2.3. Планування і контроль податкових надходжень до державного бюджету України

Складанню проектів бюджетів передує розробка основних прогнозних макроекономічних показників на плановий рік з виділенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, національного доходу, зведеного балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану. Зазначені показники розробляються до 1 червня року, що передує плановому, Міністерством економіки за участю Міністерства фінансів, Національного банку України, інших міністерств та відомств.

На підставі цих показників на плановий рік Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві органи самоврядування розробляють прогнози економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних утворень, які є основою для складання проектів їх бюджетів.

Сам процес розробки проекту бюджету починається задовго до його затвердження.

Постійні комісії Верховної Ради України, з огляду на поточний і прогнозований соціально-економічний стан, розробляють свої пропозиції щодо проекту бюджету на наступний рік і надсилають їх до постійної комісії з питань бюджету не пізніше 20 травня поточного року. (Додаток Е). Постійна комісія з питань бюджету розробляє проекти постанови про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік (бюджетну резолюцію) і вносить її на розгляд Верховної Ради не пізніше 15 червня поточного року.

Очікується подальше зростання реального ВВП. При цьому темпи реального зростання ВВП скоротиться з 8,6 % у 2005 році до 6,8 % в 2006 році, проте передбачається збільшення темпів економічного зростання з 6,5 % у 2007 році до 7,5 % у 2008 році шляхом поєднання зовнішніх і внутрішніх факторів економічного розвитку, зокрема продовження податкової реформи, що безпосередньо стимулюватиме економічну активність та зменшення частки тіньового сектора економіки, продовження структурних реформ, подальше збільшення платоспроможного попиту населення завдяки зростанню наявних доходів. Збільшення платоспроможного попиту населення та витрат українських підприємств, пов’язаних з адаптуванням до міжнародних стандартів, викличе збільшення споживчих цін ( в середньому до минулого року) до 6,3 % в 2006 році з поступовим зниженням до 4,9 % у 2008 році.

З 2008 року передбачається поступове прискорення економічного зростання, що має позитивно вплинути на збільшення надходжень коштів до бюджету. Прогноз показників зведеного та державного бюджетів на 2006-2008 роки є передбаченням можливих обсягів бюджетних ресурсів з урахуванням економічного зростання, передбаченого у прогнозі макроекономічних показників на зазначений період.

Міністерство фінансів України на підставі основних прогнозних макропоказників економічного розвитку складає попередній проект бюджету України і доводить відповідні прогнозні показники до міністерств, відомств, інших органів державної виконавчої влади.

Усі органи державної виконавчої влади у двотижневий строк розглядають доведені до них показники соціального розвитку України на плановий рік та фінансових можливостей держаки щодо проекту зведеного бюджету та надають міністерству фінансів свої пропозиції з відповідними розрахунками та обґрунтуванням.

Так, Буковинський С.А. вважає, що багато проблем у бюджетній системі на державному рівні пов'язано з неточністю середньострокового прогнозу дохідної частини. Недостовірність таких прогнозів робить неможливим повноцінне управління бюджетними ресурсами [7, с. 21]. У зв'язку з цим автор вважає, що формування прогнозних показників має базуватись на прогнозах економічного і соціального розвитку. Бюджетний прогноз на середньострокову перспективу має базуватись на достатньо високому ступені залежності від загальних відтворювальних пропорцій і закономірностей зростання, які відображають виробництво ВВП та ділову активність. Основними чинниками, що впливають на визначення бюджетних ресурсів у середньостроковій перспективі, є динаміка ВВП, прогнозований рівень інфляції, ступінь централізації ресурсів у бюджеті. Водночас прогнозована динаміка бюджетних показників має враховувати внутрішні чинники бюджетно-податкової системи та механізми забезпечення темпів і пропорцій розвитку економіки й соціальних гарантій населенню, які можуть складатися у періоді, що прогнозується [7, с. 21]. Обчислення прогнозу дохідних надходжень розпочинається з аналізу існуючої податкової системи, змін, що матимуть місце у період, на який складається план. Врахування особливостей кожного виду оподаткування дає змогу точніше оцінити вплив змін, що відбуваються у податковій політиці, на базу і ставки оподаткування. За допомогою порівняння середніх та офіційних ставок, аналізу динаміки й еластичності оподаткування можна визначити ступінь прогресивності податку чи означити потенційні проблеми, пов'язані з базами оподаткування, ставками податків, рівнем податкового адміністрування [7, с. 21].

