даних для зборки програм
- •3.3.6. Фундаментальні і загальні типи даних
- •3.3.6. Баові поняття стандарту з типів даних
- •3.3.7. Перебудова загальних типів даних до фундаментальних для мп
- •3.4. Підходи і методи доказу програм
- •3.4.1. Мови специфікації програм –vdm, raise, Concept
- •3.4.2. Концепторна мова специфікації
- •3.4.3. Методи доведення правильності програм
- •3.4.4. Модель доказу програми за твердженнями
- •З.5. Проектування пс засобами жц з реалізації доменів
- •3.4.1. За загальна характеристика стандарту жц iso/iec 12207:2002
- •3.4.2. Формування конкретних моделей життєвого циклу
- •3.4.3. Підходи до моделювання ПрО мовними засобами dsl
- •3.6. Модель якості пс
- •3.6.1. Структура моделі якості
- •3.6.2. Модель витрат сосомо Боєма
- •3.6.3. Інтегрована модель витрат на спс
- •Контрольні питання і завдання до частини 3
- •Список літератури до частини 3
- •Частина 4. Методи індустрії виробицтва програм і систем
- •4.1. Загальні основи методології виробництва пс і спс
- •4.1.1. Моделі взаємодії компонентів у пс
- •4.1.2 Методологічні аспекти виробництва спс з готових ресурсів
- •4.2. Мова опису моделей взаємодії на основі xml
- •4.2.1 Подання та обмін даними в компонентних моделях
- •4.2.3 Модель конфігурації компонентів на основі xml
- •4.3. Графове подання пс і спс
- •4.3.1 Графове визначення моделі взаємодії об'єктів
- •4.3.2 Типи зв’язків об’єктів у графової моделі ПрО
- •4.4. Розробка методів побудови проблемно-орієнтованих технологій
- •4.4.1. Аналіз динаміки розвитку фабрик програм
- •4.3.2. Базисні ресурси фабрики програм
- •4.5. Загальні лінії виробництва програм з кпв
- •4.4.1. М етодологія побудови тл
- •4.4.2. Нові дисципліни індустрії наукового совтвера
- •4.4.3. Новітні засоби Grid і Cloud для обчислення задач e–sciences
- •4.4.4. Сучасні системи побудови рпс з сервісних ресурсів
- •4.4.5. Методологія розроблення тл
- •4.4.6. Принципи проектування іс
- •4.5. Методи при оцінюванні економічних характеристик проектів
- •4.5.2. Формальний апарат експертно-аналітичного оцінювання об’єктів і процесів у спс
- •4.5.3. Методи оцінки розміру
- •4.6. Створення Windows застосувань
- •4.6.1. Створення нової програми.
- •4.6.2. Властивості і дизайн програм
- •4.6.3. Компіляція програм
- •2.5. Запуск застосунка
- •4.6.4. Розширення функціональності програм
- •4.7. Інженерії тестування програмних систем
- •4.7.1. Основні поняття інженерії тестування
- •4.7.2 Становлення інженерії тестування
- •4.7.3. Методи тестування. Метрики і критерії
- •4.7.4. Інструменти тестування та оцінювання
- •4.7.5. Тестування веб-застосувань
- •Контрольні питання і завдання до частини 4
- •Список літератури до частини 4
- •5.2. Фабрика програм в кну
- •5.2.3. Створення фабрики студентів
- •5.2.4. Лінії продуктів фабрики на головної сторінки
- •5.2.5. Принципи роботи з репозиторієм програм і артефактів
- •5.2.6. Навчання дисципліні “Програмна інженерія” на фабрики
- •5.3. Репозиторій кпв
- •5.3.1. Загальний опис репозиторію
- •5.3.2. Технологія обслуговування репозиторію кпв
- •5.4. Розробка кпв
- •5.4.1. Опис моделей кпв, інтерфейсу і операцій розробки кпв
- •5.4.2. Реалізація побудови компонентної системи
- •5.4.3. Процеси технології оброблення кпв
- •5.4.4. Зборка різномовних програм у середовищі Visual Studio
- •5.5. Конфігурація кпв
- •5.5.1. Конфігурування кпв з урахуванням варіабельності
- •5.5.2. Опис прикладу використання конфігуратору програм
- •5.6. Генерація систем мовою dsl
- •5.6.1. Лінія опису та генерації доменів dsl
- •5.6.2. Опис життєвого циклу пз та його реалізації на мові dsl
- •2.7. Онтологія – обчислювальна геометрія
- •5.7.1. Онтологія домену – Обчислювальна геометрія
- •5.7.3. Опис моделі онтології ПрО «Обчислювальна геометрія»
- •5.7.4. Опис програми домену «Обчислювальна геометрія» мовою owl
- •5.8. Оцінка якості пс
- •5.8.2. Оцінка витрат на продукт
- •5.8.3. Опис модуля прогнозування трудовитрат на розробку пс
- •5.8.4. Приклад оцінювання затрат на розробку пс ас
- •5.9.1. Опис веб-технології Java ee
- •5.9.3. Приклад взаємодії Java і ms.Net через веб-сервіси
- •5.9.4. Інструкція по використанню графічного інтерфейсу прикладу
- •5.10. Генерація тд
- •5.10.1. Відображення типів даних у середовищі ітк
- •5.10.2. Система генерації загальних типів даних до фундаментальних
- •5.11. Інструментальні засоби сайта ітк
- •5. 12. Розділ сайта «Технологія навчання»
- •Контрольні питання і завдання до частини 5
- •Список літератури до частини 5
- •Післямова
- •Додаток 1. Парадигма структурного програмування
- •Додаток 2. Приклад створення служб wcf у ms Visual Studio 2010
- •Додаток 3. Онтологічний підхід з подання тестування кпв та пс
- •Додаток 4. Оцінка застосування метода сосомо на конкретних даних
- •Додаток 5. Програма курсу «Технологія програмування іс»
1.2. Формування технологічних напрямів (1965–1975)
З давніх пір усі нові теорії у фізики, математиці і в інших природних науках затверджувались у житті через технології.
