Розгортання рпс. У випадку, коли рпс створюється для конкретного замовника, який є і користувачем, то деякі завдання розгортання виконуються на попередніх етапах. До них, зокрема, відносяться:

• проектування та композиція ПС з орієнтацією на конкретні комп’ютерні засоби замовника, їх потужність, розташування, наявність комп’ютерних мереж та інших засобів комунікації, найбільш ефективну топологію з’єднань та ін.;

• інсталяція окремих компонентів на визначених комп’ютерах для цілей композиції (дуже часто ця конфігурація компонентів залишається в подальшому для робочого функціонування системи);

• створення компонентної конфігурації на етапі композиції з орієнтацією на її подальше застосування на етапі супроводу.

У випадку, коли РПС є комерційним продуктом, її розробник для цілей композиції та тестування розгортає усі компоненти на власній комп’ютерній базі, яка є певною моделлю, що відповідає найбільш типовій ситуації. Користувач такої системи проходіть всі процеси етапу розгортання на власній комп’ютерній базі і відповідно до своєї конфігурації технічних та загальносистемних засобів.

Друга ситуація. Всі процеси розгортання виконуються як окремий етап, до складу яких входять: оптимізація плану компонентної конфігурації у відповідності до наявної комп’ютерної бази користувача, її властивостей та топології; розгортання окремих програмних компонентів; створення цільової компонентної конфігурації.

Оптимізації плану компонентної конфігурації. План компонентної конфігурації є одним з результатів процесу композиції. Він визначає абстрактну модель подання інтегрованого середовища РПС. Всі взаємозв’язки та взаємодії компонентів подані на логічному рівні, тобто, описуються самі факти зв’язків та взаємодій без врахування фактичного розташування компонентів.

Головне завдання цього процесу – визначення реальної конфігурації компонентів. Це є оптимізаційна задача, у якій початковими даними будуть: наявні комп’ютерні потужності з засобами комунікації у користувача; вимоги до ресурсів з боку окремих компонентів; план конфігурації.

У якості граничних умов виступає необхідність виконання функціональних, технологічних та інших вимог до РПС.

Розгортання програмних компонентів. Процес інсталяції для кожного окремого компонента може мати свої власні відмінності, які залежать від методу та засобів інсталяції. Вимоги компонентно–орієнтованої методології охоплюють лише питання, що пов’язані з про інстальованим компонентом, тобто, після його розгортання. Результат інсталяції повинен задовольняти всім вимогам з боку відповідних компонентних моделей та інтегрованого середовища для програмної системи.

Створення цільової компонентної конфігурації. Результати попередніх процесів є основою для створення цільової конфігурації. До неї, зокрема, входять:

• розташування окремих компонентів;

• характеристики компонентів;

• опис взаємозв’язків чи інтерфейсів компонентів.

Цей процес завершує створення цільової конфігурації. Уся наведена вище інформація описує цільову конфігурацію і застосовується для підтримки функціонування РПС на етапі супроводу.