Шляхом множення визначеного на основі передбачуваних показників бази оподаткування на середню ставку, обчислену на підставі даних за попередні роки, можна прогнозувати надходження за більшістю видів податків. Отриманий результат треба скоригувати на показники, що випливають із законодавчих та урядових рішень стосовно бази і ставок оподаткування, посилення впливу на стан справляння належних бюджету податків.

Зважаючи на те, що не всі податкові джерела бюджету піддаються згаданому методу обчислення, то в такому разі можна отримати результат шляхом множення обсягу ВВП, прогнозованого на відповідні роки, на середні коефіцієнти надходжень щодо ВВП [7,c.21].

Прогноз доходної частини бюджету здійснюється з урахуванням очікуваного виконання бюджету поточного року, фактичного його виконання за січень - серпень поточного року, впливу зміни законодавчих актів, удосконалення системи справляння податків та виходячи з поліпшення у наступному році стану розрахунків показників з бюджетом окремих господарських комплексів, прогнозних макроекономічних показників на наступний рік, до яких відносяться: валовий внутрішній продукт (номінальний); темпи зниження (зростання) валового внутрішнього продукту (реальна); обсяг продукції промисловості у діючих оптових цінах; валова продукція сільського господарства; індекс споживчих цін; індекс цін виробників; офіційний обмінний курс гривні до іноземної валюти; темпи росту монетарної бази; темпи росту грошової бази; грошові доходи населення: номінальні та реальні; середньомісячна зарплата робітників і службовців; індекс реальної зарплати робітників і службовців; рівень зареєстрованого безробіття на кінець року; зовнішньоторгівельний оборот; експорт товарів і послуг та імпорт товарів і послуг [23, с. 57].

Для розрахунку надходжень податку на прибуток підприємств враховують: зміни у законодавстві, суми пільг, суми реструктуризованої заборгованості, суми недоїмокІ переплат, показники зростання прибуткових підприємств, погашення заборгованості, наслідки зміни ставок податку.

Розрахунок надходжень податку на додану вартість здійснюється з врахуванням наступних факторів: очікувані надходження базового року (виходячи з фактичних надходжень за 10 місяців); очікувані надходження із врахуванням впливу зростання недоїмки та переплат; вплив за рахунок зміни контингенту платників податку; вплив макроекономічних показників (індекс оптових цін, індекс зміни виробництва даного району, індекс зміни експорту товарів); прогнозна сума реструктуризованої заборгованості, яку підприємства мають сплатити; вплив змін у законодавстві.

Як для прогнозування і планування податкових надходжень, так і управління податковим процесом, необхідні дані не тільки про виконання бюджетних завдань по мобілізації податкових надходжень і результати діяльності податкової служби, а й про вплив оподаткування на економічний розвиток і його тенденції. Таку інформацію отримують у процесі аналітичної обробки та аналізу фактичних сум податкових надходжень шляхом порівняння їх даних з даними минулих періодів, а також за допомогою оцінки впливу факторів макро- і мікроекономічного стану на кінцеві результати оподаткування. У процесі аналітичної роботи виявляються недоліки, невикористанні можливості і перспективи податкового процесу.

Рівень надходжень до бюджету безпосередньо залежить від рівня податкової дисципліни і культури платників податків, а часто і від політичної ситуації.

Слід зазначити, що робота над проектуванням доходів бюджету не повинна грунтуватися тільки на макроекономічних показниках і потребі збалансування бюджету. Необхідно враховувати реальний стан сплати податків, можливість негрошових надходжень ,вплив законодавчих рішень з питань оподаткування, особливо у територіальному розрізі [23, с. 60].

Також необхідно враховувати ряд важливих економічних чинників, які відчутно знижують податковий потенціал держави. Це, насамперед, збитковість підприємств.

Удосконалення методів прогнозування і планування є вирішальним фактором, спроможним впливати на позитивне розв'язання проблеми неплатежів. Саме нереалістичність бюджетних параметрів поряд з широкою практикою внесення упродовж бюджетного року змін до системи оподаткування значною мірою формують підґрунтя подальшого виникнення неплатежів до бюджету [23, с. 61]. Доходи бюджету на кожен наступний рік затверджуються у більшому розмірі, ніж їх фактичне виконання у попередньому році.

Фактичні макроекономічні показники (інфляція, ВВП, обсяги виробництва) на момент затвердження бюджету суттєво відрізняються від прогнозованих макроекономічних показників, взятих за основу при плануванні. Фактичний рівень доходів також свідчить про занадто нереальні цифри закладених до бюджету обсягів надходжень. Практика свідчить про наявність надто оптимістичних підходів до визначення показників дохідної частини бюджету, широке застосування хибного планування „від досягнутого", неврахування суттєвих економічних чинників.

