
- •Перелік термінів та позначень
- •Передмова
- •Частина 1. Початок програмування в срср. Витоки розвитку
- •1.1. Поява і розвиток технології програмування (1952–2012)
- •1.2. Формування технологічних напрямів (1965–1975)
- •1.3. Становленья технології програмування (1975–1982)
- •1.4. Розвиток інтерфейсу в технології програмування (1976–1992)
- •1.5. Розвиток об’єктної технології програмування (1992–2002)
- •1.6. Індустріальні основи технології програмування (2002–2012)
- •1.7. Навчання тп у кну Тараса Шевченко (1965–2012) та філії мфті (2000–2012)
- •Контрольні питання і завдання до частини 1
- •Список літератури до частини 1
- •Частина 2. Парадигми технології програмування
- •2.1. Модульне програмування та збиральний підхід
- •2.1.1. Інтерфейс в програмуванні
- •2.1.2. Зборка модулів по а.П.Єршову
- •2.1.3. Метод зборки готових програмних елементів
- •2.1.4. Формальне подання методу збирання різномовних модулів
- •2.2. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування
- •2.2.1. Базові концепції ооп
- •2.2.2. Чотирьох рівневе проектування ом
- •2.2.3. Концепції об’єктного аналізу
- •2.2.4. Функції, алгебра та операції об’єктного аналізу
- •2.2.5. Моделювання моделі ПрО
- •2.2.6. Опис параметрів інтерфейсу ом
- •2.3. Парадигма uml-метода моделювання
- •2.3.1 Основні діаграми методу
- •2.3.2. Моделювання поведінки системи
- •2.3.3. Побудова пс засобами uml
- •2.4. Парадигма компонентного програмування
- •2.4.1. Теоретичні аспекти компонентного програмування
- •2.4.2. Моделі компонентного програмування
- •2.4.3. Графове подання компонентної моделі ПрО
- •2.4.4. Об’єднання компонентів. Модель середовища
- •2.4.5. Компонентна алгебра
- •2.4.6. Іінструментальні засоби кп
- •2.4.7. Технологія компонентної розробки пс
- •2.4.8. Типізація і класифікація програмних компонентів
- •2.4.9. Жц проектування пс із типових компонентів та кпв
- •Розробка вимог до пс – це формування та опис функціональних, технологічних, організаційних та ін. Властивостей програмної системи, які необхідні чи бажані з точки зору кінцевого користувача.
- •Розгортання рпс. У випадку, коли рпс створюється для конкретного замовника, який є і користувачем, то деякі завдання розгортання виконуються на попередніх етапах. До них, зокрема, відносяться:
- •Супровід рпс компонентній пс характеризується наступними особливостями.
- •2.5. Парадигма аспектно-орієнтованого програмування
- •2.5.1.Основні елементи парадигми аоп
- •2.5.2. Засоби аоп
- •2.5.3. Підтримка аоп впродовж життєвого циклу пс
- •2.5.5. Методичні аспекти аоп
- •2.6. Парадигма генерувального програмування
- •2.6.1 Предметно-орієнтована мова – dsl
- •2.6.2. Простір проблем і рішень ПрО
- •2.6.3. Інженерія ПрО і кпв
- •2.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •2.7.1 Базові понятті сервісу Інтернет
- •2.7.2. Сервіси wcf мs.Net з контрактами
- •2.8. Парадигми теоретичного програмування
- •2.8.1 Алгебраїчне та інсерційне програмування
- •2.8.2. Реалізація агентних програм
- •2.8.3. Експлікативне, номінативне програмування
- •2.8.4. Алгоритмічні алгебри
- •Контрольні питання і завдання до частини 2
- •Список літератури до частини 2
- •Частина 3. Моделі і засоби проектування предметних областей
- •3.1. Моделі проектування ПрО предметних областей
- •3.1.1. Концептуальні моделі пс, спс за компонентами
- •3.1.2. Моделі взаємозв’язку об’єктів
- •3.1.3. Модель інтеграції (зборка) компонентів
- •3.1.4. Тестування прикладних і інтерфейсних об'єктів
- •3.1.5. Моделі взаємодії і варіабельності пс для організації обчислень
- •3.1.6. Підхід до виконання пс в сучасних розподілених середовищах
- •3.2. Онтологічний підхід до подання знань про проблемні області
- •3.2.1. Онтологічне моделювання проблемної області
- •3.2.2. Мовний опис онтології домену чи спс
- •3.2.3. Підхід до реалізація онтології ПрО
- •3.3. Типи даних та засоби їх генерації для використання в збиральному прогрмуванні
- •3.3.1. Проблема забезпечення сумісності типів даних при зборки кпв
- •3.3.2. Аксіоматика простих типів даних
- •3.3.3. Аксіоматика структурних і складних типів даних. Структурні типи даних.
