5.9.3. Приклад взаємодії Java і ms.Net через веб-сервіси

Робота з веб-сервісами розглядається на прикладі вищеописаного сервісу SampleMath. Запуск прикладу ініціюється натиском на кнопку «Приклад роботи» [21].

5.9.4. Інструкція по використанню графічного інтерфейсу прикладу

1). Для запуску головної форми прикладу достатньо вибрати у меню сайту «Проект розробки» пункт «Технології→Веб-сервіси», натиснути кнопку «Приклад» і відкрити запропонований файл. Після цього має з’явитися головне вікно графічного інтерфейсу, вигляд якого зображений на рис. 17. Для запуску серверної частини програми треба натиснути кнопку «Запустити» у верхній частині вікна; після цього звіт щодо запуску буде відображатися у вікні. Сервер можна у будь-який момент зупинити, натиснувши відповідну кнопку.

Рис. 17. Вигляд головного вікна інтерфейсу

Для того щоб перевірити, чи був розгорнутий модуль на сервері програм, можна відкрити у будь-якому браузері адресу http://localhost:8080/webservice/ – там має відображатися сторінка, як на рис. 18.

Рис. 18. Вигляд головної сторінки веб-модуля

2). Для запуску клієнтської частини (див. рис. 19) слід натиснути кнопку «Запустити» у нижній частині вікна. Кількість клієнтських програм не обмежена.

Рис. 19. Вигляд клієнтської частини програми

3). Для перевірки роботи веб-сервісу слід у клієнтській частині програми ввести аргументи для функції додавання або віднімання, які поставляє сервіс, та натиснути кнопку «Викликати». Результати мають відобразитися як у клієнтській частині програми, так і у логу доступу до сервісу на головній сторінці веб-модуля. Методи веб-сервісу можна також тестувати безпосередньо із веб-модуля (див. рис. 20) – для цього достатньо перейти по відповідному посиланню на головній сторінці.

Рис. 20. Тестування сервісу з веб-сторінки

5.10. Генерація тд

5.10.1. Відображення типів даних у середовищі ітк

Відображення ґрунтується на наступних базових положеннях щодо структури компонентів в інфраструктурі подібної Grid [2, 8, 13]:

– кожен компонент, КПВ містить опис властивостей (ім'я, ліцензія, URL репозитарія і т.д.), глобального унікального ідентифікатора – ID відповідно стандарту WSDL, а також інформацію про версії, зв'язки з репозитарієм, ID, види платформ і зв'язки цього ідентифікатора з глобальним у конфігурації СПС;

– КПВ містить команди перевірки скомпільованого елемента, тестових команд і GUIDs, а також взаємозв'язки з конфігурацією;

– визначення конфігурації і платформи для кожного об'єкту викликає GUID, опис його властивості, середовище виконання і залежності статичні для взаємовідношень між двома конфігураціями або динамічні для взаємовідношень між конфігурацією і модулем (см. розділ 3.4).

Для реалізації нових типів даних взятий стандарт ISO/IEEE 11404-2007 (General Data Types – GDT) з формальним описом типів даних для забезпечення інтероперабельності даних в різних програмах з МП. Для цього пропонується новий підхід до генерації GDT-FDT). Відповідно ньому виконується генерація набору функцій (процедур) у мові XML для застосувтрансформації різних типів даних в програмах за майбутніми МП: е такі функції:

– перебудови типів даних МП1, …, МПn;

– подання типів даних ФДТ;

– представлення GDT для оброблення по апробованій схемі ФДТ;

– відображення GDT–FDT.

Для реалізації вказаного набору функій сстудентами виконується:

1) створення бібліотек функцій для перетворення типів даних GDT (примітивних, агрегатних і генерованих) до FDT типів даних (простим, структурним і складним) МП, як необхідних елементів середовища взаємодії різномовних компонентів, підсистем і проектів системи Grid;

2) специфікація зовнішніх типів даних компонентів, підсистем і систем в МП засобами мови GDT з накопиченням їх в одному з репозитаріїв середовища фабрики;

3) розробка формату нових посередників подібно stub з операціями звертання до відповідних функцій GDT–FDT в цілях передачі взаємодіючому компонентові і обернено не релевантних і перебудованих типів даних.

Проблема збирання різнорідних компонентів у нових МП з урахуванням архітектур платформ і середовищ у майбутньому напевно буде вирішуватися на знову розроблених інструментах і засобах з перебудови типів даних GDT–FDT.