- •Перелік термінів та позначень
- •Передмова
- •Частина 1. Початок програмування в срср. Витоки розвитку
- •1.1. Поява і розвиток технології програмування (1952–2012)
- •1.2. Формування технологічних напрямів (1965–1975)
- •1.3. Становленья технології програмування (1975–1982)
- •1.4. Розвиток інтерфейсу в технології програмування (1976–1992)
- •1.5. Розвиток об’єктної технології програмування (1992–2002)
- •1.6. Індустріальні основи технології програмування (2002–2012)
- •1.7. Навчання тп у кну Тараса Шевченко (1965–2012) та філії мфті (2000–2012)
- •Контрольні питання і завдання до частини 1
- •Список літератури до частини 1
- •Частина 2. Парадигми технології програмування
- •2.1. Модульне програмування та збиральний підхід
- •2.1.1. Інтерфейс в програмуванні
- •2.1.2. Зборка модулів по а.П.Єршову
- •2.1.3. Метод зборки готових програмних елементів
- •2.1.4. Формальне подання методу збирання різномовних модулів
- •2.2. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування
- •2.2.1. Базові концепції ооп
- •2.2.2. Чотирьох рівневе проектування ом
- •2.2.3. Концепції об’єктного аналізу
- •2.2.4. Функції, алгебра та операції об’єктного аналізу
- •2.2.5. Моделювання моделі ПрО
- •2.2.6. Опис параметрів інтерфейсу ом
- •2.3. Парадигма uml-метода моделювання
- •2.3.1 Основні діаграми методу
- •2.3.2. Моделювання поведінки системи
- •2.3.3. Побудова пс засобами uml
- •2.4. Парадигма компонентного програмування
- •2.4.1. Теоретичні аспекти компонентного програмування
- •2.4.2. Моделі компонентного програмування
- •2.4.3. Графове подання компонентної моделі ПрО
- •2.4.4. Об’єднання компонентів. Модель середовища
- •2.4.5. Компонентна алгебра
- •2.4.6. Іінструментальні засоби кп
- •2.4.7. Технологія компонентної розробки пс
- •2.4.8. Типізація і класифікація програмних компонентів
- •2.4.9. Жц проектування пс із типових компонентів та кпв
- •Розробка вимог до пс – це формування та опис функціональних, технологічних, організаційних та ін. Властивостей програмної системи, які необхідні чи бажані з точки зору кінцевого користувача.
- •Розгортання рпс. У випадку, коли рпс створюється для конкретного замовника, який є і користувачем, то деякі завдання розгортання виконуються на попередніх етапах. До них, зокрема, відносяться:
- •Супровід рпс компонентній пс характеризується наступними особливостями.
- •2.5. Парадигма аспектно-орієнтованого програмування
- •2.5.1.Основні елементи парадигми аоп
- •2.5.2. Засоби аоп
- •2.5.3. Підтримка аоп впродовж життєвого циклу пс
- •2.5.5. Методичні аспекти аоп
- •2.6. Парадигма генерувального програмування
- •2.6.1 Предметно-орієнтована мова – dsl
- •2.6.2. Простір проблем і рішень ПрО
- •2.6.3. Інженерія ПрО і кпв
- •2.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •2.7.1 Базові понятті сервісу Інтернет
- •2.7.2. Сервіси wcf мs.Net з контрактами
- •2.8. Парадигми теоретичного програмування
- •2.8.1 Алгебраїчне та інсерційне програмування
- •2.8.2. Реалізація агентних програм
- •2.8.3. Експлікативне, номінативне програмування
- •2.8.4. Алгоритмічні алгебри
- •Контрольні питання і завдання до частини 2
- •Список літератури до частини 2
- •Частина 3. Моделі і засоби проектування предметних областей
