5.4.4. Зборка різномовних програм у середовищі Visual Studio

Це середовище дозволяє використовувати МП: C#, F#, C++, Visual Basic. Завдяки платформі .NET, CLR та загальній системи типів CTS виконується збирання компонентів, написаних на цих мовах, шляхом компілювання в так званий керований код (managed code) на проміжній мові IL (Intermediate Language). Під час виконання СLR компілює код IL в машинний код, застосовуючи для цього оперативну компіляцію (Just In Time – JIT). Компілятор JIT продукує машинний код, рідний по відношенню до платформи, на якій буде виконуватися, а під час виконання компілюється в той код, який необхідно [18].

Зборка програм у середовищі Eclipse. Механізм плагінів слугує підключенню засобів для створення програм в різних МП та фреймворках. Будуються плагіни для роботи з CORBA–об’єктами та Eclipse CORBA plugin (ecp). IDL–інтерфейс для зв’язку різних програм створюється компілятором OpenORB із IDL file у вигляді stub. Засіб External Tools Configuration створює конфігурацію зборки програм й КПВ.

Таким чином, в ІТК реалізовано декілька варіантів зборки різнорідних програм для сучасних розподілених систем Visual Studio, Eclipse через інтерфейс за параметрами і типами даних, що передаються між цими програмами. Реалізація зв’язків між середовищами Visual Studio  Eclipse й MS.NET  Eclipse в ІТК продемонстрував відповідними прикладами об’єднання сучасних середовищ.

Тестовий приклад

Він подає опис і зв’язок програм за різними мовами. Треба нажати на відповідну клавішу – сайту для виконання приклада.

5.5. Конфігурація кпв

5.5.1. Конфігурування кпв з урахуванням варіабельності

Конфігурування створює продукт для його супроводу; збереження цілісності після внесення деяких змін; створення резервних копій продукту; контроль вихідного коду й документації і т.п.[23, 30].

Змінювання компонентів базується на розробленої в проекті моделі варіабельності [17] стосовно декількох типів КПВ: обов’язкових, що присутні у всіх ПС даної СПС, необов’язкових, що присутні лише в деяких ПС або існують в декількох точках можливих варіантів; індивідуальних, які створюються на замовлення. В продовж ЖЦ проектування тип КПВ може змінюватися за потребами замовника.

Точки варіантності виділяють позиції в опису КПВ або ПС, в яких можуть виконані зміни деяких функцій ПС або прогнозована можливість заміни деяких функцій. Варіант – це відокремлена функціональність, якої відповідає точка варіантності. Конкретна точки варіантності завдається ідентифікатором можливої альтернативи варіанту.

В ІТК наведено технологію побудови програми рішення квадратного рівняння з трьома точками варіабельності засобом Work Flow MS.Net. На її прикладі будується відповідний конфігураційний файл, який забезпечує виконання цієї програми і у майбутньому буде реалізовано операція змінювання програм по точкам варіантності.

На рис.11 зображено модель загального конфігурування у середовищі VS.Net, де міститься дві фабрики:

А з бібліотеками *.dll, *.exe, *, *.jre та Web Interfase;

В з готовими ПС, *.doc, *.cs., *.xml, *.dll, *.jre та середовище Eclipce /TFS, в якому функціонує репозиторій КПВ.

Репозитарій забезпечує збереження розроблених компонентів та готових КПВ, які і є вхідними даними конфігуратора.

Рис. 11. Структура конфігуратора

В рамках проекту створено програму конфігуратор, метою якого є підтримка процесу розроблення окремих програмних компонентів та КПВ багаторазового використання для збору СПС.

Створений конфігураційний файл забезпечує розгортання програмних елементів СПС і їх виконання. У випадку, коли деякі елементи СПС необхідно змінити іншими по точкам варіабельності або додати нових можливостей в систему, виконується повторне конфігурування СПС. Наведені функції виконуються сервером за допомогою його сервісів та деяких програм і КПВ з репозиторію.