
- •20__/20_________ Навчальний рік Чернівці 2013 Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу чтеі кнтеу заборонено
- •Методи контролю продукції у ресторанному господарстві
- •58002, М.Чернівці, Центральна площа, 7
- •Коротка інструкція з правил роботи і техніки безпеки в лабораторії харчових технологій, стандартизації, сертифікації, метрології та управління якістю
- •Тема 1. Методи органолептичної (сенсорної) оцінки якості харчових продуктів.
- •1. Оцінка сенсорного сприйняття дегустатора
- •2. Проби визначення порогів смакового сприйняття
- •3. Проби на визначення порогів різниці смаків
- •Домашнє завдання
- •Тема 2. Методи визначення вологості харчових продуктів
- •Метод висушування до постійної маси
- •Метод прискореного висушування
- •Домашнє завдання
- •Тема 3. Методи визначення сухих речовин у харчових продуктах та їхньої концентрації у водних розчинах
- •1. Визначення кількості сухих речовин у в’язких продуктах рефрактометричним методом
- •2. Визначення видимого вмісту сухих речовин у розчині цукру невідомої концентрації ареометричним та рефрактометричним методами
- •Домашнє завдання
- •Тема 4. Методи визначення вмісту мінеральних речовин у харчових продуктах
- •Визначення зольності харчових продуктів
- •2. Визначення зольності з використанням прискорювача
- •Домашнє завдання
- •Тема 5. Визначення кислотності (лужності) харчових продуктів
- •Визначення загальної кислотності
- •Визначення активної кислотності (рН)
- •Вивчення взаємозв’язку між титрованою та активною кислотністю (рН)
- •Домашнє завдання
- •Тема 6. Методи визначення жиру у харчових продуктів
- •2. Визначення вмісту жиру екстракційно-ваговим методом
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Методи визначення цукрів та інших вуглеводів у харчових продуктах
- •1. Приготування розчинів для визначення масової частки цукрів
- •Визначення масової частки цукру ціанідним методом
- •Визначення масової частки цукрі перманганатним (арбітражним) методом
- •Домашнє завдання
- •Тема 8. Методи визначення вмісту азотистих речовин у харчових продуктах.
- •Хід роботи:
- •2.Визначення масової частки білкового та небілкового азоту за методом Барнштейна-Штунцера
- •Хід роботи:
- •3.Визначення вмісту білкових речовин у борошні біуретовим методом
- •Хід роботи:
- •Домашнє завдання
- •Тема 9. Методи аналізу безпеки харчових продуктів.
- •Визначення доброякісності харчових продуктів люмінесцентним методом
- •Хід роботи:
- •Виявлення фальсифікації харчових продуктів
- •Дослідження доброякісності меду.
- •Дослідження доброякісності крохмалю.
- •Відбір проб.
- •Домашнє завдання
- •Список рекомендованих джерел
Домашнє завдання
Як градуйована шкала ареометра?
____________________________________________________________________________________________________________________________________
При роботі на рефрактометрі перевіряють нульову точку по дистильованій воді. Який коефіцієнт заломлення води?
____________________________________________________________________________________________________________________________________
Для чого використовують пісок при висушуванні наважки досліджуваних продуктів?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Що таке істинні та видимі сухі речовини?
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Роботу захищено ___________________ _________________
Підпис Дата
«__»____________20__ р.
Тема 4. Методи визначення вмісту мінеральних речовин у харчових продуктах
Обладнання та матеріали: фарфорові тиглі, муфельна піч, ваги, водяна баня, ексикатор.
Реактиви: 10 % соляна кислота, 2-3 краплі азотної кислоти.
Визначення зольності харчових продуктів
Хід роботи: Для визначення масової частки чистої золи (без домішок) після озолення маси наважки виробу використовують 10% соляної кислоти, в якому розчиняють зольні елементи самого виробу. По масі золи, яка не розчинилася в 10% соляної кислоти, судять про масову частку мінеральних домішок. Для характеристики харчової цінності продукту використовують значення масової частки чистої золи.
Масову частку золи визначають без використання прискорювачів (основний метод) і з використанням прискорювачів.
Проведення аналізу. Фарфорові тиглі прожарюють у муфельній печі до постійної маси та зважують з похибкою не більше за 0,0002 г.
Наважку виробу 2-5 г (залежно від передбаченої в ній масової частки води) поміщають у тигель і обвуглюють на малому полум’ї газового пальника до припинення виділення газів. При цьому потрібно слідкувати за тим, щоб продукти сухої перегонки не загорялись і не розбризкувались у тиглі. Після сухої перегонки тигель відкривають і поміщають у муфельну піч, нагріту до 500-600°С (слабко-червоне розжарювання). Обзолення проводять до тих пір, доки колір золи не стане білим або сіруватим. Якщо обзолення чорних частинок вугілля відбувається повільно, нагрів припиняють, тигель охолоджують на повітрі та наливають у нього трохи гарячої дистильованої води, яку обережно випарюють на водяній бані. Потім золу в тиглі підсушують і знову розжарюють у муфельній печі до зникнення частинок вугілля. Після обзолення тигель із золою охолоджують в ексикаторі 30-40 хв. і зважують на аналітичних терезах. Потім знову розжарюють протягом 20 хв., охолоджують і зважують. Золу розжарюють до постійної маси, доки різниця між двома зважуваннями не перевищуватиме ± 0,0002 г.
Масова частка золи розраховується за формулою, %:
М = 100 × m / m1,
де m, m1 – відповідно маси золи та наважки виробу, г.