- •3.1. Моделі проектування ПрО предметних областей
- •3.1.1. Концептуальні моделі пс, спс за компонентами
- •3.1.2. Моделі взаємозв’язку об’єктів
- •3.1.3. Модель інтеграції (зборка) компонентів
- •3.1.4. Тестування прикладних і інтерфейсних об'єктів
- •3.1.5. Моделі взаємодії і варіабельності пс для організації обчислень
- •3.1.6. Підхід до виконання пс в сучасних розподілених середовищах
- •3.2. Онтологічний підхід до подання знань про проблемні області
- •3.2.1. Онтологічне моделювання проблемної області
- •3.2.2. Мовний опис онтології домену чи спс
- •3.2.3. Підхід до реалізація онтології ПрО
- •3.3. Типи даних та засоби їх генерації для використання в збиральному прогрмуванні
- •3.3.1. Проблема забезпечення сумісності типів даних при зборки кпв
- •3.3.2. Аксіоматика простих типів даних
- •3.3.3. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
- •3.3.4. Семантичні аспекти взаємодії різнорідних програм
- •3.3.5. Характеристика типів даних для зборки програм
- •3.3.6. Фундаментальні і загальні типи даних
- •3.3.6. Баові поняття стандарту з типів даних
- •3.3.7. Перебудова загальних типів даних до фундаментальних для мп
- •3.4. Підходи і методи доказу програм
- •3.4.1. Мови специфікації програм –vdm, raise, Concept
- •3.4.2. Концепторна мова специфікації
- •3.4.3. Методи доведення правильності програм
- •3.4.4. Модель доказу програми за твердженнями
- •З.5. Проектування пс засобами жц з реалізації доменів
- •3.4.1. За загальна характеристика стандарту жц iso/iec 12207:2002
- •3.4.2. Формування конкретних моделей життєвого циклу
- •3.4.3. Підходи до моделювання ПрО мовними засобами dsl
- •3.6. Модель якості пс
- •3.6.1. Структура моделі якості
- •3.6.2. Модель витрат сосомо Боєма
- •3.6.3. Інтегрована модель витрат на спс
- •Контрольні питання і завдання до частини 3
- •Список літератури до частини 3
- •Частина 4. Методи індустрії виробицтва програм і систем
- •4.1. Загальні основи методології виробництва пс і спс
- •4.1.1. Моделі взаємодії компонентів у пс
- •4.1.2 Методологічні аспекти виробництва спс з готових ресурсів
- •4.2. Мова опису моделей взаємодії на основі xml
- •4.2.1 Подання та обмін даними в компонентних моделях
- •4.2.3 Модель конфігурації компонентів на основі xml
- •4.3. Графове подання пс і спс
- •4.3.1 Графове визначення моделі взаємодії об'єктів
- •4.3.2 Типи зв’язків об’єктів у графової моделі ПрО
- •4.4. Розробка методів побудови проблемно-орієнтованих технологій
- •4.4.1. Аналіз динаміки розвитку фабрик програм
- •4.3.2. Базисні ресурси фабрики програм
- •4.5. Загальні лінії виробництва програм з кпв
- •4.4.1. М етодологія побудови тл
- •4.4.2. Нові дисципліни індустрії наукового совтвера
- •4.4.3. Новітні засоби Grid і Cloud для обчислення задач e–sciences
- •4.4.4. Сучасні системи побудови рпс з сервісних ресурсів
- •4.4.5. Методологія розроблення тл
- •4.4.6. Принципи проектування іс
- •4.5. Методи при оцінюванні економічних характеристик проектів
- •4.5.2. Формальний апарат експертно-аналітичного оцінювання об’єктів і процесів у спс
- •4.5.3. Методи оцінки розміру
- •4.6. Створення Windows застосувань
- •4.6.1. Створення нової програми.