- •3.3.4. Семантичні аспекти взаємодії різнорідних програм
- •3.3.5. Характеристика типів даних для зборки програм
- •3.3.6. Фундаментальні і загальні типи даних
- •3.3.6. Баові поняття стандарту з типів даних
- •3.3.7. Перебудова загальних типів даних до фундаментальних для мп
- •3.4. Підходи і методи доказу програм
- •3.4.1. Мови специфікації програм –vdm, raise, Concept
- •3.4.2. Концепторна мова специфікації
- •3.4.3. Методи доведення правильності програм
- •3.4.4. Модель доказу програми за твердженнями
- •З.5. Проектування пс засобами жц з реалізації доменів
- •3.4.1. За загальна характеристика стандарту жц iso/iec 12207:2002
- •3.4.2. Формування конкретних моделей життєвого циклу
- •3.4.3. Підходи до моделювання ПрО мовними засобами dsl
- •3.6. Модель якості пс
- •3.6.1. Структура моделі якості
- •3.6.2. Модель витрат сосомо Боєма
- •3.6.3. Інтегрована модель витрат на спс
- •Контрольні питання і завдання до частини 3
- •Список літератури до частини 3
- •Частина 4. Методи індустрії виробицтва програм і систем
- •4.1. Загальні основи методології виробництва пс і спс
- •4.1.1. Моделі взаємодії компонентів у пс
- •4.1.2 Методологічні аспекти виробництва спс з готових ресурсів
- •4.2. Мова опису моделей взаємодії на основі xml
- •4.2.1 Подання та обмін даними в компонентних моделях
- •4.2.3 Модель конфігурації компонентів на основі xml
- •4.3. Графове подання пс і спс
- •4.3.1 Графове визначення моделі взаємодії об'єктів
- •4.3.2 Типи зв’язків об’єктів у графової моделі ПрО
- •4.4. Розробка методів побудови проблемно-орієнтованих технологій
- •4.4.1. Аналіз динаміки розвитку фабрик програм
- •4.3.2. Базисні ресурси фабрики програм
- •4.5. Загальні лінії виробництва програм з кпв
- •4.4.1. М етодологія побудови тл
- •4.4.2. Нові дисципліни індустрії наукового совтвера
- •4.4.3. Новітні засоби Grid і Cloud для обчислення задач e–sciences
- •4.4.4. Сучасні системи побудови рпс з сервісних ресурсів
- •4.4.5. Методологія розроблення тл
- •4.4.6. Принципи проектування іс
- •4.5. Методи при оцінюванні економічних характеристик проектів
- •4.5.2. Формальний апарат експертно-аналітичного оцінювання об’єктів і процесів у спс
- •4.5.3. Методи оцінки розміру
- •4.6. Створення Windows застосувань
- •4.6.1. Створення нової програми.