Таким чином, змінюючи систему методів планування і прогнозування податкових надходжень на місцевому рівні, слід використовувати методику обчислення кошика доходів регіонів, яка ґрунтується на визначенні податкового потенціалу, що означає визначення максимального обсягу податків, які можуть бути мобілізованими з даної теорії з врахуванням обсягу нарахованих податків і зборів, темпів інфляції, динаміки ВВП, рівня платоспроможності і податкової дисципліни.

Також необхідно враховувати ряд важливих економічних чинників, які відчутно знижують податковий потенціал держави. Це, насамперед, збитковість підприємств.

Удосконалення методів прогнозування і планування є вирішальним фактором, спроможним впливати на позитивне розв'язання проблеми неплатежів. Саме нереалістичність бюджетних параметрів поряд з широкою практикою внесення упродовж бюджетного року змін до системи оподаткування значною мірою формують підґрунтя подальшого виникнення неплатежів до бюджету [23, с. 61]. Доходи бюджету на кожен наступний рік затверджуються у більшому розмірі, ніж їх фактичне виконання у попередньому році.

Фактичні макроекономічні показники (інфляція, ВВП, обсяги виробництва) на момент затвердження бюджету суттєво відрізняються від прогнозованих макроекономічних показників, взятих за основу при плануванні. Фактичний рівень доходів також свідчить про занадто нереальні цифри закладених до до бюджету обсягів надходжень. Практика свідчить про наявність надто оптимістичних підходів до визначення показників дохідної частини бюджету, широке застосування хибного планування „від досягнутого", неврахування суттєвих економічних чинників.

Таким чином, змінюючи систему методів планування і прогнозування податкових надходжень на місцевому рівні, слід використовувати методику обчислення кошика доходів регіонів, яка ґрунтується на визначенні податкового потенціалу, що означає визначення максимального обсягу податків, які можуть бути мобілізованими з даної теорії з врахуванням обсягу нарахованих податків і зборів, темпів інфляції, динаміки ВВП, рівня платоспроможності і податкової дисципліни.

Бюджетний процес завершується затвердженням звіту про виконання бюджету, що визначає чи відповідають планові показники фактичним надходженням. Для прикладу розглянемо показники звітності виконання державного бюджету України за січень-серпень 2008 року (додаток В;Г)

У січні-серпні 2008 року Державний бюджет України отримав 149178,6 млн. грн., що на 49309,5 млн. грн., або на 49,4% більше за відповідний показник 2007 року. Рівень виконання річного плану, затвердженого Верховною Радою України зі змінами, дохідної частини державного бюджету у січні-серні 2008 року становив 66,9% проти 60,2% за відповідний період минулого року до фактичного річного показника. Податкові надходження до Державного бюджету України за звітний період становили 111654,7 млн. грн., що на 40252,5 млн. грн., або на 56,4% більше від надходжень за січень-серпень 2007 року. Неподаткові надходження до державного бюджету становили 30456,8 млн. грн., що на 6195,6 млн. грн., або на 25,5% більше за відповідний показник 2007 року. Дохідна частина загального фонду державного бюджету за січень-серпень збільшились на 41222,0 млн. грн., або на 52,6% і становила 119614,1 млн. гривень. Рівень виконання дохідної частини загального фонду державного бюджету за звітний період становив 68,1% до річного плану, затвердженого Верховною Радою України зі змінами, та 107,1% плану на січень-серпень 2008 року (перевиконання становить 7957,6 млн. гривень).

За січень-серпень 2008 року зведений бюджет виконано з профіцитом у сумі 14415,3 млн. грн., або 2,3% валового внутрішнього продукту. За січень-серпень 2008 року державний бюджет виконано з профіцитом у сумі 5738,5 млн. грн., або 0,9% валового внутрішнього продукту, у тому числі загальний фонд виконано з профіцитом у 2343,6 млн. грн., або 0,4% валового внутрішнього продукту.

Основна мета аналізу доходів бюджету полягає у вивчені джерел надходжень до бюджету, їх значення для державного бюджету країни, вивчення факторних впливів, що формують доходи для прогнозування та планування на наступний плановий рік.

З огляду на те, що Державний бюджет України складається на основі прогнозних показників надходжень до бюджету, фактичні показники доходів можуть не співпадати з прогнозними. Факт перевиконання доходної частини державного бюджету згідно з Бюджетним кодексом визнається у разі, якщо за підсумками трьох кварталів показники доходів перевищують враховані у розписі державного бюджету на відповідний період більше ніж на 15 відсотків. Перевиконання підтверджується офіційним висновком Рахункової палати.