- •4.6.2. Властивості і дизайн програм
- •4.6.3. Компіляція програм
- •2.5. Запуск застосунка
- •4.6.4. Розширення функціональності програм
- •4.7. Інженерії тестування програмних систем
- •4.7.1. Основні поняття інженерії тестування
- •4.7.2 Становлення інженерії тестування
- •4.7.3. Методи тестування. Метрики і критерії
- •4.7.4. Інструменти тестування та оцінювання
- •4.7.5. Тестування веб-застосувань
- •Контрольні питання і завдання до частини 4
- •Список літератури до частини 4
- •5.2. Фабрика програм в кну
- •5.2.3. Створення фабрики студентів
- •5.2.4. Лінії продуктів фабрики на головної сторінки
- •5.2.5. Принципи роботи з репозиторієм програм і артефактів
- •5.2.6. Навчання дисципліні “Програмна інженерія” на фабрики
- •5.3. Репозиторій кпв
- •5.3.1. Загальний опис репозиторію
- •5.3.2. Технологія обслуговування репозиторію кпв
- •5.4. Розробка кпв
- •5.4.1. Опис моделей кпв, інтерфейсу і операцій розробки кпв
- •5.4.2. Реалізація побудови компонентної системи
- •5.4.3. Процеси технології оброблення кпв
- •5.4.4. Зборка різномовних програм у середовищі Visual Studio
- •5.5. Конфігурація кпв
- •5.5.1. Конфігурування кпв з урахуванням варіабельності
- •5.5.2. Опис прикладу використання конфігуратору програм
- •5.6. Генерація систем мовою dsl
- •5.6.1. Лінія опису та генерації доменів dsl
- •5.6.2. Опис життєвого циклу пз та його реалізації на мові dsl
- •2.7. Онтологія – обчислювальна геометрія
- •5.7.1. Онтологія домену – Обчислювальна геометрія
- •5.7.3. Опис моделі онтології ПрО «Обчислювальна геометрія»
- •5.7.4. Опис програми домену «Обчислювальна геометрія» мовою owl
- •5.8. Оцінка якості пс
- •5.8.2. Оцінка витрат на продукт
- •5.8.3. Опис модуля прогнозування трудовитрат на розробку пс
- •5.8.4. Приклад оцінювання затрат на розробку пс ас
- •5.9.1. Опис веб-технології Java ee
- •5.9.3. Приклад взаємодії Java і ms.Net через веб-сервіси
- •5.9.4. Інструкція по використанню графічного інтерфейсу прикладу
- •5.10. Генерація тд
- •5.10.1. Відображення типів даних у середовищі ітк
- •5.10.2. Система генерації загальних типів даних до фундаментальних
- •5.11. Інструментальні засоби сайта ітк
- •5. 12. Розділ сайта «Технологія навчання»
- •Контрольні питання і завдання до частини 5
- •Список літератури до частини 5
- •Післямова
- •Додаток 1. Парадигма структурного програмування
- •Додаток 2. Приклад створення служб wcf у ms Visual Studio 2010
- •Додаток 3. Онтологічний підхід з подання тестування кпв та пс
- •Додаток 4. Оцінка застосування метода сосомо на конкретних даних
- •Додаток 5. Програма курсу «Технологія програмування іс»
2.5.2. Засоби аоп
В даний час існує декілька реалізацій АОП, найбільш відома з яких розробка центру Xerox PARC – AspectJ ((http://eclipse.org/aspectj/), інструмент, який підтримує АОП в рамках мови Java, надає розширювальні конструкції для цієї мови і вбудовується в такі системи розроблення, як Eclipse (http://eclipse.org/aspectj/), Sun ONE Studio і Borland JBuilder.
Функціонально аналогічними інструментами є: для мови С++ – AspectС++ (http://www.aspectc.org/), для мови JavaScript – AspectJS (http://www.aspectjs.com/), для мови PHP 5 – phpaspect (http://phpaspect.org/), для С# – Eos (http://www.cs.virginia.edu) для фреймворка .NET [3].
Для платформи .NET розроблено Aspect.NET. Розробка виконана в Санкт-Петербургському державному університеті [4].
Інструментами (двигунцями) переплетення коду (weaving) є, наприклад, такі:
– XWeaver – інструмент для АОП на C/C++, який може працювати з командного рядка, а також має плагін для Eclipse. Генерує початковий код, який мінімально відрізняється від базового коду. Забезпечений документацією і великою кількістю прикладів програм. Доступний за адресою – http://www.xweaver.org/Xweaver/download.html/. Частина XWeaver – AXDT (http://www.xweaver.org/AXDT/Install.html) – охоплює як Java, так і C/C++.