- •4.6.2. Властивості і дизайн програм
- •4.6.3. Компіляція програм
- •2.5. Запуск застосунка
- •4.6.4. Розширення функціональності програм
- •4.7. Інженерії тестування програмних систем
- •4.7.1. Основні поняття інженерії тестування
- •4.7.2 Становлення інженерії тестування
- •4.7.3. Методи тестування. Метрики і критерії
- •4.7.4. Інструменти тестування та оцінювання
- •4.7.5. Тестування веб-застосувань
- •Контрольні питання і завдання до частини 4
- •Список літератури до частини 4
- •5.2. Фабрика програм в кну
- •5.2.3. Створення фабрики студентів
- •5.2.4. Лінії продуктів фабрики на головної сторінки
- •5.2.5. Принципи роботи з репозиторієм програм і артефактів
- •5.2.6. Навчання дисципліні “Програмна інженерія” на фабрики
- •5.3. Репозиторій кпв
- •5.3.1. Загальний опис репозиторію
- •5.3.2. Технологія обслуговування репозиторію кпв
- •5.4. Розробка кпв
- •5.4.1. Опис моделей кпв, інтерфейсу і операцій розробки кпв
- •5.4.2. Реалізація побудови компонентної системи
- •5.4.3. Процеси технології оброблення кпв
- •5.4.4. Зборка різномовних програм у середовищі Visual Studio
- •5.5. Конфігурація кпв
- •5.5.1. Конфігурування кпв з урахуванням варіабельності
- •5.5.2. Опис прикладу використання конфігуратору програм
- •5.6. Генерація систем мовою dsl
- •5.6.1. Лінія опису та генерації доменів dsl
- •5.6.2. Опис життєвого циклу пз та його реалізації на мові dsl
- •2.7. Онтологія – обчислювальна геометрія
- •5.7.1. Онтологія домену – Обчислювальна геометрія
- •5.7.3. Опис моделі онтології ПрО «Обчислювальна геометрія»
- •5.7.4. Опис програми домену «Обчислювальна геометрія» мовою owl
- •5.8. Оцінка якості пс
- •5.8.2. Оцінка витрат на продукт
- •5.8.3. Опис модуля прогнозування трудовитрат на розробку пс
- •5.8.4. Приклад оцінювання затрат на розробку пс ас
- •5.9.1. Опис веб-технології Java ee
- •5.9.3. Приклад взаємодії Java і ms.Net через веб-сервіси
- •5.9.4. Інструкція по використанню графічного інтерфейсу прикладу
- •5.10. Генерація тд
- •5.10.1. Відображення типів даних у середовищі ітк
- •5.10.2. Система генерації загальних типів даних до фундаментальних
- •5.11. Інструментальні засоби сайта ітк
- •5. 12. Розділ сайта «Технологія навчання»
- •Контрольні питання і завдання до частини 5
- •Список літератури до частини 5
- •Післямова
- •Додаток 1. Парадигма структурного програмування
- •Додаток 2. Приклад створення служб wcf у ms Visual Studio 2010
- •Додаток 3. Онтологічний підхід з подання тестування кпв та пс
- •Додаток 4. Оцінка застосування метода сосомо на конкретних даних
- •Додаток 5. Програма курсу «Технологія програмування іс»
5.2.5. Принципи роботи з репозиторієм програм і артефактів
Клавіша “Репозиторій” на фабрики визначає.
Проведення робіт зі створення специфікатора КПВ по таблиці специфікатору, куди вводяться дані для їх збереження про КПВ, твердження завантажених продуктів у панелі адміністратора, створення документу КПВ, друкування інформації з вибраного КПВ із репозиторію. Вивід повної інформації про КПВ
Таблиця специфікатора на фабрики
Назва |
Опис |
Необхідність |
Розробник |
Прізвище Ім’я По-батькові автора, власника компонента, що додається |
Так |
Дата створення |
Дата створення КПВ автором (дата кінцевої, тестованої, специфікованої версії продукту) |
Ні |
Дата зміни |
Дата внесення змін у КПВ |
Авто |
Версія |
Версія компонента повторного використання |
Ні |
Платформа |
Платформа, для якої створювався КПВ та на якій перевірена його працездатність |
Так |
Операційна система |
Операційна система, для якої створювався КПВ та на якій перевірена його працездатність |
Так |
Розмір |
Загальний розмір КПВ (продукту, документації, тощо) |
Авто |
Опис |
Короткий опис КПВ, список внесених змін, системні вимоги, вимоги до користувачів, список необхідного ПЗ для коректної роботи, довідка, тощо |
Так |
Правила використання |
Особливий опис КПВ, згідно побажань автора, правил розповсюдження, тощо |
Ні |
Після заповнення цієї таблиці вона має вигляд, як на прикладі зображення 1.
