Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Barantseva_S._M._Hlevitska_T._B._Roshka_M.S._Ri...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
816.13 Кб
Скачать

6.3. Тести для поточної перевірки знань

1. Поповнення асортименту виробами несхожими на товар підприємства, але цікавий для існуючих споживачів це:

а) диверсифікація;

б) передача ризику;

в) горизонт диверсифікації;

г) концентрична диверсифікація

2. Основним методом передачі ризиків є:

а) підписання контрактів;

б) об’єднання ризиків;

в) диверсифікація;

г) самострахування.

3. Страхування ризику відноситься до методу:

а) диверсифікації;

б) Дельфи;

в) передачі ризику;

г) запобігання ризику.

4. Недопущення збитків як один з методів мінімізації впливу ризику допускає:

а) одержання додаткової інформації і підвищення обґрунтованості управлінських процесів;

б) лімітування обсягу господарської діяльності;

в) розробки схем ділової активності;

формування портфельних стратегій.

5. До організаційних методів зниження ризику відносяться:

а) відхилення ризику;

б) зовнішнє страхування ризику;

в) мінімізація збитків;

г) формування резервного фонду.

6. До зовнішніх методів зниження ризику відносять:

а) трансфер ризику;

б) попередження ризику;

в) прийняття страхового полісу;

г) відрахування з чистого прибутку в резервний фонд

7. Якщо рівень ризику по підприємству знаходиться в максимальній або критичній областях, то в цих умовах доцільно застосовувати метод мінімізації ризику:

а) попередження ризику;

б) мінімізація ризику;

в) відхилення ризику;

г) самострахування ризику.

8. Диверсифікація діяльності підприємства, використання портфельних стратегій і лімітування обсягу ризикованих операцій відноситься до методу мінімізації ризику:

а) запобігання ризику;

б) мінімізація збитків;

в) попередження збитків;

г) трансфером ділової активності.

9. Основним джерелом формування резервного фонду підприємства виступає:

а) статутний фонд підприємства;

б) витрати обігу підприємства;

в) прибуток підприємства до оподаткування;

г) нерозподілений прибуток підприємства.

10. Ризикова надбавка (НО) за відстрочку оплати дебітору на умовах комерційного кредиту розраховується за формулою:

а) НО=Цр Рфв·Д/360·100;

б) НО=Цоо·Рк·Д/360·100;

в) НО=Цр·Рвф·Д/360;

г)НО=Цр·Рфв/Д·360·100;

де Цр – роздрібна ціна, Цоо – ціна оптово-відпускна, Рк – рентабельність капіталу, Рфв – рентабельність фінансових вкладень, Д – період відстрочки оплати товару.

11. Уникнення ризику, попередження ризику, мінімізація збитків, передача контролю над ризиком, самофінансування ризику і зовнішнє страхування ризику – це:

а) зона ризику;

б) фактори, що зумовлюють ризик;

в) можливі засоби мінімізації рискових наслідків;

г) характер економічних наслідків.

12. Резервування фінансових ресурсів не здійснюється через

а) нерозподілений залишок прибутку;

б) формування резервних обсягів фінансових засобів при розробці бюджетів за окремими господарським операціями; в) споживчу частину прибутку;

г) формування цільових резервних фондів.

13. Будівельні контракти відносяться до таких методів зниження ризику:

а) мінімізація збитків;

б) трансфер ризику;

в) упередження ризиків;

г) відхилення ризику.

14. Відмова від користування банківськими кредитами відноситься до методу зниження ризику:

а) створення страхового запасу;

б) трансфер ризику;

в) відхилення ризику;

г) упередження ризику.

15. Контракти продажу відносяться до таких методів зниження ризику:

а) трансфер ризику;

б) створення страхового товарного запасу;

в) відхилення ризику;

г) упередження ризику.