– PostSharp (http://postsharp.org) – призначений для переплетення коду під час виконання у середовищі Microsoft.NET.
– AspectXML (http://www.aspectxml.org) – це аспектно-орієнтований двигунець переплетення (AXLE, Aspect-Oriented XML Weaving Engine), написаний на XSLT і доступний для застосунків у середовищах Java і .NET.
– MFAOPHP (http://www.mfaop.com) – проста реалізація АОП у PHP, яка не має РНР-препроцесора, але забезпечує переплетення під час виконання. Інструмент у вільному доступі.
– DotSpect (.SPECT) (http://dotspect.tigris.org) – це двигунець переплетення незалежних від мови аспектів під час компіляції у середовищі .NET. Надає мову, подібну AspectJ з додатковими синтаксичними елементами. Підтримується для С# і VB.NET. Надає також IDE для написання і тестування аспектів.
Фреймворками, які підтримують аспектно-орієнтований підхід до програмування і розроблення загалом, є:
– AspectWerkz (http://aspectwerkz.codehaus.org/index.html),
– архітектура JBoss-AOP (http://labs.jboss.com/portal/jbossaop/index.html),
– Spring (http://www.springframework.org/), який, на відміну від двох попередніх, забезпечує інтеграцію АОП-реалізації та методології Spring IoC (Inversion of Control container) [5].
Порівняльний аналіз деяких інструментів (AspectJ, AspectWerkz, JBoss AOP та Spring AOP) подано в [6].
Для інтеграції проблемно-орієнтованих аспектних рішень до AspectJ призначений інструмент (і бібліотека) XAspects (http://www.ccs.neu.edu/research/demeter/xaspects/). Доменні аспекти транслюються під час компіляції в загальний початковий код для AspectJ.
Спеціально для середовища Eclipse розроблено AJDT (AspectJ Development Tools for Eclipse) (http://www.ibm.com/developerworks/java/library/j-ajdt/index.html) – інструмент (відкритий проект), призначений для розроблення і виконання застосунків на AspectJ.
Для роботи в середовищі Eclipse призначається також AspectBrowser for Eclipse (http://cseweb.ucsd.edu/users/wgg/Software/AB/). Інструмент пропонує засоби оперування аспектами, позначеними у дереві аспектів (Aspect Tree), а саме: створення і редагування аспектів, поєднання їх у групи, перегляд інформації стосовно лексичного аналізу аспектних програм тощо.
Підходи до моделювання аспектів
В той час, як існують чимало інструментів, що підтримують програмування в парадигмі АОП, наразі відсутня уніфікована мова моделювання аспектів, яка б підтримувала проектування аспектно-орієнтованих програм.
У [2] подано стислий огляд концепцій моделювання, розроблених у 1998–2002 роках. Переважна більшість дослідників пропонують ґрунтуватися на стандарті UML і застосувати існуючі в ньому механізми розширення графічної нотації сутностей і відношень (стереотипи, обмеження, помічені значення) для опису додаткових концепцій AO-проектування. Окрім робіт, які пропонують готові до практичного застосування графічні нотації, є велика кількість робіт теоретичної спрямованості. Зокрема, робиться спроба формалізувати використання засобів розширень UML для специфікації понять АО-методології. Для цього використовується поняття “профілю” UML – механізму, що дозволяє описати правила використовування засобів розширення мови в деякій предметній області [7, 8].
Комплексним підходом відрізняється робота відомих розробників з IBM В.Харрісона, П.Терра і Г.Оссхера [9], в якій вони розглядають способи, якими інформація про аспекти може бути відображена на різних діаграмах UML.
На теперішній час розробляється інструмент аспектно-орієтованого моделювання A2Eclipse (http://marketplace.eclipse.org/content/aspect-oriented-modeling-a2eclipse), який буде плагіном для Eclipse і підтримуватиме модифікований підхід до моделювання "Use-case Slice".