Вигляд представлення КПВ
5.2.6. Навчання дисципліні “Програмна інженерія” на фабрики
Цей розділ призначений для навчання розділам підручнику “Програмна інженерія”. Нажатім на ключеві слова “Програмна інженерія” висвітлюється зміст підручнику і можна попадати у деякий розділ (з 10) і навчатися сутності розділу. Потім відвести на питання після кожного розділу підручнику.
5.3. Репозиторій кпв
5.3.1. Загальний опис репозиторію
Репозиторій КПВ призначений для:
запису компонента та його паспорту;
вибору КВП;
обчислення КПВ і виводу результатів;
внесення змін в КПВ і в паспорт;
документування КПВ і його паспорту.
Репозиторій розроблений в середовищі MS VS.NET 2010 з використанням в якості сховища опису компонентів MS SQL Server 2005. Для забезпечення доступу сайту до опису компонента використовується технологія ADO.NET, що входить до складу Microsoft Framework.NET.
Містить компоненти
КПВ для побудови нових проектів. Робоча
область панелі «Репозіторій» розділена
на 2 під області. У лівій частині розміщено
дерево(каталог) репозіторія, в правій
– опис компонента (його специфікація),
кнопка завантаження компонента
Параметр |
Опис |
Обов’язковість |
Name |
Ім’я набору відомостей, що складає компонент. Має бути унікальним у сховищі мета даних ETICS |
Так |
DisplayName |
Відображуване дружнє ім’я набору відомостей компонента. Не потребує унікальності |
Ні |
Platform |
Одна з платформ розробки |
Так |
Description |
Опис набору відомостей компонента |
Так |
packageName |
Ім’я пакету, виробленого цим компонентом, якщо воно відрізняється від імені компонента |
Ні |
Homepage |
Адреса домашньої сторінки компонента |
Ні |
Vendor |
Власник компонента (організація, компанія, особа) |
Так |
ModifyDate |
Дата останньої модифікації |
Так |
Download |
Шлях до компонента |
Так |
Download run |
Шлях до виконуваного файлу компонента |
Ні |
В ІТК використовується модель даних, що є в Etics системи Grid. Модель даних розроблена відповідно стандарту CIM (Common Information Model) і призначеного для опису об’єктно–орієнтованими засобами програм і систем за допомогою класів, об'єктів, методів і властивостей. Дозволяє керувати різними об'єктами, наведеними з використанням уніфікованого набору визначень, команд і сценаріїв роботи (use case). До складу даних віднесені: Проект, підсистема, компонент, модуль. Їх зміст наведений нижче.
Рис. 5. S – платформа, під яку написаний компонент, С – компонент
|
ПРОЕКТ (Project). Контейнер компонентів ПС, що визначають властивості і політики (правила), застосовувані за замовчуванням для всіх компонентів (наслідувані). ПІДСИСТЕМА (Subsystem). Логічний фрагмент архітектури ПС, що забезпечує підмножина функціональності проекту. Контейнер для компонентів зі специфічними властивостями і політиками, наслідуваними від підсистеми. КОМПОНЕНТ (Component). Мінімальна одиниця функціональності в архітектурі проекту. Належить підсистемі або безпосередньо проектові. МОДУЛЬ - загальна назва для проекту, підсистеми і компонент. Модулі в ETICS повинні мати однозначну відповідність з модулями VCS, використовуваної для проекту. Для модулів типу «проект» і «підсистема» у VCS може не бути установлені правила відображення. Деякий модуль має мета опис в ETICS, структура якого визначається видом модуля. |
.