Технологія – це сукупність узагальнених і систематизованих знань чи наука про методи, способи, прийоми і засоби автоматизації та порядку їх використання при виробництві і застосуванні деякого продукту с необхідними властивостями. Цей термін використовується також у усіх областях діяльності людства (господарчій, промислової, економічної, фінансовій та ін.).
В області комп’ютеризації і інформатизації в світі сформувалися такі види технологій: комп’ютерна, системна, інформаційна та ТП у СРСР і в США як програмна технологія чи інженерія (Software Engineering – SE). Термін SE сформувався в комп’ютерної науки (Computer science – СS) в той же час, що і ТП, а офіційно він пролунав на конференції НАТО (1968), як самостійна дисципліна, сформована міжнародним комітетом спеціалістів ACM і IEEE в вигляді ядра знань SWEBOK (www.swebok.com.edu, 2001). До складу СS входять також Computer Engineering (комп’ютерна технологія) та System Engineering (системна технологія).
Дисципліни СS, інформаційні системи та технології створюють простір інформатики рис.1.1), в якому SE або ТП займає центральне місце, оздоблюючи усі складові дисципліни цього простору відповідними теоріями, методами та засобами розробки, застосування, розгортання та конфігурування ПП [33].
Рис.1.1. Місце програмної технології в інформаційному просторі
Область комп’ютерній технології займає усю нижню частину розвитку апаратного забезпечення, а інформаційні системи займають більшість горизонтального простору вгорі на рівні організацій. SE охоплює широкий діапазон, пов’язаний із систематичною розробкою ПЗ, доменів та програмних проектів. Основна мета SE і ТП – розробка моделей систем, багаторазових готових ПП та методів виготовлення високоякісних ПС вчасно і в рамках бюджету. Область SE поширюється вниз до системної технології, а вгору до організаційних питань з проектування і розробки інформаційних систем і технологій, що відповідатимуть сучасним потребам різних організацій і підприємств.
Комп'ютерна технологія – це дисципліна з теорії і принципів побудови комп'ютерів (frameworks, мікропроцесів, кластерів, суперкомп’ютерів тощо), системного забезпечення (ОС, трансляторів, компіляторів тощо) як процесів підтримки систем обробки даних. Основні теорії в цієї технології – теорія Тюрінга, Фон Неймона, теорія автоматів, алгоритмів та кібернетики Глушкова [24–29]. Вона також використовує математику, логіку, теорію аналізу і систем тощо. Відповідно цієї технології побудовані: різні фреймворки, багатопроцесорні, рекурсивні, макроконвеєрні комп’ютери, різні пристрої, блоки, мікросхеми, карти тощо. Досягнутий за цей час рівень комп’ютерній технології у десятки разів більш ніж у системної і програмної технології.
Системна технологія – це теорія, методи та принципи побудови інформаційних систем, автоматизованих систем, систем управління та комп'ютерних систем (Computer Systems). Основа знань цієї технології – комп’ютерна технологія СS, як базис моделювання різних типів комп'ютерних застосувань (Computer Applications) та нових засобів управління інформаційними системами (ОС, БД, СУБД й ін.). Головна теорія цієї технології – теорія АСУ Глушкова [5, 24], наукові дисципліни з логіки, математики, CS, інтелектуальні дисципліни (комбінаторика, графіка тощо) та методи в економіці, фінансовій, банківській діяльності тощо.
Програмна інженерія чи технологія – це система методів, способів і дисциплін з планування, розробки, експлуатації і супроводження програмного забезпечення (ПЗ), призначених для його промислового виробництва (www.swebok.com). Вона охоплює усі аспекти створення ПЗ від початку формулювання вимог, розроблення продукту і до його використання, супроводження та остаточного списання. Базис цієї технології – теорія алгоритмів, теорія програмування, теорія обчислень і розподіленої комунікаційної мережі [21–29]. Масове виробництво ПП включає ще теорію планування, регулювання процесів та ресурсів, тестування, вимірювання результатів, оцінювання ризику та якості ПП [26–34].
Інформаційні системи – це комп’ютерні системи обробки різноманітної інформації в підприємської та бізнес діяльності, включаючи бухгалтерський облік, розрахунки заробітної плати, документообіг на усіх рівнях управління держави тощо [6, 12, 33–42]. Вони є засобом керування та обробки інформації, забезпечення продуктивності та ефективності роботи різних організацій з інформатизації. Зараз інформаційні пошукові системи стали головнім інструментом накопичення, пошуку і відбору різних інформаційних ресурсів, необхідних для масового застосування їх різними користувачами Інтернету.
Інформаційні технології з 1990–х років стали базисом комп’ютерної інфраструктури сучасних корпорацій, підприємств та державних органів управління, на яких вирішуються різні задачі обробки різноманітної інформації, зокрема глобального типу. На розробку інформаційних технологій і підготовку високо кваліфікованих ІТ–спеціалістів виділяються неймовірні ресурси для підтримки і зростання різних видів інформаційних ресурсів системи Інтернет і доступу до них усіх бажаючих світового інформаційного простору. Цілі і завдання інформатики з побудови інформаційних систем і технологій сформулював академік В.М.Глушков у своєї останній в житті монографії «Беспаперова інформатика» (1982) [10].
Надалі розглядається лише зміст, засоби автоматизації ТП і динаміка її розвитку, починаючи з ідей і постановок їх реалізації академіком В.М.Глушковим.